Теми рефератів
Авіація та космонавтика Банківська справа Безпека життєдіяльності Біографії Біологія Біологія і хімія Біржова справа Ботаніка та сільське гос-во Бухгалтерський облік і аудит Військова кафедра Географія
Геодезія Геологія Держава та право Журналістика Видавнича справа та поліграфія Іноземна мова Інформатика Інформатика, програмування Історія Історія техніки Комунікації і зв'язок Краєзнавство та етнографія Короткий зміст творів Кулінарія Культура та мистецтво Культурологія Зарубіжна література Російська мова Маркетинг Математика Медицина, здоров'я Медичні науки Міжнародні відносини Менеджмент Москвоведение Музика Податки, оподаткування Наука і техніка Решта реферати Педагогіка Політологія Право Право, юриспруденція Промисловість, виробництво Психологія Педагогіка Радіоелектроніка Реклама Релігія і міфологія Сексологія Соціологія Будівництво Митна система Технологія Транспорт Фізика Фізкультура і спорт Філософія Фінансові науки Хімія Екологія Економіка Економіко-математичне моделювання Етика Юриспруденція Мовознавство Мовознавство, філологія Контакти
Українські реферати та твори » Философия » Поняття істини у філософії

Реферат Поняття істини у філософії

Категория: Философия

РЕФЕРАТ

З дисципліни

В«ФілософіяВ»

На тему Поняттяістини в філософії

Архангельськ 2008


Зміст

Введення

1.Поняттяістини. Критика конвенціоналізму, релятивізму і догматизму в розумінні істини

1.1.Поняттяістини

1.2.Суб'єктивнаі об'єктивна істина

1.3.Формиістини

1.4.Критикаконвенціоналізму, релятивізму і догматизму в розумінні істини

1.4.1.Конвенціоналізм

1.4.2.Релятивізм

1.4.3.Догматизм

2.Поняттявідносної і абсолютної істини, їх діалектика

3.Критеріїістини. Критика помилкових поглядів у розумінні критерію істини

Висновок

Списоквикористаних джерел


Введення

У променях свідомості істинапостає у власній і живій формі знання. Споконвічна гармонія істини ікраси. У глибоку давнину єгипетські мудреці на знак непогрішності імудрості носили золотий ланцюг з дорогоцінним каменем, звалася істиною.

Прагнення до істини ікрасі як вищого блага є, за Платоном, несамовитість,захопленість, закоханість. Треба любити істину так, говорив Л. М. Толстой,щоб всяку хвилину бути готовим, дізнавшись вищу істину, відректися від усього того,що раніше вважав істиною.

Найбільші умилюдства завжди бачили в істині її високий морально-естетичний зміст.Дійсна істина не може бути збитковою: проста її лише прагматичнакорисність може слугувати моральному піднесенню людства.

Поняття істинилюдство поєднало з моральними поняттями правди і щирості. Правда іістина - це і мета науки, і мета мистецтва, і ідеал моральних спонукань.Істина, говорив Г. Гегель, є велике слово і ще більш великий предмет.Ставлення людини до істини виражає в якійсь мірі його суть. Так, за словамиА. І. Герцена, повага до істини - початок мудрості.

Для подвижників науки,мистецтва шукання істини завжди становило і становить сенс всього життя. Історіяпам'ятає шукачів істини, ризикували заради неї репутацією, що піддавалисяцькуванні, що звинувачувалися в шарлатанстві, вмирали жебраками. Така доля багатьохноваторів, піонерів науки.

Істина - найбільшасоціальна та особиста цінність. Вона вкорінена в житті суспільства, граючи в ньомуважливу соціальну і морально-психологічну роль. Цінність істини завждинезмірно велика, а час її тільки збільшує. Зазвичай істину визначають яквідповідність знання об'єкту. Істина - це адекватна інформація про об'єкт,одержувана за допомогою його чуттєвого чи інтелектуального осягнення абоповідомлення про нього і характеризується з точки зору її достовірності. Такимчином, істина існує не як об'єктивна, а як суб'єктивна, духовнареальність в її інформаційному та ціннісному аспектах. Цінність знаннявизначається мірою його істинності. Іншими словами, істина є властивістьзнання, а не самого об'єкта пізнання. Не тільки збіг знання з предметом,але й предмета з пізнанням. Істина предметна, її потрібно не тільки осягнути, але йздійснити. Потрібно створити предметний світ, відповідний нашими поняттями проньому, нашим моральним, естетичним, соціально-політичним, економічнимпотребам та ідеалам. Таке розуміння істини відкриває більш тонкі іадекватні її зв'язку з Красою і Добром, перетворюючи їх єдність у внутрішнєдиференційоване тотожність.


1.Поняттяістини. Критика конвенціоналізму, релятивізму і догматизму в розумінні істини.

