1.Пояснювальна записка
Біг на 100 м на максимальний результат включений в навчальну програму В«Фізична культура і здоров'яВ» длязагальноосвітніх установ за 2008 рік. Матеріал програми передбачає навчанняданого двигательному дії з IXкласу. Причому, в дев'ятому класі запропоновано навчати бігу на 100 м на максимальний результат, а в X і XI класах - бігу на 100 м з низького і високого старту на швидкість.
Біг - природний спосібпересування. Це найбільш поширений вид фізичних вправ, якийвходить в багато види спорту (футбол, баскетбол, гандбол та ін.) Значнечисло різновидів бігу є органічною частиною різних видів легкоїатлетики. При бігу в більшій мірі, ніж при ходьбі, пред'являються високівимоги до працездатності всього організму, так як в роботу залучаютьсямайже всі м'язові групи тіла, посилюється діяльність серцево-судинної,дихальної та інших систем, значно підвищується обмін речовин. [3]
Змінюючи довжину дистанції ішвидкість бігу, можна дозувати навантаження, впливати на розвиток витривалості,швидкості та інших якостей займаються у відповідності з їх можливостями. Біг звисокою швидкістю висуває підвищені вимоги до займаються, особливо доїх серцево-судинної і дихальної систем, і служить відмінним засобом длярозвитку витривалості. Біг з дуже високою швидкістю включається в тренуваннядля розвитку сили і швидкості.
У процесі занять бігомвиховуються вольові якості, здобувається вміння розраховувати свої сили,долати перешкоди, орієнтуватися на місцевості. [1, 5]
З усіх видів легкоїатлетики біг найбільш доступне фізична вправа. У змаганнях злегкої атлетики різні види бігу та естафет займають провідне місце. Вонизавжди викликають великий інтерес у глядачів і тому є одним з кращихзасобів пропаганди фізичної культури.
2. Точне термінологічне і словесний описбігу на 100 м з низького старту
Біг - циклічнелокомоторна рух. Основою бігового руху є крок. Відштовхнувшись відгрунту однією ногою, бігун деяку відстань долає по повітрю домоменту постановки іншої ноги на грунт. Ці періодично повторювані опорніі безопорному положення дали підставу називати біг циклічним вправою.
Під циклом в бігу слідрозуміти всю сукупність рухів ланок тіла і тіла в цілому починаючи з будь-якогоположення (вибраного довільно) і закінчуючи поверненням їх до вихідного положення.[3]
Рис. 1. Періоди та фази рухів у бігу
3. Біокінематичної схеми бігу на 100 м з низького старту
Біг - природний спосібпересування людини. Спортсмен при бігу в певній послідовностіповторює свої рухи, тобто його дії складаються з окремих циклів.Тому при аналізі техніки цих пересувань не потрібно простежувати всідії спортсмена від старту до фінішу, важливо розібратися в закономірностяхлише одного циклу.
У цикл входять фазируху, які полягають між двома абсолютно однаковими положеннями тіла. Вбігу циклом є подвійний крок, протягом якого кожна частина тіла проходитьвсі фази руху (рис. 1.).
При бігу в опорномуперіоді для кожної ноги виділяються дві фази - переднього і заднього поштовхів,розмежовує які момент вертикалі. Фаза переднього поштовху починається змоменту постановки ноги на грунт попереду проекції ОЦТТ і триває до моментувертикалі, при цьому тиск на грунт направлено вниз-вперед, а реакція опори -вгору-назад. Фаза заднього поштовху найбільш важлива у всьому циклі руху. Вонапочинається з моменту вертикалі і триває до кінця опорного періоду, тобто довідриву стопи від грунту. Тиск на грунт направлено вниз-назад, а реакціяопори - вгору-вперед. При відштовхуванні ногою всі інші частини тіла одержуютьприскорення в напрямку, заданому реакцією опори. Махова нога також віддаляєтьсявід місця опори. Отже, ці дії при відштовхуванні взаємопов'язані іпросувають тіло вперед.
