Співвідношення філософії та світогляду. Проблема буття у філософії Стародавньої Греції » Українські реферати
Теми рефератів
Авіація та космонавтика Банківська справа Безпека життєдіяльності Біографії Біологія Біологія і хімія Біржова справа Ботаніка та сільське гос-во Бухгалтерський облік і аудит Військова кафедра Географія
Геодезія Геологія Держава та право Журналістика Видавнича справа та поліграфія Іноземна мова Інформатика Інформатика, програмування Історія Історія техніки Комунікації і зв'язок Краєзнавство та етнографія Короткий зміст творів Кулінарія Культура та мистецтво Культурологія Зарубіжна література Російська мова Маркетинг Математика Медицина, здоров'я Медичні науки Міжнародні відносини Менеджмент Москвоведение Музика Податки, оподаткування Наука і техніка Решта реферати Педагогіка Політологія Право Право, юриспруденція Промисловість, виробництво Психологія Педагогіка Радіоелектроніка Реклама Релігія і міфологія Сексологія Соціологія Будівництво Митна система Технологія Транспорт Фізика Фізкультура і спорт Філософія Фінансові науки Хімія Екологія Економіка Економіко-математичне моделювання Етика Юриспруденція Мовознавство Мовознавство, філологія Контакти
Українські реферати та твори » Философия » Співвідношення філософії та світогляду. Проблема буття у філософії Стародавньої Греції

Реферат Співвідношення філософії та світогляду. Проблема буття у філософії Стародавньої Греції

Категория: Философия

ФІЛОСОФІЯ І СВІТОГЛЯД СТАРОДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ


Зміст

Введення

1. Співвідношенняфілософії і світогляду

2. Проблемабуття у філософії Стародавньої Греції.

Висновок

Списоквикористаної літератури


Введення

Життя зїї складною павутиною колізій, наука і культура в цілому (куди входять всі науки,види мистецтва, релігія і, зрозуміло, філософія) з їх гігантськими досягненнямивимагають від нас, перш за все від молоді, вдосконалення, енергійноїдопитливості, творчої уяви, допитливої вЂ‹вЂ‹думки, витонченої інтуїції,широкого кругозору і мудрості. Ми повинні ще глибше осягнути таємниці природи,соціальної реальності, тонше пізнати сакраментальні глибини людини, йогоспіввідношень зі світом, відношення людини до Бога: у нас ця проблема знову сталаостроактуальной.

Всізнання людства, як би вони не були багатообразні і дивно диференційованіміж собою і усередині себе, являють собою як би В«розчепірені" пальці, якимилюдина вторгається в тканину буття. Це природно і необхідно. Але поряд зцим диференційованим підходом потрібний і узагальнююче-мудрий погляд (як би звисокої гори), пройнятий філософським мисленням. Філософія здійснює цепізнання за допомогою століттями відпрацьованої найтоншою системи гранично узагальнюючогокатегоріального ладу розуму.

Можна було б сказати,що філософія - це все едіносущія, В«схоплене в думкахВ»; це квінтесенціядуховного життя мислячого людства, це теоретична серцевина всієїкультури народів планети. Людина відчуває духовну потребу в тому, щобмати цілісне уявлення про світ; він, за словами С.М. Булгакова, не можепогодитися чекати із задоволенням цієї потреби до тих пір, поки майбутнянаука дасть достатній матеріал для цієї мети; йому необхідно також отримативідповіді і на питання, які виходять за поле позитивної науки і не можутьбути нею навіть і усвідомлені.

Філософія - це наука, при цьому вона становитьтеоретичну основу світогляду, або його теоретичне ядро, навколо якогоутворилося свого роду духовна хмара узагальнених буденних поглядівжиттєвої мудрості, що складає життєво важливий рівень світогляду. Але світоглядмає і вищий рівень - узагальнення досягнень науки, мистецтва, основніпринципи релігійних поглядів і досвіду, а також найтонша сфера моральноїжиття суспільства.

Будьфілософське міркування починається з поняття про буття, Питання про те, що такебуття, постійно присутній в любимо філософствуванні. Він виник разом іззародженням філософії і буде постійно супроводжувати її, поки будеіснувати мисляче людство. Це вічне питання. І глибина його змістуневичерпна. Під буттям в самому широкому сенсі цього слова мається на увазі граничнозагальне поняття про існування, про сущому взагалі.

Осягненнякатегорії буття, розкриваються в різні часи з різних сторін і з різноюступенем повноти, невіддільно від історії філософії. У античної давнини першийтаке усвідомлення, як одностайно вважають фахівці, належить Парменід . Для античної філософії в тій чи іншій мірі властиво нерозчленованість буття імислення у всіх аспектах: гносеологічному, онтологічному і етичному. У тойВодночас в ній були закладені основи для пізнання сущого в подальші століттялюдства (обгрунтування істини, добра, краси, свободи через поняття буття,творча активність буття і діалектика буття і Ніщо і т.д.).


