Введення
Виходячи з характеру розв'язуваних у філософії питань,кажуть, що вона протягом всієї людської історії виконувала і виконуєзараз дві особливо важливі для кожної людини функції: по-перше,світоглядну, яка виявляється в тому, що результатом всякогофілософствування є усвідомлення підстав людського життя, її цілі тасенсу; та, по-друге, методологічну, яка полягає в тому, що філософами буливиявлено підстав і норми одного з головних видів діяльності -пізнавальної.
Філософія - світоглядне знання. Це її специфічневідмінність. В цілому, філософія і світогляд не збігаються повністю. Поняття"Світогляд" ширше, ніж поняття "філософія". Філософія -лише один з історичних типів світогляду, якому передували іспочатку розвивалися паралельно - міфологічний та релігійний типисвітогляду.
Актуальність даної теми полягає в тому, що філософіяявляє собою вищий рівень і вид світогляду, що відрізняєтьсяраціональністю, системністю, логікою і теоретичною оформленого.
Філософія як світогляд пройшла три основні стадіїсвоєї еволюції: космоцентризм, теоцентризм, антропоцентризм.
Космоцентризм - філософський світогляд, в основіякого лежить пояснення навколишнього світу, явищ природи через могутність,всесильність, нескінченність зовнішніх сил - Космосу і відповідно до якого все сущезалежить від Космосу і космічних циклів (дана філософія була властиваСтародавній Індії, Стародавньому Китаю, іншим країнам Сходу, а також Давньої Греції).
теоцентризм - тип філософського світогляду, в основіякого лежить пояснення всього сущого через панування незрозумілою,надприродної сили - Бога (був поширений в середньовічній Європі).
Антропоцентризм - тип філософського світогляду, вцентрі якого стоїть проблема людини (Європа епохи Відродження, нового іновітнього часу, сучасні філософські школи).
Мета даної роботи вивчити і проаналізувати специфікуфілософського світогляду. Виходячи з поставленої мети, ставлю перед собоюнаступні завдання:
Визначити поняття світогляду;
Позначити зв'язок світогляду з філософією;
Розглянути та проаналізувати структурні елементисвітогляду;
Вивчити та проаналізувати основні форми світогляду;
Визначити специфіку філософського світогляду.
1. Поняття світогляду та його зв'язок з філософією
Людина живе, осмислюючи себе і навколишнєдійсність. Він пізнає і оцінює світ, виробляючи усвідомлене ставленнядо нього, визначає свої можливості і місце у світі, створює власніпрограми дії.
Походження філософії як особливої вЂ‹вЂ‹інтелектуальноїдіяльності і форми знання відноситься до кінця VII - початку VI ст. до н. е..Подія це відбувається історично незалежно і одночасно в трьох регіонахЗемлі - Індії, Китаї і Стародавній Греції, причому філософські традиції, що берутьпочаток у трьох названих культурних центрах, виявилися надзвичайно важливими.
Філософія складає теоретичну основу світогляду,або його теоретичне ядро, навколо якого утворилося свого роду духовнехмара узагальнених повсякденних поглядів життєвої мудрості, що складаєжиттєво важливий рівень світогляду.
Однак це зовсім не означає, що всяке світоглядє також філософією. Поняття "світогляд" ширше поняття В«філософіяВ».Це означає, що перше включає в себе друге. Подібно до того, як поняттяВ«ПлідВ» має на увазі, наприклад, не тільки яблуко, але і грушу, вишню і т. д.,так і поняття В«світоглядВ» не можна звести тільки до філософії. Воно включає всобі й інші види світогляду - міфологічний, художній, релігійнийі т. д. [10, С.14].
Філософія - це така форма громадського таіндивідуальної свідомості, яка постійно теоретично обгрунтовується,володіє більшим ступенем науковості, ніж просто світогляд, скажімо, нажиттєвому рівні здорового глузду, відведеної на нашу у людини, часом навіть невміє ні писати, ні читати. [6, С.8].
