Філософська картина світобудови » Українські реферати
Теми рефератів
Авіація та космонавтика Банківська справа Безпека життєдіяльності Біографії Біологія Біологія і хімія Біржова справа Ботаніка та сільське гос-во Бухгалтерський облік і аудит Військова кафедра Географія
Геодезія Геологія Держава та право Журналістика Видавнича справа та поліграфія Іноземна мова Інформатика Інформатика, програмування Історія Історія техніки Комунікації і зв'язок Краєзнавство та етнографія Короткий зміст творів Кулінарія Культура та мистецтво Культурологія Зарубіжна література Російська мова Маркетинг Математика Медицина, здоров'я Медичні науки Міжнародні відносини Менеджмент Москвоведение Музика Податки, оподаткування Наука і техніка Решта реферати Педагогіка Політологія Право Право, юриспруденція Промисловість, виробництво Психологія Педагогіка Радіоелектроніка Реклама Релігія і міфологія Сексологія Соціологія Будівництво Митна система Технологія Транспорт Фізика Фізкультура і спорт Філософія Фінансові науки Хімія Екологія Економіка Економіко-математичне моделювання Етика Юриспруденція Мовознавство Мовознавство, філологія Контакти
Українські реферати та твори » Философия » Філософська картина світобудови

Реферат Філософська картина світобудови

Категория: Философия

МІНІСТЕРСТВОАГЕНСТВО ДО ОСВІТИ

Державнеосвітня установа вищої професійної освіти

В«Кузбасскийдержавний технічний університет В»

Філія ГУКузГТУ в м. Новокузнецьку

Контрольна

Варіант № 9

Виконав: студентка гр.СТЗ-71

Вівденко КатеринаІгорівна

(107647)

Перевірив:

Малюта НадіяГригорівна

р.Новокузнецьк

2009р.


Зміст

Введення

1. Проблема буття і матерії, духу ісвідомості

2. Наукові, філософські та релігійнікартини світу

3. Матеріальне єдність світу

4. Яка специфіка філософської картинисвіту?

Висновок

Список літератури


Введення

В«ВсесвітВ» - цим ємнимтерміном позначають весь неосяжний світ, починаючи від елементарних частинок ікінчаючи Метагалактика. На філософському мовою слово В«ВсесвітВ» може означатибуття або Світобудову.

Вихідним поняттям, набазі якого будується філософська картина світу, є категорія буття. Буття- Це саме широке і саме абстрактне поняття.

Поняття В«буттяВ» зіграловелику роль у розвитку теоретичного і філософського мислення, тому дозволилопредставити увесь світ як єдине ціле, у всіх його формах, у всьому йогорізноманітті.

Визнання фактуіснування різноманітних речей навколишнього світу, природи і суспільства, самоголюдини є першою передумовою формування картини світобудови. З цьоговипливає другий аспект проблеми буття, який має суттєвий впливна формування світогляду людини. Буття є, то є щось існуєяк реальність і з цією реальністю необхідно постійно зважати людині.

Третій аспект проблемибуття пов'язаний з визнанням єдності світобудови. Людина у своїй повсякденнійжиття, практичної діяльності приходить до висновку про свою спільності з іншимилюдьми, існування природи і т.д. Але в той же час для нього не меншочевидні і відмінності, які існують між людьми і речами, між природою ісуспільством і т.д. І, природно, виникає питання про можливість загального, тоє спільного для всіх явищ навколишнього світу. Відповідь на це питання такожприродно пов'язаний з визнанням буття. Все різноманіття речових і духовнихявищ, природи і культури об'єднує те, що вони є, наявні,існують, незважаючи на відмінність форм свого існування. І саме завдякифактом свого існування вони утворюють цілісну єдність світобудови.

На основі категорії буттяу філософії дається сама загальна характеристика світобудови: все існуюче -це і є світ, до якого ми належимо. Ця характеристика в даній форміще не містить ніяких світоглядних оцінок. З нею можуть погодитисяпредставники різних шкіл, течій і напрямів. Протиріччя між нимивиникають при конкретному осмисленні категорії буття і, перш за все, привирішенні питання про те, чи є щось конкретне, що служить об'єднуючимпочатком світобудови.

Разом з тим поняття В«буттяВ»визначило методологію конкретних наук, кожна з яких займалася вивченнямконкретної форми буття як частини загальної цілісності, пов'язаної з усіміншими. Так від філософії буття був зроблений перехід до філософії природи,філософії людини і філософії духу.


1. Проблема буття і матерії, духу ісвідомості

Поняття В«буттяВ» євихідним філософським поняттям при осмисленні людиною світу. Воно відображаєпереконання людини в тому, що світ існує, він битійствует, а разом з нимбитійствует і сама людина. Разом з тим це поняття відображає надію людей нате, що це битійствованія має відносно стійкий, стабільний характер [1].

