ЗМІСТ
ВСТУП
1 ВИНИКНЕННЯНАЦІОНАЛЬНИХ СИСТЕМ ГІМНАСТИКИ
1.1Німецька гімнастика
1.2Шведська гімнастика
1.3Сокільська гімнастика
2 РЕФОРМИПЕТРА I І ЇХ ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ РОЗВИТКУ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИУ РОСІЇ
2.1Фізична культура і спорт в першій половині XIX століття
2.2Фізична культура і спорт в другій половині XIX століття
3 ВІДРОДЖЕННЯОЛІМПІЙСЬКИХ ІГОР. РОЛЬ П'єр де Кубертен
ВИСНОВОК
БІБЛІОГРАФІЧНИЙСПИСОК
ВСТУП
Актуальність теми. КінецьXVIII в. і перша половина XIX ст. характеризуються подальшим розвиткомкапіталізму. У цей період відбуваються буржуазні революції у Франції, Іспанії,Португалії. Армія Наполеона підкорила ряд європейських країн і здійснила похідпроти Росії, що зробило величезний вплив, у тому числі і на розвиток військовогосправи.
Для успішного ведення загарбницьких та оборонних воєн потрібнібули масові регулярні армії, хороша вневойсковая військово-фізичнапідготовка молоді. Ці обставини стимулювали створення національнихсистем гімнастики, що відповідають вимогам капіталістичного виробництва,військової справи, національним і культурним особливостям народів.
З настанням епохи Ренесансу, відновила інтерес домистецтва Давньої Греції, згадали про Олімпійські ігри. На початку 19 ст. спортотримав в Європі загальне визнання, і виникло прагнення організувати щосьподібне Олімпійським іграм.
Мета роботи - вивчитивиникнення національних систем гімнастики та розвиток фізичної культури вРосії в XIX столітті.
Завдання роботи:
В· вивчити виникнення національних систем гімнастики;
В· розглянути Німецьку гімнастику (прийоми та методи навчання);
В· розглянути Шведську гімнастику (прийоми та методи навчання);
В· розглянути сокільської гімнастики (творець, прийоми і методинавчання);
В· розглянути реформи Петра I і їхнє значення для розвитку фізичноїкультури в Росії;
В· вивчити фізичну культуру і спорт в першій половині XIX століття;
В· вивчити фізичну культуру і спорт в другій половині XIX століття;
В· розглянути відродження Олімпійських ігор і роль П'єр де Кубертена.
Об'єкт роботи: фізичнакультура і спорт XIX століття.
РОЗДІЛ 1 ВИНИКНЕННЯНАЦІОНАЛЬНИХ СИСТЕМ ГІМНАСТИКИ
Кінець XVIII в. і перша половина XIX ст. характеризуються подальшимрозвитком капіталізму. У цей період відбуваються буржуазні революції уФранції, Іспанії, Португалії. Армія Наполеона підкорила ряд європейських країн іздійснила похід проти Росії, що зробило величезний вплив, у тому числі і нарозвиток військової справи.
Для успішного ведення загарбницьких та оборонних воєн потрібнібули масові регулярні армії, хороша вневойсковая військово-фізичнапідготовка молоді. Ці обставини стимулювали створення національнихсистем гімнастики, що відповідають вимогам капіталістичного виробництва,військової справи, національним і культурним особливостям народів.
Французька система гімнастики стала розвиватися під впливоммасового захоплення французької молоді військово-фізичною підготовкою. Члениюнацьких спортивних команд займалися гімнастикою, брали участь в туристськихпоходах і воєнізованих іграх. Наполеон перетворив юнацькі команди вшкільні батальйони і зробив їх резервом армії.
Після поразки Франції у наполеонівських війнах роботу погімнастики у французькій армії очолив полковник Дон Франціско Аморос (1770- 1848). У 1830 р. він видав В«Керівництво по вихованню фізичному,гімнастичному і моральному В»і атлас, що включав 53 таблиці вправ. Вінорганізував цивільну та військову школи гімнастики. Його система гімнастики булаприродно-прикладної і грунтувалася на ідеях Локка, Руссо, Песталоцці,військово-прикладної практиці фізичної підготовки солдатів і офіцерів тогочасу.
