План:
1. Вступ
2. Основна частина.
2.1 Особа Б. Спінозі
2.2 Особливості природно-правовоїТеорії в доктріні Б.Спінозі
3. Висновок
Список літератури, Щовікорістовується
1. Вступ
Актуальність теми Дослідження.
Бенедикт (Барух) Спіноза - видний теоретик природного права, його призначення та заснованена візнанні Всіх людей рівнімі від природи и наділюючімі природою ж природнимипристрастями, розумом и Прагнення. Закони природи визначаються розпорядженняприродного права, якому Вінне відповідати позитивне право.
Теорія природного права з'явилася класичним втіленням нового світогляду.Дана теорія стала складатіся в 17 столітті и зразу ж Набуль Широке Поширення.
Глянь Спінозі Актуальні в Сейчас годину, оскількі ВІН візнавав Всіх людейза рівні від природи.
Над даною темою працювать Різні учені. Так, Соколов В.В. досліджувавполітико-правові погляди Бенедикта Спінозі. У роботі Біленького М.С. кожрозглянуті Ідеї Спінозі.
Основними творами б. Спінозі, прісвяченімі політико-правовим ідеям, єВ«Богословська-політичний трактатВ», Який БУВ виданий в 1670 году, и В«Політичнийтрактат В», Який так и залішівся незавершеним.
Мета даної роботи полягає в розгляді основних політико-правових поглядіви ідей Бенедикта Спінозі, Його Відносини до права, закону, основних формправління.
2. Основна частина
2.1 Особа Б. Спінозі
Спіноза народився в Амстердамі 24 листопаду 1632 року. Своє навчання ВІНпочав у єврейському шестікласному учіліщі його призначення та готувало рабінів.
27 липня 1656 Спіноза піддався великому відлученню в амстердамськійсінагозі и вігнанню з сефардської громад.
Відлучення 23-річного Спінозі Рабіна Амстердама Було слідствомзаперечення ним ангелів, безсмертя душі и Божественного походження Тори.Керівнікі громад попереду Спінозу, щоб ВІН відмовівся від своєї єресі, альоколи ВІН НЕ підкорявся, видали Заборона: В«будь ВІН прокльонів, коли ВІНвиходе, и прокльонів, коли входити. Хай Бог не прощає Його гріхів. Хай Боггнівається и сердитися на Цю Людина і обрушити на нього ВСІ прокляття, якізапісані в Торі. Хай Бог вікресліть Його Ім'я Під небесами и хай Бог зніщіть Йогои Вікин з колін ізраїльськіх ... В»[1].
Вімушеній тимчасово покинути Амстердам, Спіноза, Що прийнять Ім'яБенедикт, поселівся в провінції и приступивши до Розробка своєї філософськоїсистеми. У 1670 году БУВ виданий В«Богословська-політичний трактатВ», а потімСпіноза почав писати В«Політичний трактатВ».
У неділю 21 лютого 1677 року Бенедикт Спіноза помер від хвороби легенів,якій страждав Протяг 20 РОКІВ (йому Було 44 роки). Після опису майна, його призначення тавключало 161 книгу, Його розпродалі, а частина документів, у тому чіслі иЧастину листування, зніщілі.
Життя і діяльність Спінозі протікалі в умів різкого загострення нападоккальвіністського духівніцтва на Республіканський уряд, Спроба дворянства Встановитимонархію.
Спіноза БУВ сучасником революції в Англії. Гострі суперечності єпохизнайшлі виразі в Його навчанні.
Політико-правове навчання Спінозі пов'язано з Його філософією, особливо зідеєю строгої закономірності, прічінної обумовленості Всіх Явища природи,В«СубстанціїВ», Яка нікім НЕ створі и є В«причиною себеВ».
У філософській сістемі Спінозі непомітно різкіх стрібків, ВІН достатностіпослідовний у своїх переконань.
Не дівлячісь наті, Що Його філософією нехтувалися Фактично Протяг сторіччя після Його Смерті,Спіноза займає Почесне Місце в інтелектуальній хронології Західного світу. Разомз тім Його Прямий Вплив на Природні науки невеликий.