Зосередженість напроблемі буття викликає до життя цілий ряд філософських понять, що відображають йогорізні аспекти; деякі з них переміщаються згодом в областьприродничих наук, формуючи їх концептуальний апарат, інші складають основуфілософського знання. А філософствування починається з задумиванія над питанням:один єдиний сенс буття або їх безліч? Саме це питання стояло передтворцями цього поняття В«буттяВ» і перед першими його тлумачами, головним зяких був Аристотель.

З часів античностірозрізняють буття і суще.

Суще - сововкупностьоточуючих речей. Але серед різноманіття речей можна знайти те, що єзагальним їм усім, Такла В«нейтральнийВ» ознака всього світу (сущого взагалі),полягає в тому, що він - світ взагалі - існує. Це виражено в поняттібуття. Здавна основне питання філософії звучало так: чому є щось, а неніщо? Чому взагалі щось є, і на чому тримається це В«єВ»? Що єйого причиною?

Буття - це чистеіснування, що не мають причини, буття - причина сама по собі,самодостатнє, ні до чого не зводиться, не з чого не виводиться. Цедійсність в повному розумінні слова, бо все інше, що має зовнішніпричини, - не в повному розумінні слова дійсність, не в повному розумінні словаіснує

У поняття В«буттяВ» входятьматерія, рух, простір і час, їх єдність (матерії, руху іпростору), поняття В«кінцевогоВ» і В«нескінченногоВ».

Рух - це спосібіснування сущого. Бути - значить бути в русі, зміні.

Простір є формакоординації співіснуючих об'єктів, станів матерії.

Категорії - це формивідображення в думці універсальних законів об'єктивного світу.

Вихідною філософськоюкатегорією є категорія буття. В«По суті, всі інші категорії зрізних сторін характеризують зміст, всілякі прояви властивостей,відносини, розвиток сущого: рух - спосіб існування сущого,простір і час - форми його існування. Якість, кількість, причина танаслідок та ін категорії - все це також характеристика буття В»[2].

Тепер розглянемохарактеристику матерії.

У всіх предметів іпроцесів зовнішнього світу є такий загальний ознака: вони існують поза інезалежно від свідомості, відбиваючись прямо або побічно в наших відчуттях. Іншимисловами, вони об'єктивні. Перш за все за цією ознакою філософія об'єднує іузагальнює їх в одному понятті матерії. Коли йдеться про те, що матерія дананам у відчуттях, то мається на увазі не тільки пряме сприйняття предметів, але інепряме. Ми не може бачити, відчувати, наприклад, окремих атомів. Але мивідчуваємо дію тіл, що складаються з атомів.

Речі не складаються зматерії, а є конкретні форми її прояву. Коли людина ставить собі метувідшукати одноманітну матерію як деякий першооснова всього, то він надходитьтаким же чином, як якщо б замість вишень і груш захотів з'їсти плід взагалі.Але це теж абстракція. Матерію не можна протиставляти окремим речам якщось незмінне - мінливому. Матерію взагалі не можна бачити, відчувати,пробувати на смак. Те, що бачать, дотикаються, є певний вид матерії.Матерія не є одна з речей, що існують поряд з іншими, всередині або воснові їх. Всі існуючі конкретні матеріальні освіти і є матеріяв різних її формах, видах, властивостях і відносинах. Не існує "безликою"матерії. Матерія - це не реальна можливість усіх, форм, а дійсне їхбуття. Єдиним, щодо відмінним від матерії властивістю є лишесвідомість, дух [3].

Таким чином, за способоміснування буття розділяється на два світи, два способи існування або двіреальності: світ фізичних станів, або матеріальний природний світ, і світпсихічних станів, світ свідомості, внутрішній світ людини.

С.Л. Франк зазначав: В«Внутрішнійсвіт людини, взятий в цілому, не менша реальність, ніж явища матеріальногосвіту. Ми натрапляємо на нього, як на камінь або на стіну. Садизм, шаленевладолюбство і манія величі Гітлера В»(і Сталіна, скажемо ми),В« були длялюдства недавно, до нещастя, емпіричної реальністю не меншеоб'єктивної і набагато більш грізною і могутньою, ніж ураган абоземлетрус. Але те ж саме можна застосувати і до повсякденних явищ нашого життя:упертість або каприз людини, його вороже ставлення чи антипатію до насіноді набагато важче подолати, ніж впоратися з матеріальнимиперешкодами; та, з іншого боку, сумлінність, доброзичливість,рівне, спокійне настрій оточуючих нас людей є часто велика опора нашоїжиття, ніж усі матеріальні блага В». [4]

Обидва цих миру - мирсвідомості і світ природи - можуть характеризуватися поняттям буття, але...


Страница 1 из 4Следующая страница

Друкувати реферат
Замовити реферат
Товары
Наверх Зворотнiй зв'язок