План
1. Поняття суспільної свідомості
2. Структура суспільної свідомості
Глосарій
Використана література
1. Поняттясуспільної свідомості
Свідомість - це вищаформа психічного відображення, властива суспільно розвиненій людині ізв'язана з мовою: людська здатність ідеального відтвореннядійсності в мисленні.
Свідомість - цездатність людського мозку цілеспрямовано, узагальнено та оціночно відображатиоб'єктивну реальність у чуттєвих і логічних образах.
Практично будьсоціум, незалежно від своїх розмірів, стійкості і ступеня інтегрованості володієтим чи іншим свідомістю (деякі риси його можна виявити і в черзі вмагазині). Історична реальність, відбиваючись в умах людей, породжуєсуспільні настрої, ідеології, соціальні психології, національніхарактери та інш. Ті, у свою чергу, роблять дієвий вплив нареальність. Суспільна свідомість є основою культурної діяльності тавпливає на індивідуальну психологію кожної людини, що входить усоціум.
Свідомість єсуспільним феноменом вже за своїм походженням і в силу необхідностізабезпечення нормальних умов його функціонування. Але суспільна природасвідомості проходить ще глибше, оскільки суспільство виступає в якості носіясвідомості і одночасно визначальною частини його змісту. У зв'язку з цимнеобхідно виділити категорію суспільно свідомості і співвіднести його зіндивідуальним.
Обидва види свідомості маютьодне джерело походження - суспільне життя, але у них різні суб'єкти.Індивідуальна свідомість являє собою свідомість особистості. Суспільнесвідомість включає в себе сукупність ідей, теорій і поглядів, що виникають упевний історичний період у більшості соціальних груп.
Суспільна свідомістьне є сума свідомостей окремих особистостей. Суспільна свідомість - це якісноособлива духовна система, яка має свої особливі, об'єктивні законирозвитку.
З гносеологічної(Пізнавальної) сторони суспільну свідомість полягає в цілес
прямованомуусвідомленні (віддзеркаленні, уяві, оцінці і т.п.) природного, суспільного,індивідуального буття (минулого, теперішнього, майбутнього) у формі почуттів, знань,проектів - "живого" або текстового свідомості. З соціологічної(Регулятивної) сторони суспільну свідомість є внутрішньою сутністю(Управлінням, творінням) громадського буття (його функціонування і розвитку)відповідно з потребами та інтересами людей. Суспільна свідомістьвключає в себе: знання, форми і методи пізнання, послідовність духовнихдій та операцій, духовні потреби і інтереси людей.
У суспільну свідомістьвходить передусім сукупність почуттів, уявлень, думок, теорій,знаходяться в пам'яті живих. Це свідомість називається масовим і живим дляданого суспільства. Далі, в нього входить "неживе" свідомість,історична пам'ять, "знакова" свідомість, яка закодовано ізберігається у вигляді рукописів, кінофільмів, предметів матеріальної культури іт.п. Частина цієї свідомості можна розшифрувати і зрозуміти, а частина євтраченої, вже незрозумілою сучасникам.
У суспільну свідомістьвходять форми і методи соціального пізнання. Методами емпіричного пізнаннявиступають спостереження, експеримент, опис, моделювання, соціальний факт іт.п. До теоретичних методів громадського пізнання відносяться: історичне талогічне, аналіз і синтез, гіпотеза й аналогія, наукова теорія і науковаутопія. Форми і методи громадського пізнання відрізняються у народної маси,інтелігенції, еліти суспільства і своїм набором, і завглибшки засвоєння, і уміннямвикористання.
Основнимипізнавальними діями, які входять в процес суспільної свідомості,є віддзеркалення, уява, оцінка, проектування, регуляція, уточнення іт.п.
Відображення - цекопіювання суспільного буття в чуттєві і уявні образи.
Уява - цездатність створювати нові чуттєві і уявні образи на основіперетворення отриманих в процесі відображення. Уява поділяється надовільне і мимовільне, відтворююче і творче, конкретне іабстрактне, а також наукове, винахідливе, художнє.
