Зміст
Введення
1. Особливості лікувально-оздоровчого туризму
1.1 Лікувально-оздоровчий туризм як головний вид туризму
1.2 Типи курортів
2. Лікувально-оздоровчий туризм в Європі
2.1 Лікувально-оздоровчий туризм в Північній і Південній Європі
2.2 Лікувально-оздоровчий туризм в Східній і ЗахіднійЄвропі
Висновок
Список літератури
Додаток
Введення
Сучасні політологи іфутурологи прогнозують, що постіндустріальне суспільство в якості основноїсфери господарства матиме інформацію та послуги, а основним видом його ресурсівстануть еколого-оздоровчі та інформаційні технології. В даний часчастка послуг у структурі валового внутрішнього продукту в розвинених країнах світуколивається в межах 30-35%. У Швеції ця частка становить 61,4%, в Данії -54,7, в Канаді - 54,1, США - 51,4, Великобританії - 50,8, в Росії - всього 31,3%.
У самій сфері послугособливе місце займає туризм. На його частку припадає близько 10% світовоговалового національного продукту. Матеріальну базу туризму складають коштирозміщення: готелі, пансіонати, турбази, будинки відпочинку, мотелі, кемпінги,високогірні притулки та ін туризм стає однією з провідних і найдинамічнішихгалузей світового господарства. За прогнозами Всесвітньої туристської організації(СОТ), в 2010 році кількість міжнародних туристських поїздок подвоїлася істановить 937 млн., а надходження від туризму сягають 1,1 трлн. дол США.
Туризм(Французьке tourisme, від tour - прогулянка, поїздка), подорож (поїздка,похід) у вільний час. Туризм - найбільш ефективний засіб задоволеннярекреаційних потреб, оскільки він поєднує різні види рекреаційноїдіяльності - оздоровлення, пізнання, відновлення продуктивних силлюдини. Туризм - складова частина охорони здоров'я, фізичної культури,засіб духовного, культурного і соціального розвитку особистості.
За існуючою в світовійпрактиці оцінки масштабів туристського руху, до туристів В«відносять всіх осіб,які тимчасово і добровільно змінили місце проживання з будь-якою метою, крімдіяльності, що винагороджується в місці тимчасового проживання В». Осіб, які перебуваютьу вільний час в будь-якій місцевості менше 24 год, вважають екскурсантами.Подорожі в межах своєї країни об'єднуються поняттям В«внутрішній(Національний) туризм В», а за її межами -В« іноземний туризм В».
Практика організаціїтурбізнесу, керуючись більш точним визначенням головної мети, виділяєконкретні види туризму: рекреаційний, лікувально-оздоровчий, спортивний,діловий, таймшер, або клубний відпочинок, екологічний, релігійний туризм і т.д.
У цій роботідокладно розглядається лікувально-оздоровчий туризм.
Мета роботи - визначитироль даного виду туризму і значення його в сучасному житті людей.
Об'єкт дослідження - Європаі її лікувально-оздоровчі курорти.
Предмет дослідження -лікувально-оздоровчий туризм в Європі.
1. Особливостілікувально-оздоровчого туризму
1.1Лікувально-оздоровчий туризм як головний вид туризму
Лікувально-оздоровчийтуризм по важливості можна назвати головним видом туризму, оскільки в його основілежить турбота про здоров'я людини як головної цінності життя. Лікувальний туризммає давню багату історію. У кожній країні він розвивався з урахуванням наявностіприродних ресурсів, соціально-економічних умов.
Оздоровчий туризм -наймасовіше і популярний напрям медичного туризму, він існує зантичних часів. Вже стародавні греки, щоб поправити своє здоров'я, відправлялисяв святилище бога-цілителя Асклепія в Епідаврі - там були готелі, лазні,палестри (школи гімнастики). Руїни споруд для лікування мінеральнимиводами часів Римської імперії збереглися в районах багатьох відомихєвропейських курортів.
Змінювалися часи, алемотивація подорожей залишалася колишньою. Цілющі властивості природних факторів,як і раніше, привертають хворих в курортні місцевості. Потоки туристів злікувальними цілями поки не такі численні, як маса охочих відпочити ірозважитися, але вони стрімко зростають, розширюється їх географія.
