Реферат
З дисципліни: В«ФілософіяВ»
Тема: В«Проблеманесвідомого в філософії. Психоаналіз В»
Зміст
Введення
1. Поняття несвідомого
2. Проблема несвідомого вроботах Зігмунда Фрейда
3. Мотиваційна структураособистості
4. Несвідоме як джереловнутрішнього конфлікту
5. Несвідоме і психоаналіз
6. Колективне несвідоме в теоріях Карла Юнга
Висновок
Джерелаі література
Введення
Найбільш складним є питання про рівні свідомості (точніше,людської психіки). Лише порівняно невелика частина психічноїдіяльності усвідомлюється (контролюється) суб'єктом, інша ж частина (подібнопідводної частини айсберга) залишається неусвідомленою. По Фрейду, несвідоме -це психічні процеси, які виявляються активно, але не доходять досвідомості людини. Несвідоме - це також основний і найбільш змістовниймомент у системі психіки людини, поряд з передсвідомим і свідомимелементами. Несвідоме регулюється принципом задоволення включає в себерізні вроджені і витіснення елементи, потягу, імпульси, бажання,мотиви, установки, прагнення, комплекси і пр., що характеризуютьсянеосознаваемо, сексуальністю, ассоціальное і т.д. На думку Фрейда, внесвідомому йде постійна боротьба Ероса (потягів і сил життя,сексуальності і самозбереження) і Танатоса (потягів і сил смерті, деструкції таагресії), що використовують енергію сексуального потягу (лібідо).
Значну роль в організації людської життєдіяльності граєсоціальне несвідоме, що являє собою витіснення сфери, властивібільшості членів суспільства і містять те, що дане товариство не можедозволити своїм членам довести до усвідомлення.
У сучасній психології звичайно виділяють кілька класів проявинесвідомого: 1) неусвідомлювані побудники діяльності; 2) неусвідомлюванімеханізми та регулятори діяльності, що забезпечують її автоматичний характер;3) неусвідомлювані підпорогові процеси і механізми (сприйняття і пр.); 4)неусвідомлювані соціальні програми (цінності, установки, норми). Впсихоаналізі в якості основних методів пізнання несвідомоговикористовуються: аналіз вільних асоціацій, аналіз сновидінь, помилковідії повсякденному житті, дослідження міфів, казок, фантазій, символів іт.д.
1. Поняттянесвідомого
Поряд зі свідомими формами відображення та діяльності для людинихарактерні й такі, які знаходяться як би за порогом свідомості, не досягають належноїступеня інтенсивності або напруженості, щоб звернути на себе увагу. Терміни"Несвідоме", "підсвідоме","Неусвідомлене" часто зустрічаються в науковій і художній літературі,а також у повсякденному житті.
Поняття психічного значно ширше поняття свідомості, яке володіє ненепідвладними практичному обліку градаціями рівнів, починаючи від вищого ступеняясності, яка доходить до дивовижної сили прозорливості і глибини розуміння сутіречей, і кінчаючи напівпритомному стані.
Свідомість аж ніяк не вичерпує всієї психіки. Існують такожнеусвідомлювані психічні феномени, певний клас яких представленийпоняттям несвідомого. Психічна діяльність може перебувати у фокусі свідомості,іноді не досягає рівня свідомості (досознательного або передсвідоме стан)або опускається нижче порога свідомості (підсвідоме).
Сукупність психічних явищ, станів і дій, не представлениху свідомості людини, що лежать поза сферою його розуму, беззвітних і непіддаються, принаймні в даний момент, контролю, охоплюється поняттямнесвідомого.
Зона максимально ясної свідомості у психічній діяльності порівняноневелика. За нею йде смуга просто явного свідомості, а потім - мінімальногосвідомості, за якою слідує вже неусвідомлене. Останнє виступає то як установка(Інстинкт, потяг), то як відчуття (сприйняття, уявлення і мислення), тояк сомнамбулізм, то як інтуїція, то як гіпнотичний стан абосновидіння, стан афекту чи неосудність.
