Зміст
Вступ
1.Наука Як джерелонового знання
2.Співвідношеннянаукових знань з різнімі формами суспільної свідомості
3.ІстотніОсобливості та Критерії науковості знання
Висновок
Переліквикористаної літератури
Вступ
Кожна людина з раннього дитинства и до зрілості проходити Свій Власнийшлях розвітку. Найбільш загально та об'єднуючім Усі ці індівідуальні шляхирозвітку людей є ті, Що це шлях від незнання до знання. Більше того, увесь шляхрозвітку людини Як homo sapiens та людства в ціломукож становіть рух від незнання до знання. Щоправда, Між знань окремої людинита людства в цілому слід відзначіті и суттєву різніцю: дитина до трірічноговіку опановує близьким половини тієї інформації, Якові вон отрімує Протягжіття; а обсягах інформації, Якою володіє людство, подвоюється у Середньому кожні10 років.
Таким чином, постає питання, Яким же чином отримуються та прімножуютьзнання. Будь-яке суспільство - від сім'ї до людства в цілому - володієсвідомістю, Яка проявляється у різніх формах: колективний Досвід, мораль,Релігія, мистецтво ТОЩО. Та однією з найважлівішіх форм суспільної свідомості єнаука. Саме наука и служити джерелом нового знання.
Звісно, ​​вінікають Нові питання, Щодо сутності науки та істотніххарактеристик, які принципова відрізняють її від інших сфер людськоїдіяльності.
Відповідь на ці питання, особливо на сучасности етапі, має НЕ Тількитеоретичне, альо и практичне значення, ТОМУ ЩО наука здійснює небачену по своїйсілі и масштабами дію на розум людей, на систему суспільного життя в цілому.Поиск и Розкриття вічерпної відповіді на поставлені харчування не представляєтьсяможливости в рамках однієї або навіть ряду праць.
Мета даної роботи вужчий: сістематізуваті и в рефератівній форміВисловіть ті, Що Вже напрацьоване, віділівші характерні ознайо та Критерії, Щовідрізняють науку від інших областей діяльності людини.
1.Наука Як джерело нового знання
СЬОГОДНІ будь-якійосвіченій людіні Якщо не ЦІЛКОМ ясно, то хоча б інтуїтівно зрозуміло Значенняслова В«наукаВ».
проти ЯКЩОзайнятості аналізом, з'ясовується, Що слово В«наукаВ» ужівається в НаступнийОсновне значення. По-перше, наука - одна з форм суспільної свідомості, у цьомузначенні вон є предметом філософії.
По-друге, наука -Це РІД зайняти людей з Отримання нових знань, їх сістематізації и застосування.Ці люди - дере за все Вчені, досліднікі, а кож и організаторі науки, и ті,хто забезпечує Отримання нових наукових результатів та їх упровадження впрактику. Більш того, наука є родом зайняти чисельності колектівів, Наприклад,науково-дослідних інстітутів. У цьому значенні Замість слова В«наукаВ» нерідкоужівається словосполучення В«наукова діяльністьВ».
по-третє, наука -Це сістематізовані Наукові знання про Певної область дійсності, об'єктивногосвіту. Колі область дійсності визначена достатності чітко, сінонімом науки уцьому значенні Може буті теорія.
Важливим, що тутйдеться не про знання взагалі, а про Наукові знання. Звідсі можна перейти до четвертогозначення слова В«наукаВ» - Як до процесу Отримання нових наукових знань.
Таким чином, сутьнауки багатогранності и її можна розкрити за допомог Наступний розгорненого визначення.Наука - ції сфера людської діяльності, метою якої є віроблення, Розкриття, описта теоретична сістематізація об'єктивних знань про дійсність.
Поняття наукизастосовується для позначені Як процесу віроблення наукових знань, так и всієїсистеми перевіреніх практиці знання, Що представляють об'єктивну істіну.Сучасна наука Це НАДЗВИЧАЙНИХ розгалужена сукупність Окрема наукових Галузо.
За допомогнауки людство здійснює Своє панування над силами природи, розвіває матеріальневиробництво, вдосконалює суспільні Відносини. Наука спріяє формуваня Певногосвітогляду, звільняє людину від забобонів, удосконалює її розумові здібності таетічні переконань.
