МІЖРЕГІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯПЕРСОНАЛОМ
СЄВЄРОДОНЕЦЬКИЙ ІНСТИТУТ
Реферат за логікою
на тему:
Соціальне призначення і функціїлогіки
Виконав:
студент 2 курсу
гр. IН23-9-06 БУБ (4.Од)
Миколаїв Костянтин
Перевірив:
Іванов Г.П.
Сєвєродонецьк 2008
ЗМІСТ
Введення
1Предметі значення логіки
2Предметформальної логіки
3Співвідношеннялогіки формальної і діалектичної
4Соціальнепризначення і функції логіки
Висновок
Список використаної літератури
ВСТУП
В останніроки виникла нова галузь знань - персоналоведеніе. Вона розвивається як наука про ефективнуорганізації,мотивації істимулюванні високоякісного професійного праці людей, зайнятих управлінськоюдіяльністю у всіх сферах матеріального і духовного виробництва, а також як наука пронавчанні та вихованні персоналу. Тому висвітлюються основні закономірності природно сформованійлогічної форми мислення, нормативні положення аналізуються переважно на матеріалахтеорії і практики кадрового менеджменту. При цьому головна увага приділена структуриправильної думки і розвитку навичок логічно стрункого доказовогоміркування.Розглядлогічних операцій ув'язується з подальшим оволодінням передовим досвідомуправлінської діяльності в різних структурах суспільства. Закріплення цього зв'язку внавчальному процесі допомагає осмислити значення логіки, її законів і правил дляпідвищення логічної культури мислення.
Засвоєннятеоретичних питань логіки не є самоціллю. Головне - навчитися застосовуватилогічні закони, прийоми та операції на практиці, в процесі міркувань. Логіка допомагаєдоводити істинні судження і спростовувати помилкові, вона вчить мислити чітко, лаконічно, правильно.
Призначеннянавчальної дисципліни В«ЛогікаВ» - озброїти сучасного менеджера арсеналом знань, що складають основуформування культури ділового мислення. Орієнтації на сприяння виконанню цього завданняпідпорядковані структура і зміст цього видання.
1 ПРЕДМЕТ ІЗНАЧЕННЯ ЛОГІКИ
Мисленнявідноситься до важко визначеним поняттям. Якщо сказати, що мислення - це узагальнене відображення дійсностілюдським мозком, в цьому визначенні буде підкреслений гносеологічний, тобто теоретико-пізнавальний, аспект мислення. Фізіолог волів биінше формулювання: мислення - це ідеальне прояв вищої нервової діяльності мозку. Психологи кажуть, що мислення - це інтелект в дії. Але тоді потрібно з'ясувати, що таке інтелект. Тут ризикуємо потрапити вколо взаємно сполучених визначень: мислення - це продукт мозку, а мозок - це матеріальний носій мислення. На сучасному рівні знань пророзумовому процесі з'явилися інформаційні визначення мислення. Так, англійський кібернетикУ. РоссЕшбі розглядає мислення як процес обробки інформації за деякоюпрограмі, що передбачаєвідбір, принаймні, на порядок вище випадкового.
Зрозуміло, не можна ототожнюватилюдське мислення лише з процесом обробки інформації: адже воно має ібіологічний,і соціальнийаспекти. Але пізнавальна сторонамислення полягає в активному вилученні інформації із зовнішнього світу і їїобробці.Коликажуть, що мислення єобробка інформації, то не стільки визначають поняття В«мисленняВ», скільки вказують на одну з його складових.
Мислення, або логічна щабельпізнання, виникнувши на базівідчуттів, сприймань і уявлень, не зводиться до простоїсукупності чуттєвих образів. Мислення є якісно новою, більш складною формоюпізнання, ніж чуттєва щабельпізнання. Мислення єсуспільний продукт. Воно виникає і розвивається разом з появою і розвитком праціта мови, який єінструментарієм духовної (пізнавальної, відбивної і - головне - творчої, творчої) діяльності людини і фіксує результати мислення. Мислення як процесвідображення об'єктивної дійсності являє собою вищий щабельлюдського пізнання. Народжене працею і разом з ним, воно як би розкололо пізнавану природу на двіпротилежні В«частиниВ» - суб'єкт і об'єкт, діалектичне взаємовідношення яких і понині становитьвнутрішній зміст всієї діяльності людини - як теоретичної, так і практичної. Завдяки праці і мисленню закріплювалися ніколищо не припиняються в суспільстві процеси опредметнення і распредмечіванія знання, відкрили шлях до йогоінтенсивному добуванню й поширенню. Своєрідність і унікальність мислення пов'язані з йогоздатністю пізнавати самого себе, яка в значній мірі зумовила всіінші його здібності.
