Передумови та умови виникнення давньогрецькоїфілософії. Милетские філософи. Геракліт Ефеський
ЗМІСТ
Введення
1.Передумови та умови виникнення давньогрецької філософії
2. Милетскиефілософи
2.1.Фалес
2.2.Анаксимандр
2.3. Анаксимен
3.Геракліт Ефеський
Висновок
Література
ВСТУП
Людиназдавна прагнув створити для себе якийсь цілісне уявлення пронавколишньому світі, В«піднявшисьВ» над тими фрагментарними знаннями, враженнями,які він отримує через свої відчуття в процесі повсякденного життя.
Філософіяруйнує традиційну картину світу і створює нове уявлення про світ яквпорядкованому, розумно влаштованому космосі, де все відбувається закономірно, ане по примсі всевладних богів або долі. Це уявлення про світ, якупорядкованому цілому, природне для сучасної освіченої людини,народжується в античній філософії.
Філософіяв першому наближенні - це переосмислення традиційних уявлень просвіт, людину і цілях його існування, зміна ставлення людини до світу.Результатом цієї роботи мислення є побудова такої картини світу,яка найбільшою мірою відповідає нових людськимвимогам до світу. Філософія будує такий світ, в якому людина могла б жити.
Більшістьдослідників одностайні в тому, що філософія як цілісний феномен культуриє створенням генія древніх греків (VII-VI ст.до н.е.). Звичайно, вона була сформована не відразу, а після багатьох більшабо менш вдалих спроб. У розглянутий історичний період основудавньогрецької культури, концентрувалися в містах-державах,становила міфологія, представлена ​​у піснях Орфея, який жив раніше другоїполовини XIII в. до н.е., поемах Гомера В«ІліадаВ» таВ«ОдіссеяВ» і Гесіода, В«ТеогоніяВ» і В«Труди і дніВ».
1. ПЕРЕДУМОВИ ТА УМОВИ виникнення давньогрецькоїФІЛОСОФІЇ
З VI в. до н. е.. починається особливий періодв історії науки і культури Стародавньої Греції. Як відомо, це був період, колидавньогрецька цивілізація знайшла панування у великому регіоні, що охоплюєпівденно-східне Середземномор'я, Малу Азію і частину чорноморського узбережжя. Доданого часу завершилося формування давньогрецьких міст-держав, вяких великий розвиток отримали торгівля, ремісниче виробництво,культурне життя. Серед них виділявся Мілет - головне місто іонійськоїколонії в Малій Азії, розташований на узбережжі Егейського моря.Сформована там Мілетська школа натурфілософії залишила глибокий слід вісторії античної культури. У міру зростання продуктивних сил давньогрецькогосуспільства зростало і значення товарообміну. З'явилося і отримало розвитокгрошовий обіг. Гроші почали функціонувати як загальний еквівалент приобміні товарів. Було зрозуміло, що різні за якістю товари можна,зіставляючи один з одним, привести до спільного грошового знаменника. Ця чистоекономічна ідея була потім поширена на природу.
Врамках давньогрецької натурфілософії з'явилася думка про те, що всі предметинавколишнього світу складаються з найпростіших почав (В«стихійВ»). До таких найчастішевідносили вогонь, воду, повітря і землю. При цьому утвердилася також точка зору,що існує, взагалі кажучи, лише одне-єдине першооснова, з якоговсе виникло і все складається.
Однієюз найважливіших особливостей давньогрецької культури була її орієнтація не стількина релігію, як це мало місце, наприклад, в Єгипті та Індії, а на міфологію.Дослідниками давно помічено, що релігія захоплює людину грунтовнішеміфології, переінтерпретували її в філософському ключі важче, ніж останню.Мабуть, далеко не випадково саме древні греки стали засновниками філософії,оскільки завдяки відсутності релігійного фундаменталізму вони у своємутворчості виявилися вільніше, ніж древні єгиптяни і індійці. Саме вСтародавній Греції філософи, число яких збільшувалося, а діяльністьставала все більш професійною, могли протистояти політичним тарелігійним владі. Становленню філософії в грецькому світі сприялидосягнуті греками в містах-державах політичні та релігійні свободи.Чим грунтовніше ставала міфологія, тим більше вона трансформувалася вфілософію.