1. Співвідношення філософії та світогляду

Всякафілософія - світогляд, хоча світогляд не обов'язково філософія.Багатозначність поняття В«світоглядВ» постійно виявляється як в науковому, такі в буденному слововживанні. Світогляд може бути релігійним, науковим,матеріалістичним, ідеалістичним, механістичним, метафізичним,оптимістичним, песимістичним і т.д. Ми говоримо про феодальному, буржуазному,комуністичному світоглядах.

Частосвітогляд визначається як складова людської свідомості:сукупність знань, переконань, думок, почуттів, настроїв, прагнень, надій,які постають як більш менш цілісне розуміння людьми миру і самихсебе. Світогляд також визначають як сукупність основнихпереконань щодо природи, особистого та суспільного життя, переконань, яківідіграють інтегруючу роль в поведінці, в спільній практичній діяльностілюдей.

У загальномувигляді світогляд - це сукупність найбільш загальних уявлень про світ і людину,про місце людини в світі, про мету і сенс його існування. Світогляд - це програмадій індивіда, соціальної групи або суспільства в цілому (що треба робити, дочого прагнути) і обгрунтування цієї програми (чому саме ці цілі найбільшважливі і гідні).

Світогляд- Не просто знання про світ і людину, але і оцінка, ставлення людини до світу.Світогляд - сукупність найбільш загальних орієнтирів, які дозволяють нам робитивибір в конкретній ситуації. Це як би загальна програма, що дозволяє вибирати програмиприватні. Вона може побуту продуманою і обгрунтованою, спиратися на науковізнання, мати чітко сформульовані цілі та способи їх досягнення, а може бутине продуманої, не ясною, включати в себе суперечливі уявлення. Тодівибір визначають різні зовнішні впливи, швидкоплинні почуття, настрої,емоції. Світогляду конкретних індивідів можуть розрізнятися ступенемусвідомленості, продуманості, тим, що в них переважає - інтелект абопочуття, світорозуміння чи світовідчуття.

Світоглядконкретної людини звичайно досить аморфно, нечітко, суперечливо. Цепов'язано з тим, що духовна культура, з якої він черпає свої уявлення,завжди містить безліч різних, часом суперечливих точок зору на те,як влаштований світ, яке місце в ньому займає людина, в чому сенс йогоіснування. Ця нечіткість та суперечливість - умова свободи. Але свободане може бути безмежною. Людина живе в суспільстві, тому його діїповинні бути зрозумілі оточуючим і передбачувані. Повинні бути загальні уявленняпро світ, про суспільство, про цілі існування, що забезпечують спільну діяльність.Світогляд конкретної людини - сплав загального і приватного, досвідулюдства і особистого досвіду. Від самої людини залежить В«якістьВ» йогосвітогляду: чи буде воно вузьким, нерозвиненим, егоїстичним або, навпаки, спираєтьсяна досвід всього людства.

Загальніуявлення про світ, суспільство і людину створюються В«ідеологамиВ», В«теоретикамиВ»і закріплюються в різних формах ідеології. Ідеологи - творці ідей, аідеології - систематизовані, впорядковані, обгрунтовані програми дійконкретного суспільства (держава) або соціальної групи, класу. Найбільшзагальні ідеології - релігія і філософія. Вони описують світ як ціле і людинуяк частина світу, формулюють найбільш загальні програми. Більш приватні ідеології -політичні. Вони формулюють програми дій у сфері політики. Існуютьще вужчі "ідеології", які формулюють програми (кодекси поведінки)окремих професійних груп: лікарів, учених, військових і т.д.

Коженлюдина в процесі життя освоює різні програми дій, загальні іприватні. Програми (світогляди, ідеології) - це, власне, уявленняпро мету діяльності і способах її досягнення. Загальні програми формулюютьзагальні, В«кінцевіВ», головні цілі, приватні - цілі приватні, проміжні,ближні. Цілі (програми), які людина приймає, вважає своїми,набувають емоційне забарвлення, стають значимими, знаходять статусцінності. Індивідуальне світогляд - конкретне поєднання різнихВ«ПрограмВ» загального і приватного характеру, що мають статус цінностей. Воно абоактивно створюється людиною, або пасивно сприймається ним. Перше характернодля філософії, друге - для релігії. Можна сказати, що філософія (як світогляд,В«ПрограмаВ», життєва стратегія) входить в людину через розум, релігія - черезпочуття. Релігія і філософія - види світогляди, які розрізняються способомобгрунтування своїх ідей (програм, життєвих стратегій, цінностей).

Такимчином, види світогляду можна вид...


Страница 1 из 3Следующая страница

Друкувати реферат
Замовити реферат
Товары
Наверх Зворотнiй зв'язок