Мислення - це процес, в ході якого людиназіставляє думки, т.тобто міркує, умозаключает, з одних думок виводитьінші, що містять нове знання. Розумовийпроцес має внутрішню структуру і реалізується в таких природносформованих формах, як поняття, судження, умовивід. Оперування поняттями, судженнями і отримання нового знання в умовиводахскладають формально-логічний апарат мислення.Логічна форма являє собоюісторично усталені способи зв'язку складових елементів думки.
Кожнапроста думка,як правило, складається з двох основнихелементів:
В· відображення предмета, яке називаєтьсясуб'єктом (позначається латинськоюбуквою S);
В· відображення того чиіншої властивості предмета, яке називається предикатом (позначається латинською буквою Р).
Наприклад, в думці В«Лекція була дужецікавою В»є такіелементи:
В· суб'єкт - знання про прослуханоїлекції;
В· предикат - знання про якість цієїлекції: вона була дуже цікавою.
Змістдумок може бути різним, але їх логічна форма, тим не менш, однакова. Так, думка В«Неправильна кваліфікація злочину - це помилка не тількисудова, а й логічна В»позмісту відрізняється від думки про цікаву лекції, але за структурою вониподібні: і в останньої думки єсуб'єкт (знання про кваліфікаціюзлочину)і предикат (знання про помилку нетільки судової, а й логічної).
Зазначеніелементи думки - суб'єкт і предикат - виражають відношення між предметом і йоговластивістю.Цевідношення фіксується в думки словами В«єВ», В«сутьВ», В«єВ» (часто ці слова-зв'язки тільки маються на увазі).
В залежностівід характеру поєднання елементів думки розрізняють кілька основних стійкихформ думки:поняття, судження, умовивід.
Логічнаформа мислення застосовується у всіх галузях знання, охоплює самерізне предметне зміст. Властивість загальності логічної форми зовсім не свідчить проїї беззмістовності і апріорність, а вказує лише на те, що ця форма відображаєнайпростіші,найбільшчасто зустрічаються властивості і відносини реального світу, загальні для всіх предметіві явищ об'єктивної дійсності. Тому і відображає їх логічна форма мисленнязнаходить універсальне застосування у всіх галузях науки. Загальність логічноїформи не заперечує, а в ще більшій мірі підтверджує її об'єктивний зміст.
2 ПРЕДМЕТФормальної логіки
Логічніформи та правила з'єднання наших думок у міркуванні стихійно сталиформуватися в глибокій старовині, коли у людини, що виділився зі світу тварин, з'явилася потребаобмінюватися досвідом і знаннями, повідомляти свої думки іншим людям. Але в ті часи люди, зрозуміло, не знали законів і форммислення, правил логічного висновкуі умовиводів. Всі ці знання накопичувалися людиною поступово, в ході суспільноїпрактики та багатовікового розвитку пізнавальної діяльності.
Перші формиі прийоми мислення вироблялися стихійно. Люди в процесі постійного спілкування між собою, з природою, в ході трудовоїдіяльності знаходили найпростіші прийоми пізнання, перевіряли істинність своїх міркувань. Первісна людинаспостерігав явища природи, пізнавав їх особливості, знаходив шляхи, засоби захисту від диких звірів, стихійних сил природи. Це постійно розвивалойого мислення,совершенствовалошляхи і засоби пізнання навколишнього світу. Адже навіть для того щоб добути вогонь, виготовити найпростішекам'яне знаряддя праці, побудувати нескладну житло, необхідно було володіти мовою, мати певнізнаннями,...
