Зміст
Введення
1. Множинність світів іпроблема їх населеність. Історичний аспект. АС-парадокс
2. Антропний принцип імножинність населених світів
3. Поняття позаземнихцивілізацій. Питання про їх можливу поширеності
Висновок
Список літератури
Введення
Минуло лишеблизько 50 років з тих пір, як проблема позаземних цивілізацій (ВЦ) пересталарозглядатися як, майже виключно сфера діяльності фантастів і зайняласвоє місце в ряду інших наукових проблем. Безумовно, в цьому процесі зіграловажливу роль проникнення земної науки у Всесвіт, успіхи практичноїкосмонавтики, істотно вплинула на традиційно В«відстороненеВ» розуміннякосмосу як чогось далекого від людських потреб і діянь. Справа, однак, нетільки в соціально-психологічних зміни, не тільки в новому ставленні допроблемі ВЦ. З кінця 50-х рр.. сама проблема, її структура та змістстають іншими. Загальні міркування про можливі форми життя і розуму поза Землеюзмінюються розрахунками систем радіозв'язку, застосовних для відстаней в десятки ісотні світлових років, оцінками можливої вЂ‹вЂ‹кількості населених світів у Галактиці- В чому спірними, але тим не менш вартими обговорення. Самепоєднання цих двох моментів - зміна підходу до проблеми дослідників,що займаються нею, і зміна ставлення до неї з боку наукового співтовариства ісуспільства в цілому - і визначило статус проблеми позаземних цивілізацій наПротягом останніх п'яти десятиліть.
Характерно,що при цьому саме поняття В«проблема ВЦВ» вживалося різними авторами вхоча і близьких, але не завжди тотожних сенсах. Як зазначавЄ.Т. Тадея на XIII Читаннях К.Е. Ціолковського в Калузі в1978 р., одні автори розуміють тут сукупність проблем, пов'язаних зпошуком ВЦ, інші - тільки проблему їхнього існування, треті - проблемувстановлення зв'язку з ними і т.д. До розряду таких В«нетиповихВ» проблем відноситьсяпроблема ВЦ. З одного боку, у нас поки немає ніяких емпіричних даних про ПЦ,з іншого - відсутній і розгорнута теоретична модель космічноїцивілізації, яка - у своєму В«генетичномуВ» аспекті - дозволила б оцінитиВ«Необхідність існуванняВ» ВЦ (і в кінцевому рахунку - поширеність їх),а в аспекті В«актуальномуВ» - дати обгрунтовані рекомендації по їх пошуку. ВЦ наданому етапі вивчення проблеми - це ідеальні об'єкти, конструюються безпосередньов рамках наукової картини світу як гіпотетичні елементи останньої.
Охоплюючицілий комплекс наукових дисциплін (від історії та етнографії до астрономії ірадіофізики), проблема ВЦ є міждисциплінарною і, більш того, загальнонауковоїпроблемою - не в тому, зрозуміло, сенсі, що вона потребує методах ідосягненнях всіх відомих наукових дисциплін (таких проблем поки просто неіснує), а в менш очевидному і більш змістовному сенсі цього терміна,подразумевающем наявність в цій проблемі як природничо-наукової та технічної,так і філософсько-гуманітарної складових.
Своєрідністьсучасного стану проблеми ВЦ полягає в тому, що дослідження їїведуться без всяких емпіричних даних про самих позаземних цивілізаціях. Не можнасказати, що така ситуація виняткова: науці на протязі її історіїнеодноразово доводилося шукати об'єкти і явища, що передбачаються ззагальнотеоретичних міркувань (наприклад, деякі елементарні частинки). Тимбільш важлива сьогодні завдання пошуку та виявлення ВЦ або - в більш загальному плані -питання про їхнє існування, який можна охарактеризувати як основний насучасному етапі вивчення проблеми ВЦ. Ідея множинності населених світів,виникнувши історично як ідея філософська (бо тільки так вона і могла виникнутив умовах відсутності не лише емпіричних даних, але і наукової картинисвіту), в процесі розвитку наукової картини світу (НКМ) В«прониклаВ» в неї іВ«ЗлиласяВ» з певними її елементами. Але і сьогодні ми не можемо сказати, щоВ«Населеність космосу доводиться наукоюВ». Наукові дані цієї ідеї несуперечать, але незнання ряду важливих моментів (сутність процесіввиникнення планет, життя на них і т.д.) позбавляє засновані на цих данихпобудови суворої визначеності.
