Реферат
тема:
"Міжнародний спортивний рух"
1. Структураміжнародного спортивного руху
Починаючи з 60-хроків XIX сторіччя, в історії фізичної культури відбулася подія,яке до теперішнього часу є складовою і невід'ємною частиноюспортивної, суспільного життя і міждержавних відносин - виникломіжнародне спортивне рух - рух, який об'єднує організації таособи, зацікавлені в розвитку і вдосконаленні спорту на землі.Міжнародний спортивний рух представлено основними структурами - МСО(Міжнародними спортивними об'єднаннями) і НСО (національними спортивнимиоб'єднаннями), які покликані сприяти використанню можливостейспорту і сприяють встановленню тісних контактів між різними країнами.
Насьогоднішній день таких об'єднань в МСД налічується понад 500. У своючергу, МСО (НСО) поділяються на:
а) універсальніі спеціальні загального характеру , діяльність яких не обмеженанебудь однієї областю фізичної культури і спорту. До них відносяться:Міжнародний олімпійський комітет (МОК), Міжнародна Рада фізичноговиховання і спорту (СІЕПС), Асоціація національних олімпійських комітетів(АНОК), Асоціація міжнародних спортивних федерацій (ГАІСФ) і Міжнароднаолімпійська академія (АЇД);
б) повидів спорту - це передусім міжнародні спортивні федерації, якихдо кінця XIX століття налічувалося більше 100. Перші федерації з'явилися наприкінці80-х років XIX століття: Міжнародна федерація з гімнастики (ФІЖ) - 1881 р.,Міжнародна федерація гребних товариств (ФІСА) - 1892 р., Міжнароднийсоюз ковзанярів (ІСУ) - 1892 і т. д.
в) погалузей знань і діяльності - це МСО (НСО), що мають безпосереднєставлення до фізичної культури і спорту. Наприклад, Міжнародна федераціяспортивної медицини (ФІМС), Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ),Міжнародне товариство психології спорту (ІССП), Міжнародна асоціаціявищих шкіл фізичної освіти (АІЕСЕП), Міжнародна асоціаціяспортивної преси (АІПС) і ін
г) об'єднуючіспортсменів з якої-небудь приналежності : професійної - Міжнароднийспортивний союз залізничників (УСІК), Міжнародна федераціяуніверситетського спорту (ФІСУ), Міжнародний робочий спортивний комітет (ксить)та ін; релігійної - Міжнародна асоціація молодих християн, Міжнароднийкатолицький союз фізичного виховання і спорту та ін
У завдання МСОвходить сприяння спортивним організаціям окремих країн у створеннівідповідних національних організацій, визнання їх, встановлення ізміцнення зв'язків з ними, а також контроль за виконанням цими організаціямиприйнятих статутів, за єдиним тлумаченням офіційних міжнародних положень таплануванням міжнародних змагань, конгресів, симпозіумів. Практичновсі МСО і НСО не залежать від урядів своїх держав і носять суспільнийхарактер, тобто є неурядовими спортивними об'єднаннями.
З 1978 р.в МСД з'явилося урядове МСО у сфері фізичної культури і спорту -Комітет з розвитку спорту ради Європи (СДДС). До складу цього МСО увійшло 47держав Європи. Воно діє відповідно статті 3 та статті 6 Європейськоїкультурної конвенції та покликане, по-перше, стимулювати і забезпечуватикоординацію спортивної політики в державах, по-друге, розвивати демократичніоснови спорту, пропаганду етичних цінностей і соціальної інтеграції в спорті.Республіка Білорусь також представлена ​​в даному МСО. Всього на сьогоднішній деньпонад 200 держав беруть участь в Міжнародному спортивному русі і в йогоструктурах.
