білоруський державний університет
Кафедра філософії та методології науки
Реферат з філософії та методології науки
Тема № 101
В«Філософія науки: становлення та основні етапирозвитку В»
Мінськ 2010
Зміст
Введення
1.Становлення філософії науки
2.Основні етапи розвитку філософіїнауки
2.1 Позитивізм
2.2 Постпозитивізм
Висновок
Список використаної літератури
Введення
В даний час у зв'язку зрозгорнулася науково-технічною революцією XX століття філософія науки сталауспішно і бурхливо розвиватися. Як філософська дисципліна вона представленарізними концепціями, які пропонують ту чи іншу модель розвитку науки,різними підходами і поглядами. Її вивчення сприяє формуваннюуявлення про науку як про складний, багатовимірний і багато в чому суперечливомупроцесі, який розвивається в сучасному світі і радикально змінює нашесуспільство.
Розвиток філософії науки вНаприкінці XIX в. початок XX в. виступає одним з вирішальних імпульсів розвитку самоїнауки. Процеси, які відбувалися тоді в філософії науки, надалипринципове вплив на подальший рух наукової думки, причому як вприродничо-наукової, так і в гуманітарній сферах.
Філософія науки завжди булаодним з пріоритетних напрямів вітчизняних філософських досліджень.
Представлена ​​роботаприсвячена темі "Філософія науки: становлення та основні етапи розвиткуВ».
Актуальність темидослідження обумовлена ​​як загальною ситуацією в областіфілософсько-методологічних досліджень, які відображають синтетично-інтегративнітенденції, так і тенденціями у розвитку фізичних наук.
До теперішнього часу вфілософській літературі накопичено багатий матеріал з даної проблемидослідження. Вона носить актуальний характер в сучасних умовах. Про цесвідчить часте вивчення порушених питань.
Питанням дослідженняприсвячено безліч робіт. В основному матеріал, викладений у навчальнійлітературі, носить загальний характер, а в численних монографіях з даноїтематиці розглянуті більш вузькі питання проблеми "Філософії науки:становлення та основні етапи розвитку В».
Однак потрібно обліксучасних умов при дослідженні проблематики означеної теми.
Метою даної роботи єсистематизація, накопичення і закріплення знань про філософію науки і основнихетапах її розвитку - позітвізма і постпозитивізму.
Досягнення даної метиреалізується через постановку і вирішення наступних дослідницьких завдань:
1.Вивчення теоретичних аспектівстановлення філософії науки.
2.Розкриття основних етапів розвиткуфілософії науки.
3.Аналіз і виявлення ідей таконцепцій, висунутих найбільшими представниками філософії науки, відповіднихкожному етапу.
1. Становлення філософії науки
Насьогоднішній день філософія науки є окремим напрямком філософії,самостійної філософської дисципліною. Філософія науки є якнапрямком досліджень природи науки, так і предметом вищогопрофесійної освіти. Цьому сучасному стану передувавпроцес його становлення, розуміння якого, є умовою можливостівільного і доцільного формування стратегій освіти в майбутньому.
Становлення філософії наукияк напряму досліджень мало в якості своєї передумови оформленняфілософія науки як частини філософії, частини певних філософськихнавчань. Філософія науки як частина філософії є ​​процесом і результатомзастосуванням всього інтелектуального потенціалу філософії до освоєння феноменанауки. У цій якості філософія науки виникає там і тоді, де і колифілософія відноситься до науки систематично як до унікального ареалу досвіду буттялюдини-в-світі. Як окремий напрямок філософії, філософія науки склаласяприблизно у другій половині XIX століття в зв'язку з необхідністю вирішенняметодологічних проблем бурхливого розвитку науки і була орієнтована навиявлення ролі і значущості науки, характеристик когнітивної, теоретичноїдіяльності.
Таким чином, основнимпредметом філософії науки є загальні закономірності та тенденції науковогопізнання, взятого в його історичному розвитку і розглянутого в історичнозмінюваному соціокультурному контексті.
