РОСІЙСЬКА АКАДЕМІЯ ПРАВОСУДДЯ
ФАКУЛЬТЕТ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ ДЛЯ СУДОВОЇ СИСТЕМИ
(ЮРИДИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ)
Контрольна робота
За дисципліни В«Концепції сучасного природознавстваВ»
на тему:
В« АНТИЧНАНатурфілософія: проблеми субстанції В»
Виконала:студентка 3 курсу заочної форми навчання,
353групи
КужугетАлдинай Олександрівна
Перевірив:___________________
_____________________________
Томськ 2006
ЗМІСТ
ВСТУП. 3
1. КАТЕГОРІЯ РЕЧОВИНИ .. 4
2. ФОРМУВАННЯ ПЕРШИХ ПРИРОДНО-НАУКОВИХ ПРОГРАМ .. 7
2.1. Велике відкриття елеатів. 7
2.2. Атомістична програма. 9
2.3. Математична програма. 10
3. АНТИЧНІ ПОГЛЯДИ НА ОРГАНІЧНИЙ СВІТ. 13
3.1. Античні тлумачення проблеми походження і розвиткуживого. 13
3.2. Біологічні погляди Аристотеля. 15
3.3. Накопичення раціональних біологічних знань вантичності. 17
3.4. Античні уявлення про походження людини. 19
ВИСНОВОК. 21
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ .. 22
ВСТУП
Антична цивілізація - найбільше і найпрекраснішеявище в історії людства. Створена стародавніми греками і стародавніми римлянамицивілізація, що проіснувала понад 1200 років (з VIII ст. до н.е. аж допадіння Західної Римської імперії в V ст. н.е.), була не тільки культурнимцентром свого часу, що дав світові видатні зразки творчості у всіхсферах людського духу. Вона стала колискою двох близьких нам сучаснихцивілізацій: західної і візантійсько-православної - євразійської. А в одномувідношенні антична цивілізація є універсальною основою, п'єдесталом всійподальшою загальнолюдської культури - в тій мірі, в якій вона містить духраціоналізму, пронизана таким ставленням до буття, в якому переважаєпереконання, що світ (як природний, так і людський) складається з речей тапроцесів, взаємодіючих між собою і змінюються з природничих, незалежних від волі, свідомості і бажань людини закономірностям. Саме античнацивілізація затвердила уявлення про те, що освоєння світу можливе тільки зайого власними законами.
Натурфілософія (філософія природи) прагне пояснитияк неживу, так і живу природу у всьому різноманітті зв'язків і закономірностейїї явищ, проаналізувати основні природничонаукові поняття: субстанція,матерія, рух, енергія, сила, час, простір, життя, розвиток,прогрес, закон природи і т.д.
Мета даної роботи розглянути античну натурфілософію.
1. КАТЕГОРІЯ РЕЧОВИНИ
Безпосередньо виникнення європейської наукиприйнято пов'язувати з мілетської школою, названої так тому, що перші вченіСтародавній Греції були жителями міста Мілет, розташованого на територіїпівострова Мала Азія. Представники мілетської школи сформулювалиісторично першу і найбільш фундаментальну проблему - проблему першооснови,з якого виникають всі речі і в яке з часом вони перетворюються.Представники мілетської школи (Фалес, Анаксимандр, Анаксимен) були одночасноі першими вченими-натуралістами, і першими філософами.
На рівні чуттєвого сприйняття люди усвідомлюють, щонавколишній їхній світ являє собою різноманіття найрізноманітніших речей -дерева, чагарники, поля, річки, озера, самі люди, зоряне небо і т.д.Природознавство починається тоді, коли свідомість людини піднімається до рівнявироблення високої абстракції (категорії) субстанції, що дозволяє сформулюватипитання, чи існує за різноманіттям речей якесь єдине начало. Або, іншимисловами, В«що є все?В» У свою чергу питання про субстанції, першоосновусвітустав можливий тоді, коли рівень розумового абстрагування дозволивсформулювати уявлення про процедуру обгрунтування знання. Формою такогоуявлення стала ідея математичного докази.
