ТЕМА: ЛОГІКА ЯК НАУКА, ЇЇ ПРЕДМЕТ ІЗАВДАННЯ.
1.Мисленняі мову. Природні і штучні мови.
2.Поняттяпро форми думки і логічних законах. Логіка формальна і діалектична.Істинність мислення та формальна правильність міркування.
3.Символікадля позначення структури думки: постійні, змінні, логічні зв'язки(Союзи).
4.Вправи.
5.Списоклітератури.
МИСЛЕННЯ І МОВА.
ПРИРОДНІ ТА ШТУЧНІ МОВИ.
Ввідміну від інших наук, вивчаючих мислення, логіка вивчає особливості,властивості форм думки, відволікаючись при цьому від того конкретного змісту,яке можуть нести ці форми думки; вона вивчає їх з боку будови,структури, тобто внутрішньої закономірного зв'язку елементів, складових формудумки.
Мислення- Активний процес відображення об'єктивного світу в поняттях , судженнях , умовиводах, наукових теоріях , гіпотезах і т.п., що маєопосередкований, узагальнений характер, пов'язаний з вирішенням нетривіальних завдань. Здатністьдо вирішення нетривіальних завдань означає, що мислення, як і процес трудовоїдіяльності, що лежить в основі формування розумової діяльності, єцілеспрямованим, активним, пов'язаних з відкриттям нового, із прийняттямвідповідних рішень, з підпорядкуванням найближчої мети кінцевому результату, звинаходом і застосуванням різних розумових засобів для досягнення цьогорезультату.
Мисленнянерозривно пов'язане з мозком, але не може бути повністю пояснено фізіологієювищої нервової діяльності. Думки самі по собі, поза головилюдини не існують, їх не зустріти в матеріальному вигляді в навколишньомуприроді, та й у голові людини думок самих по собі не знайти, бо думки- Лише властивість особливим чином організованої матерії (сірої речовинимозку).
Мислення спирається на почуття, як на базу даних, вонодозволяє людині просунутися глибше в пізнанні світу, відволікаючись віднесуттєвих чуттєвих даних і зосереджуючись на головному, істотному,вказує на причину.
Мислення виражається:
- відчуттями і сприйняттями, на базі яких формуєтьсярозумовий акт;
- минулим досвідом, завдяки чому зовнішні причини (об'єктипізнання) відображаються в голові людини за посередництвом внутрішніх умов(Накопиченого раніше досвіду);
- пізнанням чуттєво-сприйманого, безпосередньоспостережуваного, на основі аналізу якого людина відображає в мисленні такісторони дійсності, які не дані йому в безпосередньому досвіді (наприклад,за допомогою мислення людина формує поняття про причинного зв'язку, точці,нескінченності і т.п., які не дані йому в безпосередньому досвіді).
Мислення - продукт не тількибіологічної еволюції людини, але і його розвитку як суспільної істоти.Мислення виникло в процесі колективної трудової діяльності людей. Вономає суспільну природу і за особливостями свого виникнення, і за способомфункціонування.
Вивчаючи В«що з чого випливаєВ», логікавиявляє найбільш загальні або, як кажуть, формальні умови правильногомислення:
- незалежно від того, про що йдемова, не можна що-небудь одночасно і стверджувати і заперечувати;
- не можна приймати деякітвердження, не приймаючи разом з тим все те, що випливає з них;
- неможливене є можливим, доведене - сумнівним, обов'язкове - забороненим іт.п.
мислення властиві такі процеси, як абстракція( процес відволікання від деяких характеристик (властивостей, відносин)досліджуваних предметів і явищ, від реальних носіїв цікавлять насхарактеристик), аналіз ( поділ об'єкта на складові частини, сторони,властивості), синтез ( об'єднання отриманих в результаті аналізу частиноб'єктів, їх сторін або властивостей в єдине ціле, формулювання завдань тапошуки їх вирішення, ідеалізація ( процес уявного конструюванняуявлень і понять про об'єкти, що не існують і не можуть існуватив дійсності, але які зберігали деякі риси реальних об'єктів ) , розсуд у досліджуваних об'єктах неочевидних подібностей і відмінностей, висування гіпотез і т.п.