Починаючи з XVII в. розвитокнауки поставило перед західною філософією ряд таких проблем, на якітрадиційна схоластична думка не в змозі була відповісти. Специфічнаособливість видатних філософів нового часу полягала в тому, що вонирозглядали наукові методи аналізу в якості ідеального зразка всякоїпізнавальної діяльності, в тому числі і діяльності по дослідженнютрадиційно-філософської, або, як її ще називали, В«метафізичноїВ»,проблематики.
Перший крок на цьому шляху бувзроблений Фр. Беконом. Декарт, Гоббс і Спіноза пішли далі і зробили спробузастосувати науковий метод до вирішення В«метафізичнихВ» проблем.
Специфічна проблематиказахідноєвропейської філософії XVII-XVIII ст. виникає як результатзіткнення двох різних начал: традиційної В«метафізикиВ» і новоїмеханіко-математичної науки. Різке протиставлення ідеального іматеріального, суб'єкта та об'єкта, В«первиннихВ» і В«вториннихВ» якостей іпостановка в центр філософського дослідження таких проблем, як взаємодіяідеального і матеріального, відношення В«внутрішньогоВ» світу свідомості до В«зовнішньогоВ»світу, - все це стало можливим лише внаслідок ототожнення реальноіснуючого буття з тим, що ухвативается за допомогою термінівмеханіко-математичного природознавства, і приписування всьому іншомустатусу В«суб'єктивностіВ». Тісний взаємозв'язок експерименту з математичнооформленої теорією призвела до необхідності поставити питання про ставленняемпіричного і раціонального знання, а в зв'язку з цим - до поділу філософів наемпіриків і раціоналістів.
Д. Юм доводить однобічнийемпіризм до логічного кінця і створює суб'єктивно-ідеалістичну,феноменалістскую і агностичний філософську концепцію, яка не тількипротистояла раціоналістичної філософії XVII-XVIII ст., але й рішучепоривала з сучасним їй природознавством.
Французький матеріалізм вівборотьбу з раціоналістичної філософією XVII в. в ім'я науки: його прихильникикритикували ідеалістичні тенденції колишньої В«метафізикиВ», розкривали її зв'язокз релігією, показували невідповідність її тверджень результатами науковогопізнання. Однак, будучи механістичним, споглядальним і метафізичним пометоду дослідження, французький матеріалізм не зміг логічно послідовновирішити філософські проблеми, висунуті всім ходом розвитку природознавства ішироко обговорювалися в філософії XVIII в.
Гегель протиставивВ«Негативної метафізиціВ» XVII-XVIII ст. строго наукове знання, що збігається,на його думку, з діалектичністю мислення. Разом з тим Гегель вважав, щодіалектика і є В«позитивнаВ», або В«розумнаВ», метафізика. На практиціреалізація тези про В«розумною метафізиціВ» призводила до філософської спекуляції.З філософської системи Гегеля сучасні йому натуралісти сприйняли нестільки міститься в ній цінну критику розумового, метафізичного методумислення, скільки спекулятивні результати, які не могли бути прийнятінаукою. Таким чином, вживаються протягом двохсот років західноєвропейськоїфілософією спроби створити таку систему, яка відповідала б духусучасної науки, не увінчалися успіхом.
На підставі вивченоїнаукової та навчальної літератури перейдемо до розгляду та аналізу основних етапіврозвитку філософії науки, яка формується в контексті еволюціїпозитивістської, неопозитивистской і постпозитивістської філософії, в центріуваги яких перебуває феномен науки.
2. Основні етапи розвитку філософії науки
2.1 Позитивізм
Позитивізм являє собоюфілософське вчення, який обгрунтовує фундаментальну цінність емпіричногонаукового знання, емпіричних методів дослідження, що пропонуєінструментальне тлумачення статусу теоретичного знання.
Позитивізм п...
