Міністерствоосвіти Російської Федерації
МОСКОВСЬКИЙ ІНСТИТУТ ПРАВА
Спеціальність: 060100 В«Менеджмент організаціїВ»
Курсова робота
ФІЛОСОФІЯ
На тему: В«Критичнийраціоналізм К. Поппера: принцип фальсифікації. Квазідарвіновская модель зростаннянаукового знання В»
Студент:
ЄрмолаєвОлександр Євгенович
МОСКВА
2003
ЗМІСТ
ВСТУП
1.РАЦІОНАЛІЗМКОНЦЕПЦІЇ Карл Поппер
2.ПРИНЦИПФальсифицируемостью - ОДИН ІЗ КРИТЕРІЇВ демаркації
ВИСНОВОК
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ВСТУП
Філософія XX в.являє собою багатоаспектний і плідно розвивається філософствуваннялюдства про корінних проблемах буття Природи, Космосу, Людства іЛюдини. При цьому очевидно, що тенденції інтегратівізма різних шкіл інапрямків у філософському знанні в кінці XX в. стали особливо помітно поєднуватися з інтегративнимитенденціями самої філософії з гуманітарними та природничими науками, завдякичому створюються нове філософське знання і нові способи філософствування, такіяк філософія культури, філософія техніки, філософія науки та ін Сучасниммовою описуються такі традиційні галузі філософського знання, яконтологія і феноменологія, епістемологія і методологія, аксіологія тафілософська антропологія. Взагалі все нове, що з'явилося в сьогоднішнійфілософської думки, найчастіше пов'язане з людиною, його життєдіяльністю,благополуччям суспільства й особистості, аналізом причин, можливостей і умовсуспільного прогресу, орієнтованого на людину сьогоднішнього дня.
Найвизначніші з постпозітівістов: англійці Поппер і Лакатоса(Приїхав в Англію з Угорщини), американці Фейєрабенд і Кун.
постпозітівістов згодні зі своїми попередникаминеопозитивістами насамперед у прагненні чітко усвідомити собі та іншимзміст наукового знання. Постпозітівістов, як і неопозитивісти, критичновідносяться до феноменологічним і герменевтичних установкам. Разом з тимпостпозітівістов досить різко відрізняються від неопозітівістов.
Неопозитивісти вважали,що людина здатна на ясне, істинне на століття знання. Постпозітівістов жнадають принципове значення тому факту, що людина істота помиляється.Це означає, що ясне, вічне знання не може бути досягнуто: одна теоріянеминуче змінює іншу. Треба забезпечити зростання наукового знання, причомудопомогою корінних перетворень, наукових революцій. Постпозітівістоввизнають, що між наукою і філософією немає жорсткого кордону, але філософствуватитреба науково.
Карл Поппер доводив,що теорію можна перевірити на остаточну істинність, але її можнаспростувати, фальсифікувати. У цьому полягає захищається їм принцип фальсифікації:ми не можемо сказати, що теорія вірна, бо, як свідчить історія,визнавалися дійсними теорії рано чи пізно виявляли свою недостатність.Поппер вважав, що теорія має гіпотетико-дедуктивну структуру. Гіпотезивиступають спробами вирішити проблеми, дедукція дозволяє провести "очнуставку "змісту гіпотез з експериментальними фактами.
Поппер (Popper) Карл Раймунд (1902-1994), філософ,логік і соціолог. Свою філософську концепцію - критичний раціоналізм, теоріюзростання наукового знання - побудував як антитезу неопозітівізму. Висунув принцип фальсифікації(Опровержімий), службовець критерієм демаркації - відділення наукового знання відненаукового. [1]
Тому обрана темакурсової роботи, присвячена окремим філософським питанням, що мали особливезначення та вплив як на розвиток самої філософії ХХ століття, так і на більшширокі духовні процеси, є актуальною і на сьогоднішній день для всіхтих, хто найбільш глибоко цікавиться питаннями філософії нинішнього сторіччя.
Мета курсової роботи показати шляхи вирішення КарломПоппером одним з основних завдань філософії - проблеми демаркації.
