Контрольнаробота
Виконав Дробашко М.
1. Формування загальноїтеорії підготовки спортсменів
Що стосуєтьсясучасної системи підготовки спортсменів, то її передумови почализакладатися в другій половині XIXст. у зв'язку з підвищенням популярності спорту. У різних країнах підвищується кількістьрізних видів спорту, які надалі включаються в програму Ігор Олімпіад.Постійне зростаючу кількість змагань вимагало узгодження правил іумов їх проведення, вдосконалення спортивних споруд, обладнанняінвентарю, техніки і тактики ведення змагання.
Незважаючи на те, що врізних країнах Європи, а також в США по багатьох видах спорту спортсменитренувалися щодня, а то й два рази на день по дві, три години ефективністьтаких тренувань була не велика, оскільки був відсутній інтерес таких наук як,медичних, біологічних, педагогічних.
У більшості видівспорту підготовка велася спортсменами самостійно, на основі власногодосвіду і наслідування відомим спортсменам. Цілком природно, що такестан справ знижував рівень ефективності підготовки спортсмена в другійполовині XIX ст. і початку XХв.
Удосконаленняметодики підготовки було тісно пов'язане з розвитком матеріальної бази спорту.Поява велотреку з похилої поверхні призвело до різкого підвищенняшвидкості, змінюється техніка і тактика спортсменів-велогонщиків.
Що стосується побудовитренування - динаміки навантажень, планування програм тренувальних занять,чергування навантажень, різні спец. дієти то це напрямок розвивавсяметодом проб і помилок.
Видано першінауково-практичні праці, в яких зробили спроби фізичного обгрунтуваннятренувань спортсменів, аналізувалися особливості діяльності системи дихання,серця і судин, м'язової діяльності.
Поступово, у мірузростання спортивних результатів, а також під впливом досвіду професійного спорту,теорія підготовки різнобічного спортсмена стала витіснятисядиференційованими системами підготовки спортсменів у різних видах спорту.
2. Напрямокудосконалення системи підготовки спортсменів
Продуктивне розвитоктеорії підготовки спортсменів багато в чому обумовлюється правильним виборомстратегічних напрямків її подальшого вдосконалення. В основі вдосконаленняспортивної підготовки лежати 12-ть напрямків:
Перший напрямок - різкийприріст обсягу тренувальної та змагальної діяльності. Значення основнихпоказників, що характеризують цю сторону процесу спортивного тренування, впершій половині 90-х років у два рази в окремих випадках і більше. Тенденція доподальшого збільшення обсягів тренувальної роботи зберігається.
Велика кількістьспортсменів і цілі команди, зайво збільшення обсяги тренер. роботи, неотримали очікуваних результатів; різко підвищилася втомлюваність, травми.
Другий напрямок -усунення в 4-х літніх олімпійських циклах і річної підготовці інтенсивнопроявляється в останні роки протиріччя між системою цілеспрямованоїпідготовки до олімпійських ігор і сформованої в багатьох видах спорту практикоюучасті в більшій кількості змагань протягом року. Зрозуміло, що мова неможе йти про підпорядкування всього календаря змагань виключно завданнюпідготовки до головних змагань. Необхідно вишукати такі схеми побудови.
Третій напрямок -розробка методики продовження періоду успішних виступів спортсменів назаключних етапах спортивної кар'єри.
Комерціалізація тапрофесіоналізація олімпійського спорту загострили інтерес до продовження успішноїспорт. кар'єри видатних спортсменів. Це призвело до успішним виступомрізних спортсменів у різних видах спорту у віці від 30-35 років інавіть в 38-40 років не тільки в спорт. іграх, але і в легкій атлетиці. Ця чіткопроявилася в останні роки тенденція вимагає серйозного науковогопідкріплення в напрямку вдосконалення системи підготовки спортсменів назаключних етапах її багаторічного вдосконалення.