Курортологія як основаоздоровчого туризму почала активно розвиватися в Європі, починаючи з XVIIстоліття. У XX столітті у світі виникла ціла курортна індустрія, яка охоплюєпрактично всі країни і континенти. На базі традиційних кліматичних,бальнеологічних, і грязьових курортів з'явилися нові форми оздоровлення -SPA, wellness, fitness. У список послуг, що надаються сучаснимикурортно-санаторними установами, часто включаються check-up-програми.
Найбільшепоширення і популярність отримали курорти, що пропонують декількалікувально-оздоровчих чинників, особливо SPA-курорти або SPA-готелі. Останніможуть перебувати не тільки в курортних зонах, але й у великих мегаполісах, ітакож надавати послуги з оздоровлення та релаксації.
На багатьох курортахзадіяні wellness-програми (оздоровчі, антистресові,косметологічні), які підійдуть і абсолютно здоровим людям. Незміннимпопитом на морських курортах користуються готелі з центрами таласотерапії.
Лікувально-оздоровчийтуризм має ряд відмінних рис. По-перше, перебування на курорті, позаЗалежно від типу останнього і захворювання, повинне бути тривалим, не меншетрьох тижнів. Тільки в цьому випадку досягається бажаний оздоровчий ефект.По-друге, лікування на курортах коштує дорого. Хоча останнім часом сталирозроблятися порівняно дешеві тури, цей вид туризму розрахований восновному на заможних клієнтів, які все більше орієнтуються не настандартний набір медичних послуг, а на індивідуальну програму лікування. Щеодна особливість полягає в тому, що на курорти їдуть люди старшої віковоїгрупи, коли загострюються хронічні хвороби або слабіючий організм не в силахсправлятися з щоденними стресами на роботі і в побуті. Відповідно цітуристи роблять між курортами, що спеціалізуються на лікуванні конкретногозахворювання, і курортами змішаного типу, які надають загальнозміцнюючувплив на організм і сприяють відновленню сил.
У світі широко відомієвропейські центри лікувально-оздоровчого туризму. Чехія лідирує по числуіноземних туристів, що прибувають на курортно-санаторне лікування. Щорічно їївідвідують 50000 чоловік з понад 70 країн світу. Знаменита чеська здравницяКарлові Вари приймає медичних туристів зі всіх п'яти континентів. Особливоюлюбов'ю цей бальнеологічний курорт користується у жителів країн СНД.
На території Німеччинирозташовано більше 300 курортів, які приймають понад 1 млн. чоловік з країнЄвропи, США і Канади. Гірські і бальнеологічні курорти Австрії та Швейцаріїтакож є головними європейськими напрямками оздоровчого туризму.Безліч всесвітньо відомих курортів (Віші, Евіан) і центрів таласотерапіїперебувають у Франції. Поруч прекрасних бальнеологічних курортів розпорядженніІталія. Бурхливими темпами розвивається лікувально-оздоровчий туризм в Польщі,Угорщини, Словаччини, Болгарії. Румунія і республіки колишньої Югославії такожпропонують оздоровчі програми на приморських і бальнеологічнихкурортах. Морськими курортами приваблюють туристів Іспанія, Португалія і Греція.
На американськомуконтиненті лідером оздоровчого туризму є США. Більшістьпівнічноамериканських курортів - бальнеологічні, але відвідують їх, в основному,самі американці. Є й кліматичні курорти, однак жителі США вважають за кращелікуватися і відпочивати на курортах Куби, Багамських островів і Центральної Америки.Австралія має усіма природними ресурсами для оздоровчого туризму,але через віддаленість Зеленого континенту його курортні готелі-центри, як і вСША, орієнтовані на прийом В«внутрішніхВ» туристів.
В Африці оздоровчийтуризм став активно розвиватися не тільки за рахунок збільшення кількостітуристів у вже відомих зонах відпочинку та оздоровлення (наприклад, в Єгипті) але ів Тунісі, Марокко, Кенії й ПАР.
Традиційними місцямиоздоровчого туризму для жителів країн СНД залишаються Ізраїль (курортиМертво...
