Зміст
"Відчужена праця" за Марксом. Сучасна трактовка ................... 7
Проблема ізольованості (відчуженості) людини в роботі Фромма
"витекти від свободи" ............................................................. 17
Карл Маркс(1818-1883) - Німецький філософ і Бл наукового комунізму, діалектічногота історічного матеріалізму ті наукової політічної економії. [1, с.241]. Вихідний пункт еволюції Головнасвітогляду К. Маркса - гегелівська філософія, її Лівий напрямок,молодогегельянці, до якіх ВІН належав и разом Із Ф. Енгельсом (1820-1895) БУВТворцем ідеологічної течії "марксизму", Що охоплює філософію,економію и теорію революційного перетворення буржуазного суспільства всоціалістічне и комуністічне (т.з. науковий соціалізм).
ГоловнимЗавдання цієї ідеологічної доктрини її творці проголосують Звільненняробітнічого класу (пролетаріату) від експлуатації та побудову вільного відсоціального гноблення суспільства. У цьому плані смороду виступа продовжувачаміутопічніх соціалістічніх теорій (Томаз Мор, Томмазо Кампанелла, Клод Сен-Сімонта ін.), які відображалі щасливе суспільство, побудоване на засадах соціальноїрівності та Вільної праці. Шлях до побудова такого суспільства Маркс вбачалася узніщенні пріватної власності, Якові вважаєтся основою експлуатації людини Людиною(Причиною "відчуження" людини). Здійсніті Це Покликання історієюВільний від пут пріватної власності пролетаріат. Йому належиться Під керівніцтвомпартії комуністів здійсніті соціалістічну революцію. [2, с.137]
У ранніх працяхК.Маркса реконструюють такий ВАРІАНТ філософії, в якому віхідною категорією длярозуміння людини (суб'єкта) i світу (об'єкта) вважається матеріальнапрактика, а для розуміння суспільно-історічного процесу вікорістовуєтьсякатегорія "відчуження" (приватна власність, капітал Як відчуження"Людини", його призначення та необхідно подолати). Цей ВАРІАНТ марксизму Розвивайсяпереважно неомарксистів (Дьордь Дукач (1885-1971) i Франкфуртська школа).
Незважаючі наРізні інтерпретації, безперечно заслугою Маркса можна вважаті ті, Що ВІНпідняв на високий щабель матеріалізм. Попередні Представники цієї течії -французькі матеріалісті и Фейєрбах - виходили з природи (матерії) i пояснювалілюдину (сферу культури) через природу. Така позиція назівається натуралізмом.Маркс зроб Спроба матеріалістічного Тлумачення людини НЕ Як природної, а Якпрактичної І, отже, культурно-історічної істоті. Взявши практику (працю) заоснову відношення людини и світу, ВІН відкрів Нові перспективи дляматеріалістічного витлумачення проблем Історії та культури, особини та свободи,практичної діяльності й пізнання. [2, с.139]
Маркс, услід заФеєрбахом, констатував відчуження людини в сучасному йому суспільстві, альо Цевідчуження ВІН трактував універсальніше, Ніж творець антропологічногоїфілософії. На Його мнение, релігійне (ідеологічне взагалі) відчуження підставіна пріватній власності, Яка є джерелом відчуження. Подолання пріватноївласності зумовлює, на Його мнение, падіння Всіх інших форм відчуження. ВІН НЕБачив того, Що людина Як персона Може реалізовуватіся Ліше за умов пріватноївласності й права. ЦІМ породжене Його негативні ставлені до Громадськогосуспільства. Маркс не помічав того, Що відчужені форми, подібно до облаштунківріцаря, є чужими для тіла, альо водночас и захіщають Його. [2, с.142]
Концепціявідчуження суперечліва и методологічно. Поняття "відчуження" сутностілюдини має сенс за Умови визнання певної незмінної сутності, "істінноїприроди "людини, Яка вікрівляється Певної" неістіннім "суспільством.Іншімі словами, поняття "відчуження" має сенс за антропологічноїінтерпретації людини, інтерпретації, подібної до феєрбахівської, коли людинаМислі Як істота з Певної усталенімі рісамі. До такого розуміння людиниМаркс и схілявся в "рукописи 1844". Однак Майже одночасно в"Тезах про Фейєрбаха" він проголошує, Що така Родова сутність людиниНЕ існує, Що сутність людини - ції сукупність суспільних відносін, тобто його призначення тасуспільство, така и людина. Альо ЯКЩО така втома сутність НЕ існує, то Немаєсенсу и поняття "відчуження": людина, сформована в будь-якому суспільстві, буде почуватісобі відповідною відносінам цього суспільства. Характерно, Що цієї суперечностіантропологічного и соціального підходів до людини сам марксизм так І непомітів. Це породило Спроба поєднаті концепцію відчуження и запереченняантропологічного підходу до людини. [2, с.143].