Оцінка - це процесчуттєвого і уявного порівняння, виділення і віднесення знань до добрих ізлим, корисним і шкідливим, справедливим і несправедливим і т.п. Критерієм оцінкивиступають потреби, інтереси, цілі, норми, принципи суспільної свідомості, що утворюютьйого ментальність.
Проектування - цепроцес уявного перетворення суспільного буття у відповідномупотребам та інтересам суспільства напрямі.
Регуляція - це процесуправління конкретної практичної або пізнавальної діяльністю людей.
Суспільна свідомістьмає три рівні - психологічний, буденний (емпіричний) і духовний(Теоретичний, інтелектуальний, розумний). Кожен рівень суспільногосвідомості характеризується своїми типовими суб'єктами, інтересами, методами пізнання,формами знання, характером відтворення і розвитку суспільного буття. Врівнях суспільної свідомості тісно переплетені пізнавальна (відображення,уява, оцінка) і управлінська (проектування, регуляція,коригування) сторони.
Індивідуальне ісуспільну свідомість постійно взаємодіють: історично вироблені ідеї,норми суспільної свідомості стають основою світогляду, особистимипереконаннями індивіда, джерелом його знань, моральних приписів,естетичних уявлень, а особисті ідеї і переконання набувають суспільнузначимість, входячи до складу суспільної свідомості.
Стосовно досуспільству недостатньо говорити про "первинність" і "вторинності"матерії і свідомості в загальнофілософської плані, оскільки суспільна свідомістьвиникає не після виникнення суспільного буття, а разом з ним. Ідеї вЂ‹вЂ‹непасивно відображають буття, але вони можуть значно випереджати даний стансуспільства, відриваючись від нього і сприяючи тим самим суспільному розвитку абогальмуючи його. Суспільна свідомість має відносну самостійність:йому властива спадкоємність, а періоди його прискореного або уповільненоїрозвитку можуть не збігатися з відповідними періодами суспільного буття.
2. Структурасуспільної свідомості
Суспільна свідомістьмає складну структуру. В умовно "вертикальному" ракурсі її прийнятоділити на рівні, а "горизонтальному" - на форми.
У свою чергу ввертикальному ракурсі застосовують гносеологічний і соціологічний підходи.Гносеологічний аспект аналізу припускає з'ясування того, що і як відображаєсуспільна свідомість в суспільному бутті. При такому підході виявляютьбуденний і теоретичний рівні суспільної свідомості.
Повсякденна свідомістьохоплює й узагальнює в основному зовнішні зв'язки та відносини, не проникаючи всутність речей. Воно включає в себе всю форму знань і помилок,забобонів і марновірств, пов'язаних з повсякденною діяльністю людей у ​​сферівиробництва, побуту і т.д. буденна свідомість виникає як усвідомленняповсякденних потреб людей.
Більш глибокевідображення суспільного буття, на рівні сутності, дає теоретичне свідомість,існуюче у вигляді системи ідей, понять, законів. Ці два рівнісуспільної свідомості тісно взаємодіють, причому провідна роль належитьтеоретичного свідомості. Разом з тим здоровий глузд в силу його цілісності ібезпосередності відображення дійсності представляє певнуцінність, і він здатний коректувати теоретичні ідеалізації, часом сильноспрощуючи дійсні зв'язки і відносини.
При соціологічномупідході основним критерієм відмінності рівнів суспільної свідомості єступінь обліку, спосіб вираження інтересів окремих класів і соціальних груп.За цим критерієм виділяють також два рівня суспільна психологія та ідеологія.
Суспільна психологіявключає три основних елементва:
1)Думкиі представлення. Породжені практичною діяльністю певного класу(Соціальної групи) і всього суспільства, а також успадковані від минулихпоколінь.
2)Почуття,прагнення, настрої, що виражають емоційні відносини класу (соціальноїгрупи) до інших класів (соціальних груп) і спонукають людей допевних дій.
3)Традиції.Звичаї і звички, що представляють собою "матеріальне" закріпленнядумок і почуттів відповідних соціальних груп. ...
