МІНІСТЕРСТВООСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНИЙУНІВЕРСИТЕТ ІНФОРМАТИКИ І ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ
ФАКУЛЬТЕТФілософії та релігієзнавства
КАФЕДРА ФІЛОСОФІЇ
Реферат натему:
НАУКОВО-ТЕХНІЧНЕПРОГНОЗУВАННЯ
Виконав:
студент гр. Фір-04
Халіков Р.Х.
Науковий керівник:
оскільки філос. н. Пасько З.А.
Донецьк 2008
ЗМІСТ
ВСТУП
Розділ 1. Поняття і типологія науково-технічних прогнозів
1.1. Науково-технічні прогнози
1.2. Класифікація прогнозів
Розділ 2. Сучасні методи науково-технічного прогнозування
2.1. Методи екстраполяції
2. 2. Метод моделювання
Висновок
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇЛІТЕРАТУРИ
Введення
Науково-технічна прогностика є одним з важливих розділів сучасної філософії науки. Актуальність використання прогнозування в наукових дослідженнях полягає в необхідності отримання інформації про майбутні тенденції в динаміці того чи іншого феномена - це дозволяє не тільки впевнено орієнтуватися в досліджуваному об'єкті, але і мати можливість керувати процесами, пов'язаними з ним. Прогностична функція властива науковим системам знання. Однак реалізація наукою цієї функції відноситься майже виключно до об'єктів вивчення. Що ж стосується передбачення майбутнього самої науки і, зокрема, організаційних форм її життєдіяльності, то такого роду прогнозування стало можливим лише на основі філософсько-наукового підходу до вивчення самої науки і науково-дослідної діяльності. Як раз філософсько-наукове дослідження науково-технічного прогнозування як феномена є актуальним для виявлення його принципових характеристик, типології, а також ступеня достовірності одержуваних результатів.
Ступінь вивченості проблеми науково-технічного прогнозування досить висока. Як вже було згадано, існує спеціальна галузь філософії науки - прогностика, в рамках якої проводяться відповідні дослідження, покликані вивчити основні риси прогнозування, класифікувати види прогнозів, визначити основні методи прогнозування. Значна частина літератури присвячена проблемам донаучного прогнозування, наприклад, "Духовний світ народів класичного Сходу" А.Л. Вассоєвіч, "Методологія наукового дослідження" Г.І. Рузавіна та ін Деяка частина філософсько-наукових концепцій ХХ століття будує свої прогнози щодо розвитку науки на кілька ірраціональних позиціях - теорія наукових революцій Т.С. Куна, теорія зміни наукових парадигм І. Лакатоса та ін власне наукова постановка проблеми властива узагальнюючим статтями в різних збірниках, підручниками з філософії науки і методології наукового дослідження і т.п. В якості ілюстративного матеріалу в даному рефераті обрані збірник науково-нормативних термінів "Прогностика" 1990 року, статті "Прогнозування" та "Прогноз" М.Н. Мазаник з "Новітнього філософського словника" (Мінськ, 1999) та ін
Мета дослідження - виділити поняття, типологію та концептуалістику науково-технічного прогнозу і прогнозування, виявити сутнісні риси досліджуваного явища. Реферативна форма роботи передбачає висвітлення загальноприйнятих визначень і класифікацій, що позбавляє роботу новизни, але дозволяє зосередитися на реалізації поставленої мети за допомогою використання загальноприйнятих визначень і класичних теорій.
Об'єкт дослідження - феномен науково-технічного прогнозування, його сутнісні риси і типологія. Предметом вивчення виступають наукові праці, присвячені відповідної проблематики.
Дослідження використовує наступні методи: аналітичний (аналіз літератури), дескриптивний (опис основних характеристик феномена науково-технічного прогнозування), класифікаційний (класифікація типів прогнозів, методів).
Реферат складається з вступу, двох основних розділів, де подається, відповідно, типологія науково-технічних прогнозів та класифікація сучасних методів прогнозування, а також укладення.