Рухи рук і ніг приходьбі і бігу перехресні. Руки, зігнуті в ліктьових суглобах, рухаютьсявперед-всередину і назад-назовні. Плечовий пояс і газ також здійснюють складнізустрічні рухи, які сприяють подовженню кроку і прискоренню йоговиконання, що веде до збільшення швидкості пересування. [4]
Слід зазначити, щокосо спрямовані сили тиску та реакції опори в фазах переднього і задньогопоштовхів можуть бути розкладені на дві складові - вертикальну ігоризонтальну. Горизонтальна складова реакції опори - найважливіший фактор,визначає зміну швидкості при переміщенні людини в ходьбі і бігу,вертикальна служить для протидії силі тяжіння.
У період маху ноги приходьбі і бігу виділяються фази: заднього (махова нога ззаду корпусу) і передньогокроку (махова нога попереду корпусу), що розділяються моментом вертикалі.
Таким чином, цикл бігускладається з періоду опори (фаза переднього поштовху, момент вертикалі, фаза задньогопоштовху) та періоду маха (фаза заднього кроку, момент вертикалі, фаза передньогокроку).
Із завершенням фазипереднього кроку нога ставиться на грунт і починається новий цикл з фази передньогопоштовху. У період опори нога робить обертальне рух по дузі, центрякої в стопі (тіло переміщається вперед), в період маха - обертальнийрух, центр якого в тазостегновому суглобі.
За час подвійного крокукожна нога буває опорної і маховою. У період опори нога служить амортизатором,підтримує тіло і виробляє відштовхування від грунту, за допомогою якого іздійснюється пересування. Під час маху нога виноситься вперед, тобтовиконує черговий крок.
При бігу тривалістьперіоду опори менше тривалості періоду маха. Період маха однією ногою почасу нашаровується на період маху іншою ногою, в результаті чого з'являєтьсяфаза польоту. Цикл рухів при бігу складається з двох періодів опори і двох фазпольоту. В опорному періоді тиск ноги на грунт і реакція опори різкозростають, досягаючи величин, в кілька разів перевищують вагу тіла спортсмена.У порівнянні з ходьбою при бігу відштовхування здійснюється під більш гострим кутомі спостерігаються більш значні вертикальні коливання ОЦТТ спортсмена.Бічні коливання ОЦТТ при бігу незначні і можуть бути навіть менше, ніж приходьбі.
Основні компонентишвидкості при бігу - довжина і частота кроків - досягають значно більшихвеличин, чим при ходьбі. Рухи в суглобах здійснюються з більш високоюшвидкістю і по більшій амплітуді, завдяки чому сильніше виявляється діяінерційних та реактивних сил при роботі різних груп м'язів нижніх і верхніхкінцівок. [3]
4. Фазовий склад бігу на 100 м з низького старту
Біг на короткі дистанції(Спринт) умовно підрозділяється на чотири фази: початок бігу (старт), стартовийрозбіг, біг по дистанції, финиширование (рис. 2.).
Початок бігу (старт). У спринті застосовується низький старт,дозволяє швидше розпочати біг і розвинути максимальну швидкість на короткомувідрізку. При низькому старті ОЦМТ бігуна відразу опиняється далеко попереду опори -як тільки спортсмен відділить руки від доріжки.
Для швидкого виходу зі стартузастосовуються стартовий верстат і колодки. Вони забезпечують тверду опору длявідштовхування, стабільність розстановки ніг і кутів нахилу опорних майданчиків.
В залежності відрозташування колодок змінюється і кут нахилу опорних майданчиків: з наближеннямколодок до стартової лінії він зменшується, з видаленням їх збільшується.Відстань між колодками і видалення їх від стартової лінії залежать відособливостей статури бігуна, рівня розвитку його швидкості, сили та іншихякостей.
Рис. 2.
За командою В«На старт!В»бігун стає попереду колодок, присідає і ставить руки попереду стартовоїлінії. З цього положення він рухом спереду назад упирається ногою в опорнумайданчик стартовою колодки, що стоїть попереду, а іншою ногою - в задню колодку.Шкарпетки туфель торкаються рантом доріжки або перші два шипа впираються в доріжку.Ставши на коліно ззаду стоїть ноги, бігун переносить руки через стартову лініюдо себе і ставить їх впритул до неї (...
