МІНІСТЕРСТВОДО ОСВІТИ
державних освітніхУСТАНОВА ВИЩОЇ ОСВІТИ
В«Іркутська державнаЛІНГВІСТИЧНИЙ
УНІВЕРСИТЕТ В»
Кафедра історії, філософії тасоціальних наук
Реферат по темі:
Парадокси в науці
Іркутськ 2008
Зміст
Введення
1. Визначення поняття В«парадоксВ»
1.1 паралогізми і софізми
1.2 Класифікації парадоксів
2. Парадокси в науці
2.1 Парадокси в логіці
2.2 Парадокси в математиці і в фізиці
2.3 Роль парадоксів у розвитку науки
Висновок
Список використаної літератури
Введення
Наука все грунтовнішевпроваджується в організм суспільства, підпорядковуючи своєму впливу нові й новіпростору. Важливий не тільки її економічний ефект. З'ясовуєтьсявиховне призначення наукового досягнення, його роль у формуванніморальних, естетичних норм, в перетворенні всього духовного складу людей.Наука - один з вищих проявів людських можливостей, показник того,на що взагалі здатний наш інтелект [9].
Наука - це явищескладне і багатоаспектне. Її можна розглядати як соціальний інститут, якпевну соціальну спільноту чи як соціально-культурний феномен, але всеж центральним аспектом її вивчення є розгляд її як системи знанняособливого роду. Наукове знання володіє певними характеристиками. До нихвідноситься предметність, проблемність, обгрунтованість, інтерсуб'єктивність,системність і несуперечність [14, С.239].
Вимоганесуперечності нашого знання є центральним у науковому мисленні ізазвичай суворо виконується. Однак поява протиріч в процесі пізнанняаж ніяк не рідкісне явище. Майже в кожній більш-менш складній науцівиникають протиріччя певних видів - так звані парадокси [3, С.31].
Найчастіше парадоксирозцінюються як негативні явища, В«фактори злаВ», В«патології наукиВ». Відпарадоксів прагнуть позбутися будь-якими шляхами, парадоксальні ідеї неприймаються, а парадоксальні теорії не визнаються. Проте повністю уникнутипарадоксів ніколи не вдається. Навіть у таких строгих і точних науках як логікаі математика існують свої парадокси.
Таким чином, парадокс -це невід'ємна частина будь-якої області наукового дослідження. І його роль врозвитку науки не є лише негативною. Зазвичай наявність парадоксів втеорії говорить про недосконалість, помилковості самої теорії. При такомурозгляді парадокс може сприйматися як В«симптомВ», що свідчить проякомусь В«захворюванніВ» в науці. Отже, парадокс може сприятипояві нових більш досконалих теорій, допомагати здійсненню прогресу,просуванню науки вперед на шляху від незнання до істини.
Метою даної роботи - опис парадоксівв науці, а також виявлення їх ролі в науковому пізнанні світу.
У зв'язку з поставленоюметою в даній роботі вирішуються наступні завдання :
1. Визначення поняттяпарадокс.
2. Відмежування парадоксувід суміжних явищ (паралогізми, софізмів).
3. Вивчення існуючихкласифікацій парадоксів.
4. Здійснення виборунайбільш придатною для даного дослідження класифікації парадоксів.
5. Розгляд основнихлогічних парадоксів.
6. Опис найбільшвідомих парадоксів в математиці і фізиці.
7. Визначення значенняпарадокса для розвитку наукового знання.
Рефератскладається з введення , в якому відображені мета і завдання роботи; двохглав , що містять матеріал, присвячений проблемі парадоксу і його значеннядля розвитку науки; укладення , в якому наведені основні висновкиданої роботи; списку використаної літератури.
1. Визначення поняттяВ«ПарадоксВ»
В даний час термінпарадокс міцно увійшов в нашу мову. Його можна зустріти і в наукових текстах(Парадоксальний сон, парадокси природи, парадокси науки, парадокси творчості) [8]і в повсякденній мові (В«ну це вже парадоксВ») і художній літературі (В«Проскільки нам відкриттів дивних готують просвіти дух, і досвід, син помилокважких, і геній, парадоксів друг В») [9]. Тому цілком природно, що термінпарадокс розуміється по-різному в різних ситуаціях. В.С. Біблер зауважує:В«Поняття парадоксу існує зараз в самих різних сенсах - від чистословникового і повсякденного (гарно звучить нісенітниця, до строго формального(Логічного), найбільш усвідомленого в парадоксах теорії безлічі В» [1,С.28] .