2. Міжнародне робоче спортивний рух(МРСД)
Перші крокина шляху від інстинктивного інтересу до фізичної культури до організованогоробочого спортивного руху були зроблені в Швейцарії в першій половині XIX століття. Пізніше кількістьзаймаються фізичною культурою серед трудящих збільшувалося. Однак основиробочого спортивного руху були закладені не на Європейському континенті, а вСполучених штатах Америки, де вже з 1848 р. стали створюватисяміжнародні та регіональні робочі секції, об'єднання та федерації з видівспорту. Через час естафету у Сполучених штатів підхопили робітники Німеччини.Напередодні першої Світової війни робоче спортивний рух в країнах ЗахідноїЄвропи досягло свого апогею, що дозволило в 1913 р. сформувати першуміжнародну спортивну організацію робочих - соціалістичний спортивнийінтернаціонал (ССІ). Він проголосив В«теорію нейтралітетуВ», тобто відмова відполітичної боротьби робітників з спортивних спілок. На жаль, в роки війни цяорганізація, не встигнувши зміцніти, розпалася. Під впливом подій 1917 р.почалася друга хвиля відродження робочих спортивних організацій. Особливоінтенсивно це відбувалося в Німеччині. До 1920 р. МРСД налічувало близькоодного мільйона чоловік у багатьох куточках світу. У цьому ж році в швейцарськомумісті Люцерні зібралися представники спортивних робочих організацій Англії,Бельгії, Німеччини, Чехословаччини, Фінляндії, Франції та Швейцарії. За їх рішеннямбув створений Люцернський спортивний інтернаціонал (ЛСІ). По відношенню до новогогромадському утворенню, яким була радянська Росія, ЛСІ був налаштованийвороже. Ця обставина послужила причиною розколу в рядах робочогоспортивного руху, т. к. в 1919-1923 рр.. організації Болгарії,Норвегії, Іспанії, Італії, Франції, Чехословаччини підтримали Радянську Росію. Вцій обстановці в 1921 р. був скликаний III Конгрес Комінтерну і наI Міжнародному конгресіробочих спортивних організацій Росії, Італії, Німеччини, Голландії,Чехословаччини, Франції, Скандинавських країн у Москві сформований Червонийспортивний інтернаціонал (КСІ). Єдність ЛСІ і КСІ проявлялося лише вбойкотуванні В«буржуазнихВ» Олімпіад. Тому вони проводили своїсамостійні робочі спортивні Олімпіади: I у Франкфурті-на-Майні(1925), II у Відні (1931), III в Антверпені (1937). Міжнародні робочіорганізації розпалися напередодні II Світової війни.
В данийчас керівним органом МРСД є Міжнародний робочий спортивнийкомітет (ксить), створений в 1946 р. Його роль в МСД на тлі МОД іМіжнародних спортивних федерацій досить незначна. У 1993 р. в кситьвступали країни Балтії, Мексики, Іспанії, Болгарії, Словаччини.
3. Міжнародне студентське спортивнерух
У 1923 р.спортивний відділ Міжнародної конфедерації студентів організував в Парижі Міжнароднийспортивний конгрес університетів, завдяки якому з 1924 р. почалипроводитися чемпіонати світу серед студентів з окремих видів спорту. Вонирегулярно проводилися до II Світової війни. I студентський чемпіонатпройшов у Варшаві з легкої атлетики (1924), II - у Римі (1927), де долегкої атлетики додалися футбол, теніс, плавання, фехтування, III - в Парижі (1928), IV - у Будапешті (1935), V - в Парижі (1937), VI - у Монако і Відні. Крімлітніх чемпіонатів світу проводилися зимові студентські чемпіонати. До війни їхбуло 6. Основоположником зародження міжнародного студентського спортувважається Жан Птіжан, керівник французької студентської молоді.
З 1947 р.проведення Всесвітніх студентських ігор відновилося під егідою Міжнародного союзустудентів (МСС). У 1949 р. в Міжнародному спортивному студентськомурусі з'являється ще одна нова структура - Міжнародна федераціяуніверситетського спорту (ФІСУ). З 1959 р. ці організації об'єдналися істали проводити Універсіади. Перша відбулася в рік об'єднання. У програміУніверсіад, по положенню, включаються 9 обов'язкових видів спорту - легкаатлетика, гімнастика, плавання, фехтування, волейбол, теніс, баскетбол, воднеполо. Право на 10 вид надається країні-організатору. З 1935 р.заступництво за проведенням міжнародних спортивних студентськихзаходів взяв на себе Міжнародний олімпійський комітет.
КрімУніверсіад, ФІСУ проводить Всесвітні фестивалі молоді та студентів, названіМіжнародними дружніми спортивними іграми молоді.
4. Рекреаційне напрямок в спортивнійдіяльності
Ритм життямаси робітників у промислових районах і центрах XIX століття диктувалася темпоммашинного праці. Протягом 6 днів вони проводили близько 11:...