У зв'язку з поставленоюметою в курсовій роботі вирішені наступні завдання : дано визначеннякритичного раціоналізму; розглянута філософська концепція - критичнийраціоналізм, теорія зростання наукового знання; показаний висунутий Поппером принципфальсифікації.
1. РАЦІОНАЛІЗМКОНЦЕПЦІЇ Карл Поппер
Критичний раціоналізм - впливовий напрямок західної (гл. обр. англо-американськоїі західно-німецької) філософії, ядро ​​якого становлять методологічні тасоціально-політичні ідеї Поппера і його послідовників (Агассі,Уоткінс, Лакатоса, Альберт, Е. Топнч, X. Шпінер та ін.) Термін В«раціоналізмВ» в найменуванні цьогонапрямки має кілька відмінностей, але пов'язаних між собою смислів.
Велика Російська Енциклопедія дає таке тлумаченнятерміна В«раціоналізм - це філософський напрямок, що визнає розум основоюпізнання і поведінки людей В». [2] Але перш за все, в ньомувиражено прагнення відмежувати сферу раціональності - науку - відпсевдонауки, метафізики та ідеології як сфер, які не володіють В«вродженимімунітетом В»проти впливу ірраціоналізму. У цьому відношенні критичногораціоналізму продовжує традицію В«демаркаціонізмаВ», маючи безпосереднімипопередниками і опонентами логічних емпірісти, з якими розходитьсялише в питанні про критерії демаркації і відповідно критеріяхраціональності.
Крупний англійський філософ, соціолог, логік Карл Поппер(1902-1994) свою філософську концепцію критичного раціоналізму розроблявшляхом подолання логічного позитивізму. Його ідеї стали вихідними дляпостпозитивізму _ течії західної філософсько-методологічної думки XX в., яке прийшло на змінунеопозітівізму. Основні ідеї цієї течії:
1. Проблема демаркації - поняття з філософської концепції К.Поппера, де ця проблема розглядається як одна з основних задач філософії,що полягає у відділенні наукового знання від ненаукового. Методом демаркації, поПоппера, є принцип фальсифікації.
2. Принцип фальсифікації - принцип, запропонований Поппером вЯк демаркації науки від В«метафізикиВ», ненаукі, як альтернатива принципомверифікації, висунутому неопозитивізмом. Цей принцип вимагає принциповоїоп-ровержімості (спростовуваності) будь-якого затвердження, относимого до науки. Задумки філософа, наукова теорія не може узгоджуватися з усіма без виняткуфактами. Необхідно виключити факти, які не узгоджуються з нею. Причому чим більшакількість фактів спростовує теорія, тим більше вона відповідає критеріюдостовірного наукового знання. Принцип фальсифікації Поппера вигідно відрізняєтьсявід неопозитивістського принципу верифікації, оскільки дозволяє аналізуватирелятивне знання - знання, що перебуває в стадії становлення.
3. Принцип фаллібілізма - принцип концепції Поппера,стверджує, що будь-яке наукове знання носить лише гіпотетичний характер ісхильний до помилок. Зростання наукового знання, за Поппера, полягає у висуненнісміливих гіпотез і здійсненні їх рішучих спростувань.
4. Теорія В«трьох світівВ» - теорія філософської концепції К.Поппера, яка стверджує існування першого світу - світу об'єктів, другого світу- Світу суб'єктів і третього світу - світу об'єктивного знання, який породженийпершим і другим світами, але існує незалежно від них. Аналіз росту тарозвитку знання в цьому незалежному третьому світі і є, за Поппера, предметфілософії науки.
5. Ослаблення уваги до проблем формальної логіки іобмеження її домагань.
6. Активне звернення до історії науки і перемикання зусиль заналізу формальної структури готового, В«що став" наукового знання назмістовне вивчення його зростання, зміни, розвитку.
7. Прагнення представити загальний механізм розвитку знання якєдність кількісних (В«нормальна наукаВ») і якісних (наукові революції)змін.
8. Відмова від всяких жорстких демаркації.
9. Підкреслення ролі філософії як одного з важливих факторівнаукового дослідження.
10. Облік і аналіз соціокультурних чинників виникнення тарозвитку науки.
Хоча критичний ра...