Таке широке значеннятерміна парадокс добре відбито у словниках. У них можна знайти наступнівизначення цього слова:
Парадокс ( від др.-греч. ПЂО±ПЃО¬ОґОїОѕОїП‚-Несподіваний, дивний від др.-греч. ПЂО±ПЃО±-ОґОїОєОП‰- Здаюся) - істинне висловлювання, твердження, судження або висновок,характеризуються парадоксальністю. Парадоксальність - несподіванка,незвичність, оригінальність, суперечливість собі, вихідним посилкам,загальноприйнятого, традиційному погляду або здоровому глузду за змістом і/або поформі [16].
Парадокс - 1) в загально-базальному порядку - цеафірмації, яка контрастує із загальноприйнятими критеріями, орієнтаціями,установками, а також парадокс це Елімінування того, що може бутидостовірним;
2) це несподіваненестандартне положення, яке антітезно фактам дійсності;
3) це дискурсивно-вірнеміркування, яке результирует харизматичні тези, які можуть бутидискурсивно доказові, а вже такі положення ми не можемо віднести ні додостовірним, ні до помилкових;
4) два антітезнихтвердження, які володіють вельми переконлива аргументація [15, С.482].
Парадокс (від грец. paradoxos - несподіваний, дивний) - 1) думка,міркування, що різко розходиться з загальноприйнятими, що суперечить (інколи тількина перший погляд) здоровому глузду;
2) незвичайне, несподіванеявище, яке не відповідає звичним уявленням;
3) формально-логічнепротиріччя, яке виникає в змістовної теорії множин і формальноїлогіці при збереженні логічної правильності ходу міркувань;
Paradoxon - парадоксальне становище [13, C.332].
Дані словникові статтінаочно показують, що зараз поняття парадоксу дуже широке, однак, всеці визначення можна поєднати і, тоді, виходить, що в самому узагальненому іспрощеному розумінні парадокс - це якесь твердження, що суперечитьНасправді, здоровому глузду чи загальноприйнятій думці. Подібніутвердження спочатку завжди сприймаються як помилки (хоча і не завжди такимиє).
Трактування парадоксу якпомилки іноді призводить до того, що його плутають з іншими поняттями, які тежпозначають помилки, але трохи іншого роду. А.В. Сухотін пише: В«Парадокс народженийв сімействі понять, що описують помилки і протиріччя пізнання. Помилки побутуютьрізні. Одні з них недовільні. Людина і не хотів би помилятися, та невиходить. Як ніби міркування логічно, проведено правильно і, тим не менш,дає збій В»[9]. Інші - навпаки В«робляться навмисне з наміром ввестикогось в оману В»[5, с.293]. Для даної роботи важливо розглянути дані поняттядетальніше, щоб відокремити парадокс від суміжних, В«сусідніхВ» явищ.
1.1 паралогізми ісофізми
З помилками в міркуванняхдоводиться стикатися на кожному кроці, і уникнути їх неможливо. Більше того,процес людського пізнання полягає, по суті, з помилок - у тому числіпомилок у міркуваннях - і їх виправлення. Зокрема, помилки неминучі всуперечках: якщо двоє відстоюють протилежні думки, то в силу законупротиріччя в міркуваннях, принаймні, одного з них є помилки [3, C.181].
Помилки буваютьнавмисні і випадкові. Ненавмисні помилки в міркуваннях називають паралогизмами (Буквально В«невірне умовивід) [4, С. 181]. Паралогізм розумієтьсяяк ненавмисна помилка в міркуванні, обумовлена ​​порушенням законів іправил логіки. Паралогізм здається не обманом, а щирою оманою, він непов'язаний з наміром підмінити істину неправдою [5, с.293].
А.В. Сухотін призводить такпише про паралогізми:...