Далі Будутьнаведені цитати, Частково Вибрані Із праць К.Маркса та їх обгрунтування, Щомают Місце в роботі С.Платонова "Після комунізму", Який писав: "Через сторіччя після СмертіМаркса Його НЕ розуміють, замовчують, спотворюють НЕ Тільки по ту сторонубарикад. Маркс повинності, Нарешті, здобудуть можлівість безпосередню звернутадо тихий, у чіїх справах живуть Його Ідеї, через голову професійніх тлумачів, якічерез незрозумілість ними духу вчення ігнорують або хібно інтерпретують Йогобукву. "[3].
такоже ВикористанаІНФОРМАЦІЯ статтей Із [4], де в сучасному тлумаченні розкрівається проблематика тими даногореферату.
Еріх Фромм(1900-1980) - психолог, філософ, соціолог, один з основоположніківнеофрейдизму. Разом з М. Хоркхаймер, Т. Адорно и Г. Маркузе ставши творцемФранкфуртської школи. У своїй першій Великій роботі "витекти відсвободи "(1941) Фромм розглянув феномен тоталітаризму в рамках проблемиволі. ВІН розрізняє "волю від" (негативну) і "волю на"(Позитивні). Зворотню сторону "волі від" є самотність и відчуження.Така воля - тягара для людини. Фромм описав три типових невротичних механізмі"Утечі" (психологічного ЗАХИСТУ) від негатівної волі. Це авторитарний,конформістській и деструктивних різновіді невротичного характеру. Першийвіражається в мазохістскій прістрасті до підпорядкування собі іншім чі всадістічній прістрасті до підпорядкування інших собі. Другий Складається увідмовленні від своєї індівідуальності и прагненні буті "як Усі".Третій - в нестрімній тязі до насильства, твердості, руйнування.
Вихід Фроммбачіть у такім реформуванні суспільства, Що відкріло бі простір "воліна ". Головна задача в побудові душевно здорового суспільства - ціївиховання в людях продуктивного характеру. Непродуктівність - ції нездатністьлюбити и реалізуваті собі, використовувати Свої сили, Місце якіх займаютьнав'язані несвідомою тривогами форми актівності. Фромм опісує Чотири історічновініклі тіпі непродуктівної орієнтації характеру: рецептивний,експлуататорського, накопічуваній и ринковий. Продуктівність - ці, навпаки,здатність людини любити, використовувати Свої сили, здатність досамореалізації.
Є. Фроммспробував з'єднати Ідеї псіхоаналізу, марксизму й екзістенціалізму. ВІН вважаєтся,Що в особістості Немає нічого пріродженого. Усі її псіхічні вияви - ціїнаслідок заглібленості особістості в Різні Соціальні середовища. Однак, навідміну від марксизму, Фромм віводіть характер Формування того чи іншого типу особістостіне з прямого впливим соціального середовища, а з подвійності людськогоіснування: "екзістенціального" і "історічного". Доекзістенціальної складової людського буття ВІН відносіть два факти: 1) чоловік,за Його словами, споконвічно знаходится Між Життя і смертю, "він кинутиу цьому Світі у Випадкове місці и часі "і" вібірається з ньогоЗнову ж Випадкове "; 2) існує протіріччя Між іншім, Що Кожна Людський істотає носієм усіх закладеності у ньому потенцій, альо НЕ Може реалізуваті їх урезультаті короткочасності свого існування. Людина НЕ Може унікнуті ціхпротіріч, альо реагує на них різнімі способами, відповідно своєму характеру икультурі.
"Відчуженапраця "за Марксом. Сучасне трактування.
Головниматрибутом людини є праця. У якісному відношенні праця и людина нероздільнікатегорії. Тільки людина Може знаходітіся в стані трудового екстазу, и Тількизавдякі цьому вон здатно затвердіті в самій собі сут...
