Зміст
ВСТУП
ГЛАВАI. ПОНЯТТЯ ПРО фізичних якостей
ГЛАВАII.МЕТОДИКАВИХОВАННЯ РУХОВИХ ЯКОСТЕЙ
2.1 Гнучкість і основи методики її виховання
2.2 Витривалість та основи методики її виховання
2.3 Швидкість і основи методики їх виховання
2.4 Сила і основи методики її виховання
2.5 Спритність і основи методики їївиховання
ГЛАВАIII. ТЕСТУВАННЯ РУХОВИХ ЗДІБНОСТЕЙ ЛЮДИНИ
3.1 Тестування рухових здібностей школярів науроках фізичної культури
3.2 Застосування рухових тестів в практичній діяльності
ВИСНОВОК
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ДОДАТКИ
Додаток 1
Додаток 2
Додаток 3
Додаток 4
Додаток 5
Додаток 6
ВСТУП
руховогоякостями називають силу, швидкість, витривалість, спритність, які проявляютьсяпри виконанні конкретних рухових дій. Чим краще навчені діти, тимуспішніше розвиваються у них ці фізичні якості.
Багатовчителі підходять до підбору засобів з глибоким знанням основ теорії та методикирозвитку рухових якостей, щоб правильно, з високою ефективністю вестинавчальний процес. Однак це лише основа роботи. Успішний результат залежить відуміння творчо застосовувати знання з урахуванням особливостей навчально-виховногопроцесу на уроках фізичної культури.
Дужеважливо розвивати рухові якості своєчасно і правильно. Дисгармонія вцьому-таке ж відхилення від норми, як порушення в будові тіла. Наприклад,шкідливо нарощувати силу на шкоду швидкості, спритності, витривалості, так як цепризводить до однобічності фізичної підготовленості хлопців.
Вчителюнеобхідно пам'ятати, що виконання учнями одного і того ж вправирозвиває не зовсім однакові якості.
Актуальність обраної темиполягає в тому, що завдяки впливу фізичних вправ на організмлюдей можна забезпечити створення надійної бази фізичного вдосконалення,підготовленість для будь-яких форм рухових проявів в різних областяхпраці військової служби і так далі
Об'єкт ВКР - методика виховання руховихздібностей як цілеспрямований вплив на їх розвиток.
Предмет ВКР-рухові здібності (якості) людини.
Мета ВКР - дати характеристику методичнимприйомам виховання рухових здібностей.
Завдання ВКР:
1. Підібрати іпроаналізувати науково-методичну літературу з даногопитанню.
2. Датихарактеристику руховим здібностям і визначити методику їхрозвитку.
3. Підібратиконтрольні вправи (тести) для визначення рівня розвиткурухових здібностей людини.
4.Провести тестування рухових здібностей у школярів (1-9 класів) науроках фізичної культури, прорводімих в період переддипломної практики.
5.Виконати розбір та аналіз отриманих результатів і оцінити рівень розвиткурухових здібностей.
6.Провести порівняльну характеристику виявлених результатів з показникамитестів-стандартів, застосовуваних в школі на уроці ФК (комплексна програма поФК для учнів 1-11 класів загальноосвітньої школи).
Методи:
1.Аналіз і узагальнення методичноїінформації.
2.Моделювання.
3.Експеримент.
4.Спостереження.
ГЛАВА I. ПОНЯТТЯ ПРО ФІЗИЧНИХЯкість
Одним із головних завдань, що вирішуються в процесіфізичного виховання, є забезпечення оптимального розвитку фізичнихякостей, притаманних людині. Фізичними якостями прийнято називати вроджені(Генетично успадковані) морфофункціональні якості, завдяки якимможлива фізична (матеріально виражена) активність людини, що одержуєсвій повний прояв в доцільною рухової діяльності. До основнихфізичних якостей відносять м'язову силу, швидкість, витривалість, гнучкість іспритність.
Стосовно до динаміки зміни показниківфізичних якостей вживаються терміни В«розвитокВ» і В«вихованняВ». Термін розвиток характеризує природний хідзмін фізичної якості, а термін виховання передбачає активне і спрямований вплив назростання показників фізичної якості. [1]
У сучасній літературі використовують терміниВ«Фізичні якостіВ» і В«фізичні (рухові) здібностіВ». Однак вонинетотожні. У найзагальнішому вигляді рухові здібності можна розуміти якіндивідуальні особливості, що визначають рівень рухових можливостейлюдини.