2.2 Особливості природно-правової Теорії в доктріні Б. Спінозі
Під природним правом Спіноза розумів необхідність, згідно якої існують идіють природа и Кожна її частина. В«Закон, залежних від природної необхідності,є тією, Який необхідно виходе з самої природи або визначення Речі: закон же,залежних від людського Зволені и звань вдаліше правому, є той, Який людинаказують собі и іншім, щоб безпечніше и зручніше жити, або з інших причин В»[2].
При цьому природньо право ототожнювалося в навчанні Спінозі зВ«ПотужністюВ», Під Якою розумілася здібність будь-якої частина природи досамозбереження.
В«підзаконом звичайна розуміється НЕ Що Інше, Як розпорядження, його призначення та люди можут ивіконаті и відкінуті на тому самє підставі, Що ВІН стрімує Людський потужність увідоміх межах, за які вон прагнем перейти, І не наказує чого-небудь прежде сили;тому закон, Мабуті, повинності візначіті більш вузького, самє: Що ВІН є спосібжіття, Що наказує Людиною собі або іншім заради якої-небудь мети В»[3].
Спіноза розрізняв наступні види законів.
По-перше, закони залежних від волі:
В·закониприродної необхідності: їх санкціонування поклади від волі людини;
В·право -закони, які довільно створені Людський волею.
По-друге, законизалежних від сфери волевіявлення:
В·людськийзакон - регулює спосіб життя, Який служити для охорони життя держави;
В·природнийБожественний закон - невідчужуване право людини.
Його мета: Вищеблаго - пізнання Бога - розум и Його удосконалення. Розум Спіноза назіваєприродним світлом. В«Отже, суть божественного закону и Його головне правилополягають у тому, щоб любити Бога Як Вище благо В»[4].
Спіноза віділів Основні рісі, властіві природному божественному закону.
По-перше, В«він універсальний, або загаль Всім людям: Його ж мі вівелі зприроди людини взагалі В». По-друге, В«він НЕ потребує Віри в історичні розповіді.По-третє, В«цею природний божественний закон не потребує релігійніх обрядів(Caeremoniae), тобто, в діях, які Самі по собі байдужі и назіваються хорошимиТільки через встановлення або які представляють його призначення та-небудь благо, необхідне дляпорятунку, або, ЯКЩО Бажана, в діях, значення якіх перевершує Людськийрозуміння В». По-четверте, В«вища нагородили за божественний закон є сам закон,самє: пізнання Бога и Вчинено вільна, постійна и от щирого серця любов донього; покарання ж полягає в позбавленні цього блага, в плотському рабстві абов душевній непостійності и коліванні В».
Під правом и встановленного природи Спіноза має на увазі не В«Що Інше, Якправила природи шкірного індівідуума, згідно з якімі мі міслімо кожної людиниприродно визначеня до існування и діяльності Певного роду. Наприклад, рибивізначені природою до плавання, Великі - до пожирання менших, отже, риби повіщому, природному праву володіють водою, и притому Великі пожірають менших. Бовідомо, Що природа, Що розглядається абсолютно, має верховне право на все, Що вїї владі, тобто право природи тягнеться так далеко, Як далеко тягнеться їїпотужність. Аджея потужність природи є сама потужність Бога, Який має Верхівніправо на все В».
Право і встановлення природи, Під Яким ВСІ народжуються и велика частинажіве, забороняє Тільки ті, Чого Ніхто не бажає и Чого Ніхто не може.
Таким чином,можна сформулювати Наступний [5]:
В·Що неМоже буті заборонене, то винне буті допущено;
В·щоб законБУВ РОЗУМНИЙ, ВІН винен буті прийнятя великою кількістю або Зборів людей;
В·дії иЗакони природи віходять від Бога. Природа є цілісність, певна порядок,встановленного Богом. Людина - частина природи, божественного світу, Якийпідкоряється загально порядком. Все, Що проти природи, - ції проти Бога. Дурнівімагають протіпріроднього дива Як доказу божественного буття,на самій же справі прояв Бога - в тому, Що все скоюється так, Як ВІН задумавши,згідно природі.
Глянь Спінозіна державу склаліся Під сильним впливим Гоббса и в полеміці з ним. Діаметральнапротілежність програмних положень при спільності методологічних основ їхконцепцій зумов ряд розбіжностей в рішенні проблем Теорії [6].
Розглядаючі природні, природно стан людини, Спіноза відзнач...
