Зміст
Введення
Глава I. Роль рухової активностів життєдіяльності людини
1.1 Роль науково-технічногопрогресу для здоров'я і блага людини
1.2 Зниження рухової активності-ослаблення організму
1.3 Рівень фізичної активностілюдини
Глава II. Самоконтроль за станоморганізму при фізичних навантаженнях
2.1 Суб'єктивні показникисамоконтролю
2.2 Об'єктивні показникисамоконтролю
2.3 Ведення щоденника самоконтролю
Висновки
Список літератури
Введення
Здоров'я - найважливішенадбання людини, основа його життя, працездатності, творчих успіхів,сімейного благополуччя, настрою і довголіття. Здоров'я народу відображаєрівень життя і санітарне благополуччя країни, безпосередньо впливає натривалість життя і продуктивність праці, обороноздатність,економіку і добробут, моральний клімат і активність людей.
Технічний прогрес,сприяти поліпшенню здоров'я за • рахунок розвитку науки і медицини, поліпшенняекономічних умов життя, разом з тим змінив спосіб життя людини, створивнові проблеми для його здоров'я і життєдіяльності. Це проявилося в першучергу різким зростанням захворюваності серцево-судинними, нервово-психічними,обмінними, злоякісними, алергічними та імунодефіцитними захворюваннями.
Виділяють так званіфактори ризику, серед яких поряд з високими темпами сучасного життя,переїданням і ожирінням, забрудненням навколишнього середовища, алкоголізмом, курінням,наркоманією, появою нових, раніше невідомих хвороботворних факторів(Іонізуюча радіація, шкідливі продукти промислових підприємств і пр.)істотне значення має обмеження рухової активності. Єдинийспосіб подолання В«рухового голодуВ» сучасної людини, гіпокінезії вйого способі життя - це активний відпочинок, фізична культура, спорт, туризм.Що відбувається при цьому підвищення фізичної працездатності призводить дозбільшення компенсаторних здібностей організму, тим самим сприяючистабілізації і зміцненню здоров'я.
Рівень працездатностілюдини багато в чому визначається функціональним резервом організму, наформування якого істотно впливає м'язова діяльність
Під впливом регулярноїрухової активності відбувається перебудова на всіх рівнях діяльностіорганізму-центральному, системному, органному, клітинному. У результаті істотнопідвищуються захисні сили організму, його стійкість до дії різнихподразників і несприятливих факторів середовища, психоемоційних перевантажень,зменшуються вираженість метаболічних порушень ризику і ризик В«зношуванняВ»серця, ймовірність розвитку атеросклерозу, ІХС, ожиріння, цукрового діабету,дегенеративних захворювань суглобів і багатьох інших недуг, поліпшуютьсяпоказники ліпідного обміну, підвищуються фібринолітична активність крові тарівень ліпідів високої щільності.
Під впливом активногорухового режиму поряд із зменшенням захворюваності і тривалості втратипрацездатності виразно поліпшуються загальний стан і самопочуття людини,підвищуються його працездатність і здатність протистояти стомленню, щодає великий економічний і соціальний ефект.
Таким чином, є підстави вважати, щооздоровче значення рухової активності - це загально біологічнихзакономірність, але діє вона лише за умови повної відповідностівикористовуваної фізичного навантаження функціональним можливостям організму,раціональної тренування та здорового способу життя. В іншому випадку не тількиважко домогтися оздоровчого ефекту, але й можливе виникнення перед-інавіть патологічних станів, що розвиваються внаслідок фізичногоперенапруження. Найважливішими шляхами забезпечення повного оздоровчого ефектуфізкультури і спорту є правильний відбір, раціональна дозуванняфізичних вправ, максимально можливе усунення з системи підготовкифакторів ризику, що збільшують ймовірність фізичного перенапруження,комплексне використання засобів первинної профілактики та відновлення.Вирішення цих завдань - одна з основних цілей лікарського контролю зафізкультурниками і спортсменами.