Ця ідея - найбільше досягнення давньогрецькихмислителів. У древневавілонской і давньоєгипетської математиці така ідеябула відсутня. Давньосхідна математика, як зазначено вище, була представленабезліччю алгоритмів, операцій, які забезпечували обчислювальний ефект, алене мали логічного, теоретичного обгрунтування. Проте одна справа -сформулювати завдання і запропонувати алгоритм її чисельного рішення, а зовсімінша річ - чисельно вирішивши завдання, довести, що це рішення не тількиможливе, але єдино істинне [1].
Для виникнення ідеї докази треба навчитисяформувати принципи вирішення цілої класу завдань певного типу. Цеозначає, що мислення має оперувати деякими загальними понятійнимиструктурами. Серед таких структур найважливіша - категорія субстанції. Не випадковозасновник мілетської школи (В«перший європейський вченийВ», як його називають)Фалес Мілетський увійшов в історію науки одночасно і якнатураліст-філософ, який сформулював проблему субстанції світу, і якматематик, який сформулював ідею математичного докази. Фалесуприписують доказ наступних геометричних теорем:
1) коло діаметром ділиться навпіл;
2) в рівнобедреному трикутнику кути при основірівні;
3) при перетині двох прямих утворені нимивертикальні кути рівні;
4) два трикутника рівні, якщо два кути і однасторона одного з них дорівнюють двом кутам і відповідної боці іншого.
Яким чином представники мілетської школи вирішувалипитання про субстанції світу, єдиному підставі різноманіття речей? Фалес вважав,що початком всіх речей, їх субстанцією (тобто те, з чого виникають усі речі іу що вони в кінцевому рахунку перетворюються) є вода. Інший представникмілетської школи Анаксимандр [2]джерелом усього сущого, субстанцією всіх речей вважав якесь вічне,безмежне, безмежне, нескінченне початок - апейрон (тобтоВ«БезмежнеВ»). У цьому вічному, що знаходиться в безперервному русіневизначеному первовеществе виникає як би зародок майбутнього світу. Світперіодично повертається в це первовещество.
Анаксимен вважав повітря початком, основою, субстанцієюсвіту. Все виникає з повітря через його розрядження і згущення. Розряджаючи,повітря стає спочатку вогнем, потім ефіром, а Згущаючи - вітром, хмарами,водою, землею та каменем. Анаксимен - один з найбільш яскравих представниківВ«МетеорологічноїВ» традиції давньогрецької науки, в якій основні природничонауковіпроблеми (початку і структури Космосу) вирішувалися за аналогією зметеорологічними.
Для нас зараз не так важливо, як конкретно вирішувалипредставники мілетської школи проблему субстанції. Важливий факт постановки самоїпроблеми субстанції світу, орієнтує на подальший розвитокнауково-раціонального пізнання.
Мілетська школа - це ще натурфилософское пізнаннясвіту, тут ще не розділилися повною мірою природно-наукове і філософськепізнання. Філософська і природно-наукова картини світу тут формуються втісній єдності. Цю традицію продовжив Геракліт.
Геракліт з Ефеса - один з самих глибоких мислителівГреції, що зробив значний вплив на подальший розвиток науки іфілософії. З мислителями мілетської школи його зв'язувала проблема субстанціїсвіту, першооснови буття. Але в центрі вчення Геракліта інша найважливіша ідея -ідея невпинної мінливості речей, їх плинності. Геракліт учив, що всі вСвіт мінливе, В«все течеВ». Ніщо у світі не повторюється, все минуще іодноразово. Не можна зрозуміти субстанцію світу, природу Космосу, не враховуючи йогопостійну плинність, мінливість, те, що він весь час перебуває в станістановлення. Становлення - це постійна зміна, перетворення, рух,веде до створення нових форм (незалежно від того, якими ці нові формиє - більш складними або більш простими, прогресивними чи регресивними,вищими або нижчими і ін); такі нові форми є лише повторенням того,що вже одного разу колись було.
Яке ж речовина найбільше відповідає вяк субстанції світу його постійної рухливості, плинності, мінливості,становленню? Геракліт бачив таку першооснову у вогні, який в той часпредставлявся самим рухомим і мінливим речовиною. (Наші сучасникирозуміють, що вогонь - це не речовина, як вода, повітря, земля, а реакціяокислення з виділенням теплоти і світла.) Від уявлення про те, що субста...