Розуміння настає тоді, коли знаходятьсязасоби, способи матеріалізації знаходяться в голові думок, і цематеріальне, тобто слова і пропозиції, а коротше - мову, чи інші знаковісистеми, що є за природою своєю матеріальними, ми передаємо на будьвідстань.
Мислення людини здійснюється внайтіснішого зв'язку з промовою, його результати фіксуються в мові. Думки самі по собіне мають речовинно-тілесної форми вираження, тобто не існує думок у виглядіякогось самого по собі існуючого тіла. В силу своєї ідеальності думкивиразність лише в слові (символів, знаків), тому й мислення в цілому, будучи(Як і окрема думка, окрема форма думки) ідеальним, теж проявляється вмові, у мові, в діяльності.
Мислення і мова історично ігенетично формувалися в безпосередньому зв'язку один з одним, зберігаючи прицьому відносну самостійність, якісну відмінність один від одного.Дійсно, мислення ідеально, будь же знаково-сигнальна системаматеріальна. Тому мислення і мову володіють крім загальних ще й різнимивластивостями, несвідомих одне до іншого. Можна сказати, що всяка думкавиразність в мові, в тій чи іншій знаковій системі, однак не всякий знак, невсякий символ, не всяке окреме мовне вираження осмислено.
Мислення може бути вербальним іневербальним. Невербальне мислення здійснюється за допомогоюнаочно-чуттєвих образів, воно представлене в тій чи іншій мірі утварин. Вербальне , мовне мислення є одним з компонентівлюдського мислення, і найважливішим при цьому. Вербальне мислення оперуєпоняттями, закріпленими в словах, судженнями, думками, аналізує таузагальнює, будує гіпотези і теорії. Воно протікає у формах, усталених вмовою, тобто здійснюється в процесах внутрішньої або зовнішньої мови. Т. е. мовапевним чином організовує знання людини про світ, розчленовує і закріплюєці знання і передає їх наступним поколінням.
Тим самим, мова виступає в декількохфункціональних значеннях: він є знаковою системою по позначенню, позаміщенню предметів, явищ, процесів дійсності, і в той же час вінносій (виразник) думок про ці предмети. Окрема думка про предметі неможе відобразити все нескінченне різноманіття притаманних йому ознак і властивостей,тому вона відображає тільки найбільш важливі, загальні і в той же часвідмінні, одним словом - істотні . Істотними є ті,які відображають природу предмета, його внутрішні, головні, корінні,необхідні властивості, зміна яких якісно змінюють сам предмет.
Алеєдність мови і мислення не означає їх тотожності. Мислення за своїмилогічним законам і формам інтернаціонально, а мову за його граматичномустрою і словниковим складом - национален. Нарешті, відсутність тотожності мови тамислення проглядається і в тому, що часом ми розуміємо всі слова, а думка,виражена з їхньою допомогою, залишається для нас недоступною, не кажучи вже про те, щов один і той же словесне вираження люди з різним життєвим досвідом вкладаютьдалеко не однакове смисловий зміст.
Під мовою ми розуміємо не тільки природний ,але і будь-який інший, в тому числі штучний мову графічних, звукових,тактильних і інших символів, знаків, сигналів, ієрогліфів і т.п.
Природні виникають в процесі спілкування членів певної соціальної групи (наприклад,етнічні мови). Природні мови - головне і вирішальне засіб спілкування міжлюдьми, засіб організації нашого мислення.
Штучні створюються людьми для яких спеціальних цілей, вони, так чи інакше, пов'язаніз природною мовою, доповнюючи його і розширюючи його діапазон і можливості. Дочисла таких немовних знакових систем можна віднести системи знаків,використовуваних в математиці, програмуванні, хімії, фізики, нотну грамоту,знаки дорожнього руху і т.д. Характерною особливістю штучних мовє однозначна визначеність їх словника, правил утворення і значення.
Штучні м...
