МОСКОВСЬКИЙДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ШЛЯХІВПОВІДОМЛЕННЯ (МІІТ)
ІТТОП
Кафедра: " Філософіяі культурологія "
РЕФЕРАТ
з дисципліни: "Філософія"
на тему:
постекономічного суспільства в роботах
В. Л. Іноземцева
Виконала: ст. гр. ТВД-211
Лазуркіна Є. А.
Перевірив: Озмітін В. Д.
Москва - 2006
Зміст
1. Історія тазначення терміна ........................................................... 5
2.Основні риси постекономічного суспільства .................................. 9
3. Постекономічноготрансформація ................................................. 17
4. Постекономічногореволюція ...................................................... 22
5. Потенціалсамодостатності постекономічного суспільства ............... 27
6. Протиріччя постекономічногоцивілізації ................................. 29
7. Постекономічного світ і зовнішняСереда: ймовірний характер
8.Економічні аспекти протівосостоянія ....................................... 32
9.Екологічні проблеми та становлення постекономічного системи ..... 40
Списоклітератури ........................................................................ 50
Введення
З кінця 60-х років утвердилося розуміння спостережуваних внайбільш розвинених країнах світу великих господарських і соціально-політичнихзмін як провісників якісно нового етапу суспільного прогресу. Дотеперішнього часу у вітчизняній і закордонній науці висунуто чималооригінальних концепцій, в яких узагальнюються фундаментальні закономірностігосподарського розвитку і на цій основі робляться спроби осмислити глобальніперспективи людства. Більшість подібних спроб, однак, не вільно відряду істотних недоліків.
перше,багато дослідників розглядають відбуваються зараз трансформації якунікальні і не мають аналогів у попередній історії цивілізації. Однак,зводячи аналіз подальших перспектив до простої екстраполяції сучаснихтенденцій, економісти та соціологи ризикують, з одного боку, випустити з увагиосновоположні лінії глобальної історичної динаміки, а з іншого, - прийти доне цілком коректним, а то й неправильних висновків, виникаючою забсолютизації явищ, що мають відносно нетривалу історію.
друге,багато авторів, справедливо вказуючи на новітні явища в сферах виробництва іспоживання, науки і технології, міжнародного обміну та комунікацій,організаційних структур і так далі, широко використовують помітні терміни імаксимально різкі протиставлення. Це, безсумнівно, допомагає привернутиувагу до пропонованих теоретичних побудов, однак, у кінцевому рахунку,найчастіше приводить до висновків, при більш уважному розгляді виявляєтьсязанадто непослідовними і мають лише приватний характер.
третє, незважаючи на те що в останні десятиліттявсе частіше декларується зростаюче значення людини як суб'єкта виробництва, врамках більшої частини економічних і соціальних концепцій ця теза не знаходитьналежного розвитку. Як правило, перш за все, наголос робиться на досягненняхтехнологічного прогресу, а також на наростаючою взаємозалежності окремихрегіонів світу. Зазначені явища дійсно якісно відрізняють нинішнюситуацію від колишньою, проте надмірна концентрація уваги на них зміщуєфокус дослідження, залишаючи в тіні активно відбувається зараз процесформування нових якостей людської особистості.
Аналіззначущості та виявлення сутності пережитих сьогодні людствомекономічних і соціальних трансформацій, наукова оцінка їх наслідків, на нашпогляд, неможливі без глобальної концепції, здатної несуперечливопомістити сучасний період господарського розвитку в загальну картину еволюціїцивілізації і поставити людину в центр економічної теорії. У своїх роботахВ. Л. Іноземцев робить спроби реалізувати подібний підхід.
Історія та значення терміна
Пріоритет в позначенніоднією з основних стадій розвитку цивілізації як економічної епохи,безумовно, належить К. Марксу. Застосовуючи в якості головної структурноїодиниці свого понятійного апарату термін В«суспільна формаціяВ», він у 1858році в передмові до праці "До критики політичної економіїВ» ввів поняттяекономічної суспільної формації, яким визначив значну епохуісторії, об'єднуючу цілий ряд істотно відрізняються один від одного періодов1.
Найбільш загальним визначеннямекономічного суспільства в марксової розумінні є позначення його якперіоду історії, заснованого на превалюванні матеріальних інтересів уякості головного мотиву діяльності людей і припускає існуванняінститутів приватної власності, індивідуального товарного обміну тавиникаючої внаслідок цього експлуатаціі2.
Сучаснасоціологія припускає, що з часів становлення класових суспільств до нашихднів найважливішу роль в поведінці людини, соціальних груп і цілих державграли і грають матеріальні інтереси. Удосконалення господарськихвідносин завжди було пов'язано з прогресом як матеріальних факторів виробництва,на чому зосереджуються прихильники постіндустріальної теорії, так і знабуттям все нових ступенів свободи, на чому акцентують увагупостмодерністи, але при цьому дії людини в першу чергу визначалисяззовні задається необхідністю, в результаті чого суспільство в цілому не виходилоза межі економічних відносин.
Поняття постекономічного суспільства необхідно,на наш погляд, для того, щоб позначити новий соціальний порядок,викрісталлізовьвающійся в сучасних постіндустріальних суспільствах. Від колишніхсуспільних форм він буде відрізнятися в першу чергу значенням і роллюособистості в соціальній структурі. Передумови формування нового суспільствавизрівають у міру того, як технологічний і господарський прогрес починаєвтілюватися не стільки в нарощуванні обсягів та різноманітності вироблюванихматеріальних благ, скільки в змінюваному відношенні людини до самої себе ісвого місця в навколишньому світі. Матеріальний прогрес виступає необхідним умовоюстановлення постекономічного порядку; проте достатнім умовою йогоформування служить зміна ціннісних орієнтирів людини, що приводить дотого, що головним мотивом його діяльності стає вдосконалення свогоособистісного потенціалу.
Концепція постекономічного суспільства непереоцінює значення технологічних зрушень, як би масштабні вони не були всучасної постіндустріальної дійсності; вона не переоцінює ісамореалізацію людини поза його продуктивної діяльності, оскільки вихід замежі такої не може відбутися в осяжній перспективі. У поняттіпостекономічного суспільства інтегруються всі найважливіші елементи глибиннихперетворень сучасної соціально-економічної дійсності, до яких,так чи інакше, апелюють представники самих різних футурологічних шкіл.
Тим часом фактично ніхто з зарубіжнихсоціологів не використовував у своїх теоретичних конструкціях поняттяпостекономічного суспільства для позначення майбутнього соціального стану.Цей термін з'являвся у роботах Г.Кана1 і Д.Белла2,відносяться до періоду становлення постіндустріальної теорії, коли їїпонятійний апарат тільки ще формувався, але то були епізоди, які не отримализгодом скільки-небудь помітного розвитку.
Значною мірою це пояснюється, на нашпогляд, специфікою англійської мови, в якому слово В«economyВ» позначає всі формивиробничої та господарської діяльності - чи стає такапідставою для товарного обміну або залишається обмеженою натуральним (і навітьдомашнім) господарством, чи досягає народногосподарського масштабу або невиходить за межі окремих замкнутих спільнот. Навпаки, в російській мовізавжди було прийнято розділяти В«економікуВ» і В«господарствоВ», маючи на увазі, щоперше поняття є вужчим і відноситься до самоорганізовуватися системамтоварно-ринкового типу, тоді як друге позначає будь-яку виробничудіяльність людини взагалі.
Англомовні автори застосовують поняття В«економікаВ»(Economy) для позначення будьгосподарської діяльно...