У цілому світогляд можна було б визначити наступнимчином: це узагальнена система поглядів людини (і суспільства) на світ в цілому,на своє власне місце в ньому, розуміння і оцінка людиною сенсу свогожиття і діяльності, доль людства; сукупність узагальнених наукових,філософських, соціально-політичних, правових, моральних, релігійних,естетичних ціннісних орієнтації, вірувань, переконань і ідеалів людей. [6, С.8].
В залежності від того, як вирішується питання про співвідношеннядуху і матерії, світогляд може бути ідеалістичним абоматеріалістичним, релігійним або атеїстичним. [6, С.9].
Матеріалізм є філософське переконання, що визнаєсубстанцією, сутнісною основою буття матерію. Згідно матеріалізму, світ єрухома матерія. Духовний же початок, свідомість є властивістьвисокоорганізованої матерії - мозку.
Ідеалізм є філософський світогляд, згідноякому дійсне буття належить не матерії, а духовному початку - розуму,волі. Матеріальне і духовне - це співвічні єдине суще. Поза цим принципом мине можемо зрозуміти сенс сущого, його регулятивні принципи, об'єктивнудоцільність і гармонію у всесвіті. В рамках лише матеріалізму ми впринципі не в змозі відповісти на питання: хто в універсумі так мудроформообразует все і вся і здійснює регулятивну функцію.
Матеріалізм несумісний з визнанням об'єктивноїдоцільності в світі, а це незаперечний факт в бутті сущого.
З морально-психологічної точки зору світоглядможе характеризуватися як оптимістичне або песимістичне.
У практиці спілкування, в літературі поняття світоглядувживається і в більш вузькому сенсі, наприклад говорять: "філософськесвітогляд "," політичний світогляд "або"Художній світогляд", або навіть в ще вужчому розумінні- "Лікарське світогляд", "фізичний світогляд" іт.п. [6, С.10].
Отже, узагальнена система уявлень про світ і про себе,ціннісних орієнтацій і вольових спонукань, що визначає життєву позиціюсуб'єкта, називається світоглядом. [12,С.87]
Світогляд і філософія є результат відображення світу,але глибина цього відображення може бути різною. Перший елементарний видвідображення відбувається на рівні відчуттів. Стосовно до світоглядом вінпов'язаний з світовідчуттям або світоглядом. Тут фіксуються лише окремі,зовнішні прояви буття, світ явищ, а не сутностей.
Наступні по глибині рівні відображення в цьому плані -світосприйняття та міропредставленія. Тут створюється вже цілісна картина світу,позначається взаємозв'язок процесів і явищ, відбувається фіксація їх тотожностіі відмінності. Однак на цьому рівні світогляд обмежене більше чуттєвимдосвідом, ніж раціональним мисленням, тут почуття і розум ще переважаютьнад розумом. І тільки тоді, коли відбувається відображення допомогою понять,формується світогляд, здатне розкрити закономірності і сутність явищі процесів.
Понятійне відображення - це самий глибинний рівеньвідображення, пов'язаний з абстрактним мисленням і теоретичним пізнанням.Світогляд на цьому рівні можна назвати світорозумінням. Саме його іпредставляє філософія.
Таким чином, філософія - це вищий рівень і видсвітогляду, це теоретично оформлене, системно-раціональнесвітогляд. Вона за самою своєю суттю покликана розкривати раціональний сенс ізагальні закономірності існування і розвитку світу і людини. [10, С.14].
Відзначимо ще один - історичний аспект розмежуванняфілософії та світогляду. Мова йде про те, що філософія - це найпізніший вісторичному плані вид світогляду, що виник після міфу і релігії.
У зв'язку з цим слід сказати, що суспільство вжеобходилось і, взагалі кажучи, може обійтися і без заснованої на розумі імисленні філософії, але тоді на її місце автоматично заступає світогляд,представляє або міфологічне світовідчуття, або релігійнеміропредставленія, засноване на вірі в надприродні сили. Історія даєцього найпереконливіші докази. [10,С.15].
Підсумкове визначення співвідношення філософії тасвітогляду можна сформулювати так: філософія - це системаосновоположних ідей у ​​складі світогляду людини і суспільства. [6, С.10].
2. Структурні елементи світогляду
