Міністерствоосвіти Російської Федерації
Санкт-Петербурзький державний університетекономіки та фінансів
Каббала іекономіка: раціональність В«людини економічноїВ» і раціональність В«людиникаббалистического В».
РЕФЕРАТ
Виконав: студент 4 курсу
Лучінкін А.А.
Перевірив: Кальченко К.Є.
Оцінка:5
Санкт-Петербург
2005
1.Раціональність поведінки як основа методу економічної теорії.
Економічна наука, як і іншідисципліни, що відносяться до суспільних наук, має своїм предметомлюдську поведінку. Тобто можна сказати, що всі зміст економічноїнауки складається з опису людської поведінки, включаючи не тількиіндивідуальне поводження, але і наслідки взаємодії індивідів, а також інститути,в яких втілилось минулу поведінку. Однак науковий підхід до опису тапророкуванню людської поведінки вимагає від суспільних наук його узагальнення,типізації. На практиці це проявляється у використанні певноїповедінкової моделі, що передбачає спрощене уявлення про людськуприроді. Дана модель є не предметом вивчення, а інструментомдослідження, елементом методу відповідної теорії. При цьому для кожноїз суспільних наук характерно уявлення про людину, про логіку йогоповедінки, що фіксує ті його властивості, які складають головний інтерес дляданої галузі знання, й абстрагуються від решти його ознак. Самезміст цієї робочої моделі людини, вибір складових її ознаквизначає специфіку суспільних наук, розподіл праці між ними, окреслюєпредмет їх дослідження.
У загальному вигляді модель економічноголюдини зобов'язана містити три групи факторів, що представляють цілі людини,засоби для їх досягнення (як дійсні, так і ідеальні) і інформацію(Знання) про процеси, завдяки яким кошти ведуть до досягнення цілей. Наведемозагальну схему моделі економічної людини, що відображає, на наш погляд, крапкузору, прийняту більшістю сучасних дослідників.
1. Економічна людина перебуває вситуації, коли кількість доступних йому ресурсів є обмеженим. Він не можеодночасно задовольнити всі свої потреби і тому змушений робитивибір.
2. Фактори, що обумовлюють цейвибір, діляться на дві строго розрізняються групи: переваги та обмеження.Уподобання характеризують суб'єктивні потреби й бажання індивіда,обмеження - його об'єктивні можливості. Уподобання економічної людиниє всеохоплюючими і несуперечливими. Головними обмеженнямиекономічної людини є величина його доходу та ціни окремих благ і послуг.Обмеженнями можуть є також дії інших учасників ринку. Уподобанняекономічної людини стійкіші, ніж його обмеження.
3. Економічний людина наділеназдатністю оцінювати можливі для нього варіанти вибору з точки зору того,наскільки їх результати відповідають його уподобанням. Іншими словами,альтернативи завжди повинні бути порівнянні між собою.
4. Роблячи вибір, економічнийлюдина керується власними інтересами, які можуть при цьомувключати і добробут інших людей (наприклад, членів сім'ї). Важливо те, щодії індивіда визначаються його власними вподобаннями, а невподобаннями його контрагентів по угоді і не прийнятими в суспільстві нормами,традиціями і т. д. У цьому сенсі економічна людина і донині залишаєтьсяутилітаристів. Завдяки передумові власного інтересу всякевзаємодія між економічними суб'єктами приймає форму обміну.
5. Знаходиться в розпорядженніекономічної людини інформація, як правило, є обмеженою - йомувідомі далеко не всі доступні варіанти дії, а також результативідомих варіантів - і не змінюється сама по собі. Придбання додатковоїінформації вимагає витрат. Час, протягом якого необхідно прийнятирішення, є поряд з доходом одним з ресурсних обмежень, а витратипошуку - одним з цінових обмежень.