До несвідомим явищах відносять і наслідування, і творче натхнення,супроводжується раптовим "осяянням", новою ідеєю, яка народжується як бивід якогось поштовху зсередини (випадки миттєвого вирішення задач, довго непіддаватися свідомим зусиллям, мимовільні спогади про те, щоздавалося міцно забутим та інше).
Несвідоме - не містика, а реальність духовного життя. З фізичноїточки зору несвідомі процеси виконують свого роду охороннуфункцію: вони розвантажують мозок від постійної напруги свідомості там, де в цьомунемає необхідності.
Для більш чіткого виявлення місця проблеми несвідомого в структурізнання важливо співвіднести феномени несвідомого з такими реальностями, якіпозначаються категоріями "діяльність", "відображення", "спілкування","Особистість", "відношення".
Абстрактна схема будови діяльності, згідно з якою виділяють власнедіяльність, дії і реалізують їх операції, може служити однією з підставкласифікації феноменів неусвідомлюваної психічної життя людини, що виділяє місценеусвідомлюваних психічних явищ в структурі діяльності. Конституирующим ознакоюдіяльності є мотив, тобто деякий об'єкт, в якому опредмечіваетсяпотреба.
Добре відомо, що мотив може бути неусвідомленим, також неусвідомленимможе бути психічне відображення самого потребностного стану. Основнимознакою дії є наявність свідомого передбачення майбутніхрезультатів, тобто мети. Однак крім такого усвідомленого передбачення можна виділитиі неусвідомлені передбачення, до їх числа відносяться деякі види установок. Такимчином, поряд з усвідомленими і неусвідомленими мотивами слід виділяти усвідомленіі неусвідомлені передбачення майбутніх результатів, тобто цілі й установки. Операціїв людській діяльності також мають двояку природу: одні єпродуктом трансформації свідомих дій і, у разі ускладнень, можуть зновуповертатися до тями, інші формуються за типом "прилаживания" доситуації і взагалі ніколи не потрапляють в свідомість, вони функціонують якнеусвідомлювані автоматизми.
Існування якісно різнорідних феноменів несвідомоговиключають можливість поширення висновків, отриманих при дослідженніодного з феноменів несвідомого на всю область несвідомого.Усвідомлені і неусвідомлені психічні явища утворюють дві форми відображеннязовнішнього світу і відповідно дві форми управління, психічного регулюваннядіяльності (усвідомлена і неусвідомлена регуляція).
При дослідженні приватних форм психічного відображення реальності мистикаємося з необхідністю диференціації відчуттів, в яких людина віддаєсобі звіт, і відчуттів, в яких він не віддає собі звіту.
Аналогічну диференціацію можна провести і стосовно до сприйняттядосить складних об'єктів.
2.Проблема несвідомого в роботах Зігмунда Фрейда
Зигмунд Фрейд - австрійський учений,який перший дав наукове обгрунтування проблем несвідомого. Завизначенню Фрейда В«несвідоме - дії людини, які він здійснює,не віддаючи собі звіту, автоматично. Несвідомий характер носитьпсихічна діяльність під час сну, гіпнозу, лунатизму В». [1]
В результаті тривалих спостережень засвоїми хворими Фрейд прийшов до висновків, які змінили колишні уявлення пропсихіці. Несвідоме, на його думку, носить вроджений характер. Вінстверджував, що поведінка людини значною мірою підпорядковується впливупідсвідомих сил, які він назвав потягами. Згідно Фрейду, ціпотягу обумовлені інстинктами, властивими людині, але перш за все - пригніченимибажаннями, тобто бажаннями, задоволення яких В«забороненоВ» на рівнісвідомості і які витіснені в область підсвідомого. Ці бажання продовжуютьдіяти без відома людини, проявляючись у сновидіннях, застереженнях,мимовільних відхиленнях від адекватного поведінки, а також впливаютьна вибір професії або творчість.
Міра несвідомого визначаєтьсяпереходом від інстинктивного відчуття дійсності до свідомогосприйняттю, висловленому в поведінці людини в його конкретних вчинках. Всерединілюдини завжди існує певний датчик, який показує простірнесвідомого. Так само всередині нас існує міра - як перехідз одного стану в інший. Свідомо ми можемо її оцінити....