1.1.Поняття істини.

Поняття істинивідноситься до найважливіших в загальній системі світоглядних проблем. Воно знаходитьсяв одному ряду з такими поняттями, як "справедливість","Добро", "сенс життя".

Від того, як трактуєтьсяістина, як вирішується питання, чи досяжна вона, - залежить часто і життєвапозиція людини, розуміння нею свого призначення.

А значить, залежить іпроцес наукового пошуку, тому вчений, що здійснює відкриття, повинен бути впевнений,що він дійсно збагачує наукову картину світу, а не вносить черговийелемент омани.

Є різнівизначення істини:

В·"Істина- Це відповідність знань дійсності ";

В·"Істина- Це досвідчена підтверджуваність ";

В·"Істина- Це властивість самосогласованность знань ";

В·"Істина- Це корисність знання, його ефективність ";

В·"Істина- Цю угоду ".

Перше положення,згідно з яким істина є відповідність думок дійсності, єголовним у класичній концепції істини. Вона називається так тому, щовиявляється найдавнішою з усіх концепцій істини: саме з неї і починаєтьсятеоретичне дослідження істини. Перші спроби її дослідження буливжито Платоном і Аристотелем.

Сучасне трактуванняістини, яку, поділяють більшість філософів, включає в себе наступнімоменти:

В·По-перше,поняття "дійсність" трактується як об'єктивна реальність,існуюча до і незалежно від нашої свідомості, як складається не тільки зявищ, але й з сутностей, які ховаються за ними, у них виявляються.

В·По-друге,в "дійсність" входить також і суб'єктивна дійсність,пізнається, відображається в істині також і духовна реальність.

В·По-третє,пізнання, його результат - істина, а також сам об'єкт розуміються як нерозривнопов'язані з предметно-чуттєвою діяльністю людини, з практикою; об'єктзадається через практику; істина, тобто достовірне знання сутності та їїпроявів, відтворена на практиці.

В·По-четверте,зізнається, що істина не тільки статичне, але також і динамічне утворення;істина є процес.

Ці моментивідмежовують діалектичного-реалістичне розуміння істини від агностицизму, ідеалізмуі спрощеного матеріалізму.

Одне з визначеньоб'єктивної істини таке: істина - це адекватне відображення об'єкта пізнаєсуб'єктом, що відтворює пізнаваний об'єкт так, як він існує сам пособі, поза свідомістю.

1.2.Суб'єктивна та об'єктивна істина

Характерною рисоюістини є наявність в ній об'єктивної і суб'єктивної сторін.

Істина суб'єктивна.Коли ми говоримо, що істина "суб'єктивна", це означає, що вона неіснує крім людини і людства; істина об'єктивна - це означає, щосправжній зміст людських уявлень не залежить ні від людини, ні відлюдства.


1.3. Форми істини

Існують різні формиістини. Вони поділяються за характером відбиваного (пізнаваного) об'єкта, завидам предметної реальності, за ступенем повноти освоєння об'єкта і т.п.

Вся навколишня людиниреальність у першому наближенні виявляється що складається з матерії і духу,утворюють єдину систему. І перша, і вторячи сфери реальності стаютьоб'єктом людського відображення та інформація про них втілюється в істинах.Потік інформації, що йде від матеріальних систем мікро-, макро-і мегасвіті,формує те, що можна позначити як предметну істину (вона поділяється напредметно-фізичну, предметно-біологічну та інші види істини).

Об'єктом освоєнняіндивідом можуть стати також ті чи інші концепції, включаючи релігійні таприродничонаукові. Можна ставити питання про відповідність переконань індивіда тогочи іншого комплексу релігійних догматів, або про правильність нашого розуміннятеорії відносності або сучасної синтетичної теорії еволюції; і там, ітут вживано поняття "істинності", що веде до визнанняіснування концептуальної істини.

Аналогічно становище зуявленнями того чи іншого суб'єкта про методи, засоби пізнання,наприклад, з уявленнями про системний підхід, про метод моделювання і т.п. Цеще одна форма істини - операціонально.

Крім виділених можутьбути форми істини, зумовлені специфікою видів пізнавальної діяльностілюдини. На цій основі мається форми істини: наукова, буденна, моральнаі пр.

До наукової істинизастосовні критерії науковості. Всі ознаки (або критерії) наукової істиниперебувають у взаємозв'язку. Тільки в системі, в своїй єдності вони здатнівиявити наукову істину, відмежувати її від істини повсякденного знання або від"Істин" релігійного чи авторитарного знання.

Практично-буденнезнання отримує обгрунтування з повсякденного досвіду, з деяких індуктивновстановлених рецептурних правил, які не володі...


Страница 1 из 3Следующая страница

Друкувати реферат
Замовити реферат
Реклама
Наверх Зворотнiй зв'язок