Основу рухових здібностей людини складаютьфізичні якості, а форму появи - рухові вміння і навички. Доруховим здібностям відносять силові, швидкісні, швидкісно-силові,рухово-координаційні здібності, загальну і специфічну витривалість.
У тієї чи іншої людини рухові здібностірозвинені по-своєму. В основі різного розвитку здібностей лежить ієрархія різнихвроджених (спадкових) анатомо-фізіологічних задатків:
анатомо-морфологічні особливості мозку і нервовоїсистеми (властивості нервових процесів - сила, рухливість, врівноваженість,будову кори головного мозку, ступінь функціональної зрілості її окремихобластей та ін); фізіологічні (особливості серцево-судинної та дихальноїсистем - максимальне споживання кисню, показники периферичногокровообігу та ін);
біологічні (особливості біологічного окислення,ендокринної регуляції, обміну речовин, енергетики м'язового скорочення і ін);
тілесні (довжина тіла і кінцівок, маса тіла, масам'язової і жирової тканини та ін);
-хромосомні (генні).
На розвиток рухових здібностей впливають такожпсиходинамічні задатки (властивості психодинамічних процесів, темперамент,характер, особливості регуляції та саморегуляції психічних станів та ін.) [2]
Про здібності людини судять не тільки за йогодосягненням у процесі навчання або виконання якої-небудь руховоїдіяльності, але і по тому, як швидко і легко він набуває ці вміння інавички.
Здібності виявляються і розвиваються в процесівиконання діяльності, але це завжди результат спільних дійспадкових і середовищних факторів.
Для розвитку рухових здібностей необхідностворювати певні умови діяльності, використовуючи відповідніфізичні вправи на швидкість, на силу і т.д. Однак ефект тренування цихздібностей залежить, крім того, від індивідуальної норми реакції на зовнішнінавантаження.
ГЛАВАII. МЕТОДИКА ВИХОВАННЯ РУХОВИХ ЯКОСТЕЙ
2.1 Гнучкість і основи методики їївиховання
Гнучкість - це здатність виконувати рухи з великоюамплітудою. Термін В«гнучкістьВ» більш прийнятний, якщо мають на увазі сумарнурухливість в суглобах всього тіла. А стосовно окремих суглобамправильніше говорити В«рухливістьВ», а не В«гнучкістьВ», наприклад В«рухливість вплечових, тазостегнових або гомілковостопних суглобах В». Хороша гнучкістьзабезпечує свободу, швидкість і економічність рухів, збільшує шляхефективного докладання зусиль при виконанні фізичних вправ.Недостатньо розвинена гнучкість утрудняє координацію рухів людини, такяк обмежує переміщення окремих ланок тіла. [3]
За формою прояву розрізняють гнучкість активну іпасивну.
При активної гнучкості рух з великою амплітудоювиконують за рахунок власної активності відповідних м'язів. Під пасивноюгнучкістю розуміютьздатність виконувати ті ж рухи під впливом зовнішніх розтягуючихсил: зусиль партнера, зовнішнього обтяження, спеціальних пристосувань і т.п [4].
За способом вияву гнучкість підрозділяють на динамічнуі статичну.Динамічнагнучкість проявляється у рухах, а статична - в позах.
Виділяють також загальну і спеціальну гнучкість. Загальнагнучкість характеризується високою рухливістю (амплітудою рухів) у всіхсуглобах (плечовому, ліктьовому, гомілковостопному, хребта та ін); спеціальнагнучкість - амплітудою русі, відповідної техніці конкретногорухової дії.
Прояв гнучкості залежить від ряду факторів. Головнийфактор, що обумовлює рухливість суглобів, - анатомічний.Обмежувачамирухів є кістки. Форма кісток багато в чому визначає напрямок і розмахрухів у суглобі (згинання, розгинання, відведення, приведення, супінація,пронація, обертання).
Гнучкість обумовлена ​​центрально-нервовою регуляцієютонусу м'язів, а також напруже...