Глава I. Роль рухової активності в життєдіяльностілюдини
1.1 Роль науково-технічногопрогресу для здоров'я і блага людини
Чому в сучасномусуспільстві питання активного використання різноманітних засобів фізичноїкультури та спорту став так актуальне? Тут нам не обійтися без невеликогоісторичного екскурсу. Людський організм в ході свого еволюційногорозвитку запрограмований природою для руху, причому активна руховадіяльність з раннього дитинства повинна бути не в якийсь період життя, а навсьому її протязі з раннього дитинства до глибокої старості. Сам чоловік, всі йогооргани і системи тисячоліттями формувалися в русі.
Науково-технічнийпрогрес зробив багато для здоров'я і блага людини: збільшилася середнятривалість життя, практично ліквідовані багато інфекційнізахворювання (віспа, тиф та ін), стали незрівнянно кращі умови праці та особливопобуту. У той же час науково-технічний прогрес приніс з собою та цілий ряднегативних явищ - перебування людини на сучасному виробництві пов'язанез дуже швидкими ритмами, високим емоційним напруженням, раптовимиперемиканнями на інші види діяльності і, головне - природнапотреба людини в русі зараз в належній мірі не задовольняється.
1.2 Зниження руховоїактивності - ослаблення організму
Гіпокінезія - зменшенняруху і гіподінаміка - зниження рухової активності, і як наслідок,ослаблення організму стали суто небажаним фоном життя сучасноголюдини. Не випадково гипокинезию і гіподинамію називають витратаминауково-технічного прогресу і розглядають як свого роду конфлікт міжбіологічної сутністю людини і умовами життя, які він створив. Звичайно,світове явище, зване цивілізацією, і тісно з нею пов'язанийнауково-технічний прогрес є завоюванням поточного століття. Але що значать80-100 років у порівнянні з сотнями століть еволюційного розвитку організмулюдини! Як наслідок у людей виникає підвищена нервово-психічнавтома, стомлення, знижується працездатність виникають В«новіВ»захворювання.
Люди, що ведутьмалорухливий спосіб життя, говорив Вільгельм Рааб, вчений В«повинні змиритися зочікуванням смерті від захворювань серця, як покаранням за життя, проведену вхвилюванні, натиску кнопок, поворачивании вимикачів і т. д. В».
Реально ж заразсклалася така ситуація, що в сучасному суспільстві, особливо у городянина,вже немає інших засобів для зміцнення здоров'я і штучного підвищення йогорухової активності, крім фізичної культури і спорту. Фізичнівправи повинні заповнювати недолік у фізичній праці, в руховійактивності сучасної людини.
У В«новихВ» для організмулюдини умовах кожен з нас повинен навчиться оцінювати свій фізичнийрозвиток, свої функціональні можливості, управляти своїм організмом, грамотновикористовувати засоби фізичної культури і спорту. Новітні наукові дані,безумовно, свідчать не тільки про величезну користь занять фізичними вправамидля людей, що працюють при підвищених нервово-емоційних навантаженнях в умовах гіподинамії,але і про підвищення завдяки їх професійної працездатності.
1.3 Рівень фізичної активностілюдини
Сучасному доросломулюдині, якщо його робота не пов'язана з фізичною працею, для компенсаціїгіподинамії на заняття фізичними вправами необхідно відводити до 10 годинна тиждень, тобто приблизно 1,5 години на добу. У цьому випадку при заняттях ходьбоюнорма рухової активності дорослої людини складе 10-14 тис. кроківвсунь або 7-10 км.
- Необхідний рівеньрухової активності залежить від стану здоров'я, фізичноїпідготовленості і віку займається фізичною культурою.
ВНИИФК (м. Москва)рекомендує наступні обсяги рухової активності на тиждень:
дошкільнята - 21-28годин,
школярі - 14-21 година,
студенти - 10-14 годин,
службовці - 6-10 годин.
При заняттяхоздоровчою фізичною культурою існують, проте, межі, якіобмежують інтенсивність фізичних навантажень.
Таким межею єпоріг анаеробного обміну (ПАНО) - показник інтенсивності роботи, припідви...