Очевидно, щов умовах відсутності інформації про існування ВЦ дослідження повинні бутиспрямовані як на отримання такої інформації, так і на побудову деякоїтеоретичної моделі шуканого об'єкта (космічного соціуму), причому цінапрямки взаємопов'язані і взаємозалежні. В«Знайти невідомий об'єкт - значитьзафіксувати різними методиками його властивості, і, отже, необхіднопопередньо знати, які прояви шуканого об'єкта можна очікувати взаданих умовах В». Необхідність теоретичних досліджень проблеми ВЦ, такимчином, очевидна; можливість же таких досліджень виникає в першучергу з матеріальної єдності світу.
Суттєвоюрисою проблеми ВЦ є її фундаментальність, яка полягає ввивченні найбільш глибоких зв'язків людського суспільства і світу, місця земноїцивілізації в космосі, тобто в кінцевому рахунку - глибинних питаньсвітогляду, що стоять перед людством на всьому протязі його розвитку іпо-різному усвідомлюваних і інтерпретованих на різних етапах історії.В«... Інтерес до далеких мешканцям невідомих планет насправді виявляєтьсяінтересом до з'ясування нашої власної ролі і значення в світових процесах В».
Принциповоне заперечуючи можливість єдиності земної цивілізації в Метагалактиці,діалектичний матеріалізм в значно більшому ступені орієнтуєдослідників на існування, а, отже, і на пошук ВЦ. Можнаочікувати, що засобами чисто філософського аналізу в перспективі буде явнопоказана необхідність існування множинних вогнищ розумного життя уВ«Світ в ціломуВ» при випадковості наявності їх в будь кінцевої області світу. Цепосилить спрямованість на пошук, але, зрозуміло, не підмінить самого пошуку.Аналогічним чином виявлення В«реальної ВЦВ» (і будь-якого кінцевого числа їх)В«ПосилитьВ» тезу про множинність населених світів, але не замінить філософськоїрефлексії над самою проблемою.
1. Множинністьсвітів і проблема їх населеність. Історичний аспект
Ідеямножинність населених світів виникла в глибоку давнину і за багатовіковуісторію істотно трансформувалася, набуваючи нових форм по мірі розвиткуфілософських і наукових знань, у міру зміні загальної картини світу. Якпідкреслюється в [1], ідея множинності світів спочатку містила в собінабагато більш широкий зміст, чимось, що ми вкладаємо в неї тепер у зв'язку зпоняттям позаземного життя. В першу чергу це було питання про устрій Космосуі вже потім про його населеності. Питання про множинність світів був, по суті,питанням про множинність всесвітів.
Після коперниковскойреволюції ідея множинності світів видозмінилася: під іншими світами сталирозуміти спочатку околосолнечной планети, а потім (у міру розвиткуастрономічної картини світу) планетні системи інших зірок [2, с. 16]. ВОстанніми роками в рамках космологічних уявлень намітився поворот доконцепції множинності всесвітів [3-5]. Підставою для нього, послужилодослідження топологічних властивостей простору [3], концепція квазізамкнутихсвітів - В«фрідмоновВ» [6] та антропний принцип. Таким чином, ми єсвідками відродження концепції множинності світів-всесвітів на новому,більш високому витку спіралі пізнання.
Ідеямножинності світів на всіх етапах була тісно пов'язана з проблемою їхнаселеність. Уявлення про населеність світів були поширені в глибокійстаровині. Наскільки далеко заходили древні мислителі у своїх поглядах на цюпроблему, можна судити, наприклад, за висловом, приписуваному Анаксагору,який вчив, що в кожній частинці, як би якою малою вона була, В«є міста,населені людьми, оброблені поля, і світять сонце, місяць і інші зірки,як у нас В»[7]. З цим положенням перегукується і вчення середньовічногокитайського мислителя Фа Цзана (643-712), згідно з яким, світ єдиний, В«немаєпринципової різниці між великим і малим, далеким і близьким. Мале включаєв себе велику, одне - багато, багато - одне. В одній крупинці можепоміститися вся вселенная, точно так само, як ця крупинка може поміститися вінший В»[8]. Важко...