За допомогою гімнастичних вправ у солдатів розвивалися м'язовасила, витривалість, гнучкість, здатність відчувати (розвиток органівпочуттів), думати і діяти рішуче і сміливо, формувалися вміння інавички, необхідні в житті і військових умовах. Для цього застосовувалися ходьба,біг з подоланням перешкод, стрибки, метання, перенесення вантажів абоВ«ПораненогоВ», плавання і пірнання, фехтування і вольтижування, верхова їзда,танці, лазіння, перелезанія із застосуванням драбин, жердин, канатів та іншихпристосувань. При навчанні вправам використовувався змагальний метод.Крім того, передбачалося:
а) фізіологічне обгрунтування окремих вправ;
б) лікарський і педагогічний контроль за займаються;
в) розвиток у них не тільки рухових здібностей, але йморальних, вольових якостей;
г) гарне знання індивідуальних особливостей учнів;
д) розвиток самостійності та творчої активності внавчально-виховної роботи.
Військово-прикладний характер французької системи гімнастикизберігся до XX в. Користуючись положенням господарів II Олімпійських ігор 1900 р.,французи наполягли, щоб у програму змагань були включені прикладнівправи: стрибки в довжину, з жердиною, через перешкоди, лазіння по канату,піднімання ваги масою в 50 кг і перетягування канату.
В§ 1.1 Німецька система гімнастики
Німецька система гімнастики склалася під впливом передової частининімецької буржуазії. Засновниками німецької системи гімнастики були ЙоганнГутс-Мутсом, Фрідріх Ян, Адольф Шпісс. Основу цієї системи становили вправина гімнастичних снарядах (перекладина, бруси, кінь, сходи, держаки тощо),військово-ігрові вправи, туризм, екскурсії. Головною метою вважалося розвитокрухових здібностей, складних рухів, витривалості, волі і дисципліни.Найбільший внесок у розвиток гімнастики внесли вчені Фіт, Гутс-Мутсом, Ян, Шпісс.
Фрідріх Ян (1778 - 1852) в 1811 році на лузі Хазен-Хайде підБерліном влаштував майданчик для гімнастики і приступив до роботи. Молодь за йогокерівництвом займалася фізичними вправами на гімнастичних снарядах іодночасно слухала бесіди патріотичного характеру. Ян називав свою системуВ«ТурнкунстВ» - мистецтво спритності (скорочено - турне), і учнівназивав Турнер. Він склав перелік вправ на гімнастичних снарядах,перекладині, брусах і коні, які зводилися до багаторазового повторенняокремих елементів-підйомів, оборотів, махів і т.п.
Ф. Яном було підготовлено 2 тис. гімнастів. За його прикладом уінших містах стали з'являтися ідентичні школи. Прусський уряд,намагаючись призупинити несприятливий для себе перебіг, у 1819 році заборонилофізичне виховання у школах та гімнастичні заняття дорослих на відкритомуповітрі. Яна помістили в фортецю (випустили в 1825 р.). Заборона на заняттягімнастикою тривав з 1820 по 1842 рік. У 1842 році королівським указом бувзнято заборону на комплекс вправ Яна.
Систему Яна стосовно до школі розвинув швейцарець Адольф Шпісс(1810 - 1858) і доповнив вправами з ручними снарядами, перестроюваннями,вісамі і упорами. Йому допомагав Ернст Ейзель, що розробив методикувикладання і виготовив наочні таблиці. Система Яна - Ейзель - Шписсаскладалася з:
1) порядкових вправ;
2) вільних вправ;
3) вправ зі снарядами - рухливими і нерухомими;
4) масових вправ;
5) ігор.
Герхард Ульріх Антон Фіт (1763 1836) узагальнив і систематизуваввсе, що було зроблено в області фізичних вправ до нього, і виклав у"Досвід енциклопедії фізичних вправ". Ця праця складається з трьохчастин: "Дані до історії фізичних вправ" (1794),"Система фізичних вправ" (1795), "Додатки до першої таДруга частина "(1819). Він дав визначення поняття "Фізичневправа ": це всі рухи і застосування фізичних сил людськогоорганізму, мають на меті вдосконалення останнього. За допомогоюгімнастичних вправ, по Фіту, педагог може:
а) зберегти і зміцнити здоров'я займаються;
б) розвинути красиві форми тіла;
в) збільшити силу, швидкість рухів;
г) розвинути точність і впев...