6. Вибір економічної людиниє раціональним в тому сенсі, що з відомих варіантів вибирається той,який, згідно його думку або очікуванням, найбільшою мірою буде відповідатийого перевагам, або, що те ж саме, максимізувати його цільову функцію. Всучасної економічної теорії передумова максимізації цільової функціїозначає: люди вибирають те, що вони віддають перевагу, - вона просто встановлюєзв'язок між впорядкованими уподобаннями і актом вибору або дією.Необхідно підкреслити, що думки та очікування, про які йдеться, можуть бутипомилковими, і суб'єктивно раціональний вибір, з яким має справу економічнатеорія, може здаватися ірраціональним більш інформованому зовнішньомуспостерігачеві. Економічна людина може робити помилки, але вони можуть бути тількивипадковими, а не систематичними.
Головна характеристика сучасногоекономічного людини полягає в максимізації цільової функції. Це властивість, яке можна назвати економічною раціональністю, мирозглянемо більш докладно.
Поняття раціонального вибору тараціональної поведінки відіграють найважливішу роль в методології економічноїтеорії. В інших суспільних науках поняття раціональної поведінки вживаєтьсяв іншому сенсі, ніж в економічній теорії, трактується ближче до його буденнійтлумаченню і означає: розумне, адекватне ситуації. Відповідно антитезоюраціональному в даному значенні буде нерозумне, неадекватне. Критерійраціональності тут відноситься не тільки до засобів, але і до цілей поведінки,тобто є змістовним. Раціональне в даному значенні - синонімфункціонального: так можна назвати поведінку індивіда чи групи, якщо вонооб'єктивно сприяє їх збереженню та виживанню, навіть якщо така мета свідомоне ставиться. У цьому сенсі і невротичне поведінку можна назватираціональним, оскільки воно дозволяє людині якось компенсувати отриманупсихічну травму. Раціональне поведінку в даному сенсі об'єктивносприяє рівновазі системи, яке, однак, зовсім не обов'язково єоптимальним її станом. Тобто раціональність поведінки, з якої виходятьтакі науки, як соціологія, психологія, антропологія, зовсім не обов'язковоувазі його усвідомленість.
Подібну функціональнураціональність слід відрізняти від більш вузької концепції раціональності якоптимизирующего поведінки, яка прийнята в основному плині економічної науки.Тут критерій раціональності є формальним: раціональність у більшостівипадків означає максимізацію даної (будь-який) цільової функції за данихобмеженнях, т. е: вибір оптимальних засобів без будь-яких вимог дозмістом (раціональності) самої мети. Залежно від наявності або відсутностіповної інформації поняття економічної раціональності роздвоюється. При повнійінформації раціональним (логічно еквівалентним максимізації деякої цільовоїфункції) є вибір, зроблений на основі всеосяжного (повного) інесуперечливого (транзитивного) набору переваг; при відсутності повноїінформації раціональним є вибір варіанта з максимальною очікуваноюкорисністю. Якщо несуперечність переваг може бути визнана ознакоюбудь-якого раціонального вибору в самому широкому сенсі слова, то їх всеосяжність, атакож безперервність і взаємозамінність є специфічними ознакамиекономічної раціональності.
Слід зазначити, що специфікаекономічної науки як науки про раціональне поведінці індивідів була усвідомленане відразу. З Адама Сміта і аж до початку нашого століття панувалоВ«МатеріальнеВ» визначення економічної науки як науки про В«природу і причиниВ»матеріального багатства чи добробуту або (марксистський варіант) провідносинах людей в процесі виробництва, розподілу, обміну та споживання матеріальнихблаг. Автором сучасного визначення економічної теорії став англійськийекономіст Лайонел Роббінс. Осмисливши досвід маржиналістськуреволюції векономічної теорії, Роббінс прийшов до висновку, що сучасна йому економічнанаука не обмежується рамками В«матеріалістичного визначенняВ», а єВ«Наукою, що вивчає людську поведінку з точки зору співвідношення міжцілями і обмеженими засобами, які можуть мати різне вживання В».Очевидно, що головною ознакою економічних явищ Роббінс, визначенняякого до цих пір вважається класичним в економічній науці, називаєраціональний вибір, порі...