Четвертий напрям -сувору відповідність системи тренування спортсменів високого класу специфічнимвимогам обраного для спец. виду спорту. Це виражається в різкомузбільшенні обсягу допоміжної і, особливо, спеціальної підготовки в загальномуобсязі тренувальної роботи. Загальна підготовка як неспецифічна в їїтрадиційному розумінні перестала відігравати істотну роль у тренуванніспортсменів високого класу.
Навіть на ранніх етапахбагаторічного вдосконалення необхідна сувора взаємозв'язок засобів і методівтренування.
П'яте напрямок -максимальна орієнтація на індивідуальні задатки і здібності кожногоконкретного спортсмена при виборі спортивної спеціалізації, розробці вейсистеми багаторічної підготовки, визначення раціональної структуризмагальної діяльності та ін Це вимагає особливої вЂ‹вЂ‹уваги до відбору таорієнтації спортсменів на всіх етапах багаторічного вдосконалення.
Шосте напрямок -прагнення до строго збалансованій системі тренувальних навантажень, відпочинку,харчування, засобів відновлення, стимуляції працездатності і одночаснонедооцінка повноцінного відпочинку, харчування, відновних заходів. Саметут, особливо в раціональному харчуванні, відповідному не тільки специфіцівиду спорту, але і спрямованості навантажень у кожному структурному утворенні тренувальногопроцесу, закладені значні резерви підвищення його ефективності. Не меншістотно резерви пов'язані і з оптимізацією системи застосування фармакологічнихзасобів, що забезпечують ефективне протікання відновних процесів.
Сьоме напрямок - відповідністьсистеми підготовки до головних змагань географічним і кліматичнимумовам місць, в яких планується їх проведення. Слід пам'ятати, щопроведення змагань в умовах жаркого або холодного клімату, середньогір'я,при значній зміні часових поясів здатне найістотнішим чиномвплинути на рівень виступу спортсмена в даних змаганнях.
Восьме напрямок -розширення нетрадиційних засобів підготовки: використання приладів,обладнання та методичних прийомів, що дозволяють повніше розкрити функціональнірезерви організму спортсмена; застосування тренажерів, що забезпечуютьудосконалення певних рухових якостей.
Дев'яте напрямок -орієнтація всієї системи спортивного тренування на досягнення оптимальноїструктури змагальної діяльності. Це передбачає не тількивдосконалення всіх її якостей на ранніх етапах початкової підготовки.Одночасно треба враховувати, що в структурі змагальної діяльності нарівні вищої спортивної майстерності значущими часто виявляються компоненти,які на ранніх етапах багаторічної підготовки часто випадають з поля зорутренера і спортсмена.
Десяте напрямок-вдосконалення системи управління тренувального процесу на основі знань проструктурі змагальної діяльності та підготовленості з урахуванням як загальнихзакономірностей становлення спортивної майстерності у конкретному виді спорту,так і індивідуальних можливостей спортсменів.
Аналіз показує, щоце напрям, що спирається на можливості сучасної діагностичної технікита інформаційних технологій, в даний час є одним з основнихрезервів вдосконалення системи спортивного тренування, так як дозволяєстворити необхідні умови для раціонального управління станом спортсмена.
Одинадцятенапрямок - розширення, і перебудова знань і практичної діяльності зряду розділів спортивної підготовки в напрямку забезпечення умов дляпрофілактики спортивного травматизму. Аналіз показує що більшість травмпоходить від недостатнього рівня знань тренерів і спортсменів в областіпрофілактики спортивного травматизму та низького рівня знань лікарів.
Тому в певнійкорекції ряду положень як загальної теорії, так і конкретної методики підготовкиспортсменів криються істотні резерви зменшення травматизму та підвищенняякості процесу підготовки, продовження успішної кар'єри спортсмена.
Дванадцяте напрямок- Динамічність системи підготовки, її оперативна корекція на основіпостійного вивчення та врахування, як загальних тенденцій розвитку олімпійського спорту,так і особливостей розвитку конкретних його видів - зміни правилзмагань та умов їх проведення, застосува...