Зрозуміло,міфологія аж ніяк не беззмістовна, але вона включає і небилиці. Звільненнявід них неодмінно призводить до філософії. Початкове початок світобудови починаютьбачити не в героях міфів, а в стихіях, існування яких достатньоочевидно.
Винахідслова В«філософіяВ» легенда приписує Піфагору. У перекладі з грецькоїфілософія є любов до мудрості. Стародавні греки, подібно всім людям, хотілибути знаючими, мудрими. В результаті багато з них стали філософами. Далеко невипадково міфологія, перевантажена надуманими персонажами і сюжетами, почалапоступово відступати перед філософією.
Філософіяв Елладі виникає як світогляд промислово-торгового міського класу,демосу, що бореться за владу проти землевласницької аристократії. Зв'язок звиробництвом, що отримали можливість різкого прискорення розвитку у зв'язку зпереходом до заліза, розвиток товарно-грошових, речових відносин, міськакультура, класова боротьба, перехід від авторитарних аристократичних дотиранічним, а через них і до демократичних форм державногопристрої, пробудження особистості й особистої ініціативи - все це сприялореалізації тієї можливості виникнення філософії, яка була закладена впрофілософіі.
Разомз тим антична філософія в цілому - філософія рабовласницького суспільства, щонаклало на неї незгладиму друк. Спроба світоглядного обгрунтуваннясоціального інституту рабства, духовний аристократизм, все ж невисокий рівеньдедуктивної науки, відсутність методів експериментального дослідження,споглядальність і умоглядність переважної більшості філософськихдоктрин, відсутність безпосереднього зв'язку з практикою в результаті презирства довиробничої діяльності - все це обмежувало можливості античноїфілософії.
І вВодночас антична філософія - грандіозна спроба побудуватираціональну картину світу, розумно вирішити основне питання світогляду,при цьому в древнезападной філософії були в зародку майже всі подальшірізновиди філософських видів світогляду, як філософського ідеалізму, такі філософського матеріалізму.
Древнезападная,антична, спочатку тільки грецька, а потім і римська, філософія існувала вПротягом більш ніж тисячоліття (з VI в.до н.е. по VI в. н.е.). За цей час вона пройшла,як і вся антична культура, замкнутий цикл від зародження до розквіту, а черезнього до занепаду і загибелі. У відповідності з цим історія античної філософії розпадаєтьсяна чотири періоди:
1)протофілософія - період зародження і формування (VI в. до н.е.);
2)зрілість і розквіт (V-IV ст. до н.е.);
3)закат - грецька філософія епохи еллінізму і латинська філософія періодуРимської республіки (III-I ст. До н.е.);
4)період занепаду і загибелі в епоху Римської імперії (I-V н.е.).
Античнафілософська література збереглася загалом погано. Всі праці філософів першогоперіоду загинули, від них вціліли лише фрагменти, і то завдяки тому, що вонинаводилися в працях тих більш пізніх античних авторів, яким вдалосяпробитися крізь темряву століть. Праці більшості філософів другого періоду такожцілком до нас не дійшли. Виняток становлять лише твори Платона іАристотеля. Така ж картина спостерігається і в третьому і в четвертому періодах,однак там число філософських праць, що дійшли до нас повністю, більше. Наприклад,дивно, що повністю збереглася філософська поема античного матеріалістаЛукреція Кара В«Про природу речейВ». Таким чином, інформація, отримана здругих рук, становить більшу частину нашої інформації у випадку древнезападной,як, втім, і давньосхідної філософії. Але інформація, отримана з пізніхджерел, кишить суперечностями, помилками і модернізаціями. Така інформація восновному належить так званим доксографам, тобто В«Опісивателям думокВ»,нездатним на скільки-небудь серйозний аналіз. Втім, є й більшнадійні джерела наших знань про найдавнішої грецької філософії.
Це,насамперед твори Плат...
