Міністерство освіти інауки України
Національний аерокосмічнийуніверситет ім. Н.Є. Жуковського В«ХАІВ»
Реферат з дисципліни В«ФілософіяВ»
на тему:
УКРАЇНСЬКА ФІЛОСОФІЯ
Виконала:
студентка 353 м групи
Сидоренко Є.В.
Харків 2010
ВСТУП
В історії світової філософської культури особливемісце належить українській філософії. Інтеграція філософської думки України всвітову філософську думку опосередковані надзвичайно різноманітними чинниками: зодного боку, близькість по духу і крові братніх слов'янських народів, щовідбилося в життєвих коренях українського філософствування, і з іншого, -вплив європейської філософської думки, що відбилося на становленні філософськоїкультури.
Відсутність систематизованих і стрункихтеорій - ще одна особливість української філософії. Для неї більш характерноподання до літературно-публіцистичних творах (Гоголь, Шевченко,Франка), в роботах українських полеміки ХV-ХVI ст. (І. Вишенський,З. Копистенський, Г. Смотрицький), в реформаторських ідеях братських шкіл, і навіть вполітичних настроях Південного товариства декабристів. Лише деякі з українськихфілософів мають чітко систематизовані роботи, подібні по своїй структурієвропейським філософським творам.
Також, кожен вивчає філософію Українистикається з певними труднощами сприйняття, пов'язані з їїбагатопланової структурою: щоб повністю зрозуміти українську філософіюнеобхідно знати духовно-практичну історію нації, менталітет українців, їх культуруі соціальні традиції.
У даному рефераті я розглядаю характерніособливості, етапи розвитку, основні проблеми українського філософськогосвідомості як прояву драматичною духовної історії українського народу, яквідображення його ментального своєрідності і прояви самобутньої національноїкультури.
1. ХАРАКТЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ УКРАЇНСЬКОЇФІЛОСОФІЇ
Філософія кожної нації відображає тип ісутність мислення, в якому відтворюються традиції народної культури і втілюєтьсяцільність життя духу в характері розуміння самої філософії.
Українські філософи ХХ сторіччя (Д.Чижевський та інші) називають такі характерні риси філософського світоглядуукраїнців:
1) онтологізм;
2) Персоналізм, індивідуалізм, схильністьдо духовного усамітнення;
3) емоціоналізм;
4) Релігійна спрямованість.
Розглянемо докладніше кожну з цихособливостей.
онтологізм
онтологізм увазі під собою практичнуспрямованість філософської думки, тобто розкриття не абстрактнійінтелектуальної істини, а істини як шляху до життя. Звідси випливає, що українськефілософствування завжди конкретно, цілісно, ​​невідривно пов'язане з умоваминародного і приватного побуту. Парадокс онтологізма філософської думки на Україніполягає в тому, що істинно філософські твори таких авторів, як Г.Сковорода, М. Гоголь, І. Франка, Т. Шевченка, в яких зачіпаються глибокофілософські світові загальнолюдські проблеми, відображають неприйняття розумовоїраціоналістичної боку філософського свідомості.
Персоналізм, індивідуалізм, схильністьдо духовного усамітнення
Мудрість як відображення онтологічностіукраїнської філософії розкривається через особистість і в особистості, що пов'язано звнутрішньою боротьбою, духовним подвигом, використанням прихованих сил і резервів духу.
Очевидно, що тільки знання і розуміннябіографії та життєвій позиції великих українських письменників Г. Сковороди, М.Гоголя, П. Юркевича дає нам повне уявлення про філософському змісті їхробіт.
емоціоналізм
Ця риса пов'язана зі зверненням до почуттів,емоціям як визначеному шляху пізнання. Особливе місце емоціоналізм займає вфілософії серця, заснованої П. Юркевичем.