Розділ 1. Поняття і типологія науково-технічних прогнозів
1.1. Науково-технічні прогнози
Прогнозом в науці прийнято називати "науково обгрунтоване судження про можливі стани об'єкта в майбутньому і (або) про альтернативні шляхи і терміни їх досягнення" [4 , с. 6], а прогнозуванням відповідно - процес розробки прогнозів. При цьому М.Н. Мазаник, наприклад, наполягає на акцентуванні імовірнісного характеру прогнозів [1]. відомі прогнози різної спрямованості: ресурсів, суспільних потреб, промислового потенціалу, розвитку соціальних умов, демографічні, комплексні прогнози розвитку економіки та інші, що мають тенденцію складатися під взаємопов'язану систему уявлень. Науково-технічні прогнози примикають до системи прогнозів соціально-економічних процесів. Вони можуть трактуватися як її підсистема, зберігаючи при цьому свою специфіку, що йде зі своєрідності об'єктів, цілей і методів прогнозування.
Типологія науково-технічних прогнозів вельми представницька. Можна, наприклад, класифікувати прогнози науки і техніки за масштабами, рівнем комплексності, часу попередження, по регіонах і т. д. Істотно при цьому розрізняти і наукове передбачення таких взаємопов'язаних об'єктів: розвиток науки як системи знань; розвиток організаційної системи науки; розвиток техніки, в якому виділяють в свою чергу рівень промислово освоєних технічних засобів і рівень нових технічних розробок. "Багато в чому, - пише, - прогнозування схоже з науковим дослідженням, але відрізняється від нього практичною спрямованістю і точним завданням кількісних параметрів для кожної стадії розглянутого процесу" [5, с. 190].
Особливе місце у вихідних позиціях прогностики займає питання про можливість (в принципі) прогнозувати наукові відкриття. Крайня точка зору на це питання зводиться до спроб поставити знак рівності між передбаченням відкриття в науці і самим фактом відкриття нового явища чи закону. На цій підставі заперечується саме право на існування прогнозів у науці. З іншого боку, відомі приклади, коли на основі строго наукових систем уявлень про закономірні причинно-наслідкові зв'язки між явищами об'єктивного світу вченим вдавалося висловлювати прогнозні ідеї про можливе існування і можливих властивостях невідомих астрономічних об'єктів, хімічних елементів, біологічних видів та ін
Зв'язок між різними об'єктами прогнозування носить складний характер, через що на практиці поділ науково-технічних прогнозів на прогнози науки і прогнози техніки нерідко виявляється досить умовним. Розвиток наукових уявлень може привести до формулювання нових поглядів на майбутнє технічних засобів, а довгостроковий прогноз напрямків розвитку техніки вимагає, як правило, урахування тенденцій розвитку науки як системи знань.
1.2 . Класифікація прогнозів
В основу класифікації науково-технічних прогнозів як інструменту управління розвитком науки і техніки покладена ідея, яка випливає і прийнятого визначення прогнозу як комплексу взаємопов'язаних оцінок: цілей, шляхів їх досягнення і потреб у ресурсах. Кожен з типів прогнозів є фактично результатом спеціального етапу прогнозних робіт, що використовують свої специфічні методи.
Прогноз першого типу, що спирається на пізнання тенденції та закономірності, на накопичений досвід конкретних наук, покликаний виявити та сформулювати нові можливості та перспективні напрямки науково-технічного розвитку. Цей тип прогнозу в науковій прогностиці названий дослідним прогнозом. Його найбільш важкою і відповідальною, найчастіше завершальною фазою є оцінка гіпотетичної результативності, або значущості можливих варіантів розвитку. Отримані таким чином відомості є істотною частиною формованої за участю наукової прогностики концепції майбутнього науки і техніки.
Другий тип науково-технічного прогнозу називається програмним прогнозом. Він виходить з пізнаних суспільних потреб, тенденцій і закономірностей науково-технічного розвитку, а також даних, отриманих дослідним про...