Слово В«наукаВ»буквально означає знання. Під знань мают на увазі перевірені Відомості проматеріальні и Духовні Явища, вірне їх віддзеркалення у свідомості людини. Нашрозум рухається від незнання до знання, від Поверхнево знання до все більшглибокого и Ширшов. Знання можут буті різнімі: Житейське, донауковімі и Наукова,емпірічнімі и теоретичність.
Елементарнізнання властіві тварин, які володіють вірною інформацією про деякіВластивості промов и їх Прості Відносини, Що є необхідною умів їх вірногоорієнтування в навколишній Світі. Елементарних Житейське знанняволодіють діти раннього віку. Кожна людина Протяг свого життя здобуває безлічемпірічніх відомостей про Зовнішній світ и про саму себе. Вже первісні людиволоділі чімалімі знань у формі корисностей відомостей, звічаїв, емпірічногодосвіду, виробничих рецептів, Що передавати от Покоління до Покоління; смородуБагато Чого вмілі робіті и їх уміння ґрунтуваліся на знаннях. І жітейські, и донаукові та Наукові знання засновані напрактіці. Всі види знання є вірнім віддзеркаленням промов. Проти Наукові знанняістотнім чином відрізняються від Житейське и донауковіх. Жітейські, емпірічнізнання, Як правило, зводяться до констатації фактів и їх опису. Наукові ж знанняпріпускають НЕ Ліше констатацію фактів та їх опис, альо и ПОЯСНЕННЯ фактів,осмислення їх у всій сістемі зрозуміти даної науки. Наукове пізнання відповідає наХарчування не Ліше В«якВ», альо и В«ЧомуВ» відбувається подія. Сутність науковогознання полягає в тому, Що за Випадкове воно знаходится необхідне, закономірне,за одінічнім - Загальне и на Цій Основі здійснює передбачення.
Прогрес науковогознання пов'язаний Зі зростанням сили и діапазону наукового передбачення. ПрогнозДає можлівість контролюваті процеси и управляти ними. Жіттєве Значення будь-якоїнауки можна передаті Наступний чином: знаті, щоб передбачаті, передбачаті, щобдіяті.
2. Співвідношення наукових знань з різнімі формами суспільної свідомості
Перші крокинаукового ПОЯСНЕННЯ світу зароджуваліся в рамках інших форм суспільноїсвідомості, Наприклад, релігії. Альо наукове знання істотно відрізняється відВіри, тобто від сліпого ухвалення за істіну того, Що не піддається ніякійпрактічній перевірці и логічному доказу. Сліпа віра в бога, в чудеса, внадприродна, віра в забобонів, Як віра в прикмети и в сни нічім не доводити.Вона Ліше вселяється.
ЯКЩО наука робітьлюдину могутностей перед силами природи, то Релігія, віра, навпаки, дезорієнтуєлюдину, вселяє в неї безпорадне Відчуття пріреченості. У протілежність вірі,Наукові знання є практично обгрунтованим, логічно доказовім віддзеркаленнямдійсності. Саме тому аргументованості результат наукового пізнання постає Як ЩосьЗагальне и набуває переконлівої сили для людей, Що володіють необхідноюкультурою мислення.
Наука має Своєкоріння и в містецтві, а мистецтво, у свою Черга, жівіть науку інформацією. УсіСучасні знання про навколішній світ так чі інакше пов'язані з образами иуявленнямі, Що беруть початок у глібокій давніні. Смороду допомагають знайтеПОЯСНЕННЯ тихий або інших В«ЗагадковаВ» Явища природи, простежіті шлях людини віднезнання до знання. Так, еволюція поглядів на навколішній світ вавілонян,ассірійців, Що населяли в давнини долині Тигру та Євфрату, простежується вОбразотворче містецтві до середини шостого тисячоліття до н.е. У ті Далекіісторичні часи свідомість людей Досить тісно Була пов'язана з міфічніміобразами, які пояснювалі загадки и Тлумач Багато Явища дійсності.
Як наука, так имистецтво є віддзеркаленням дійсності, проти в науці Це віддзеркаленняздійснюється у формі зрозуміти и категорій, а в містецтві - у формі художніхобразів. І наукове Поняття, и художній образ є узагальнення відтвореннямдійсності. Альо через понятійній характер наукового мислення діалектікаЗагальна, особливого и одінічного в науковому пізнанні Виступає інакше, Ніж вмістецтві. У науці діалектічна Єдність загально, особливого и одінічногоВиступає у ...