Релігійна спрямованість українськоїфілософії
Усвідомлення Бога незримо присутня вжиття кожного слов'янського людини, тому буде вірним твердження, щорелігійність В«червоною ниткоюВ» проходить і через філософські твориукраїнських діячів: у одних більше, в інших менше. Однак ця релігійністьаж ніяк не означає нескінченну тему Бога в тематиці проблем. Швидше маєтьсязважаючи ідея християнського подвигу через утвердження і розкриття всіх творчих таістотних сторін особистості.
Український історик А.К. Бичко вважає,що філософська думка в Україні, так само як і в інших слов'янськихдержавах, нерозривно пов'язана з менталітетом народу і відображає головніриси української ментальності, які перераховані нижче:
1) антеїзм (сродненность з рідною землею,термін походить від бога Антея. Антеїзм - служить основою екофільнимиукраїнської натури).
2) Індивідуалізм.
3) кордоцентризмом, емоціоналізм (філософіясерця - Юркевич)
4) Екзестенціальность (звернення дофілософії існування)
2. Періодизація української ФІЛОСОФСЬКОЇКУЛЬТУРИ
В історії української філософії немає чіткопевної усталеної періодизації. Одна група вчених виділяє сімзначних філософських утворень. Інша ж говорить лише про трьох періодах,які відображають еволюцію трьох типівкультур: християнської традиції (головне філософське питання - "людина іБог "), перехід від Відродження до епохи Просвітництва (" людина ісвіт ") і культура часу модерну (людина як сутність нації). Такасистема періодизації української філософії, хоча і відображає видозмінафілософських акцентів, але не враховує чи не основний чинник розвиткуфілософської думки - становлення етнічного типу свідомості
Тому я дотримуюсь хронологічногоопису української філософії, яке складається і семи періодів:
В·становлення філософської культури вКиївської Русі (Х-Х111 ст.);
В·філософія українського відродження(Х1У-ХУ1 ст.);
В·період Просвітництва, пов'язаний зфілософською культурою Києво-Могилянській академії;
В·період українськогопредромантизма, пов'язаний з діяльністю Кирило-Мефодіївського братства (кінецьХУ111-початок Х1Х ст);
В·окремо український романтизмЮркевича і Гоголя;
В·школа академічної філософії -блок позитивізму та раціоналізму;
В·період формування філософськихідей в традиціях модернізму ХХ століття, коли особливої вЂ‹вЂ‹актуальності набуваютьфілософські позиції української діаспори.
Далі в рефераті дано більш докладнийаналіз кожної історичної епохи.
3. ФІЛОСОФСЬКІ ІДЕЇ В КУЛЬТУРІ КИЇВСЬКОЇРУСІ
Формування філософської думки КиївськоїРусі відбувається під впливом багатьох культур: візантійської,античної, болгарської культури, а також культур інших країн Заходу і Сходу.Каталізатором у розвитку давньоруської філософії стало хрещення Київської Русі вХ столітті князем Володимиром, що сприяло проникненнюфілософсько-соціологічних уявлень через освоєння надбань античної,середньовічної грецької та візантійської писемності шляхом їх перекладів наслов'янську мову. Особливо посилено перекладацька діяльність розвивається приЯрославі Мудрому (1019 - 1054). У цей час відбувається консолідація держави, що дає імпульс до розвиткумистецтва, писемності та власної християнської моралі.
Особливий вплив на київсько-російськефілософствування надали твори таких мислителів:
- Іоанн Дамаскін (візантійський філософ сирійського походження),який поділяв погляди Арістотеля,Геракліта, Парменіда.
- Діон Хрісостом (Хризостом) або В«ЗлатоустВ», якого відносять як до стоїків,так і до киникам. Він пов'язує справжню красу з моральним досконалістю;прихильник єдиновладдя, противник тиранії та рабства.
- Кирило і Мефодій брати з міста Солуні (Салоніки) -просвітителі слов'ян, творці слов'янської азбуки, проповідники християнства.
Любомудріє в Київській Русі - це знанняречей божественних і людських, завдяки яким людина може наблизиться до Богачерез спасіння людської душі.
До найбільш видатним давньоруським лю...
