Зміст
1. Введення
2. Екскурсійна справа в перші роки радянської влади(1918-1930рр)
3.Екскурсійна діяльність Товариства пролетарського туризму і екскурсій (1930 -1936гг)
4.Відродження та розвиток екскурсійної справи в післявоєнний період (1945 -1990рр)
5.Постанови ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР, ВЦРПС про туристсько-екскурсійномусправі
6. Висновок
7. Списоквикористовуваної літератури
1.Введення
Зі словом В«екскурсіяВ» укожної людини пов'язані різні спогади про туристських поїздках, новихмісцях, емоційних переживаннях. Екскурсії для їх учасників -інтелектуальне задоволення, а для екскурсоводів - це складний творчийпроцес, успіх якого залежить від глибини краєзнавчих знань екскурсовода івід того, чи володіє він відточеною технікою ведення екскурсовода, чи володієталантом педагога і актора.
Екскурсія - серцевинатуризму. Лише складні спортивні походи та спеціалізовані тури, такі якмисливський і рибальський, можуть обходитися без неї. При організації же іншихвидів туризму - культурного, археологічного, ботанічного, наукового,екологічного, споглядального, релігійного, конгресного, освітнього,навчального та інших - екскурсії обов'язково включаються до програми поїздок.
Екскурсійна справа -важливий розділ культурно-освітньої роботи серед населення. Екскурсійнимсправі понад сто років, але найбільш інтенсивним було його розвиток в 70-е і 80-ероки XX століття. Про це свідчать:щорічна участь в екскурсіях півмільярда осіб, десятки тисячекскурсійних тим, сімидесятитисячну армія екскурсоводів, тисячі організацій,активно провідних екскурсійну роботу, розвиток теорії і методики екскурсійноїсправи.
Обрана тема актуальнатим, що історія розвитку радянського періоду має свої характерні риси,пов'язані з соціально-економічним становищем і
політичним ладом Росії.
2.Екскурсійна справа в перші роки радянської влади (1918-1930рр)
Жовтнева революція, яка відбулася в 1917р. в Росії,змінила всю країну, ставши початком нового етапу її історичного розвитку.Партія більшовиків і Радянський уряд з перших місяців приступили доформуванню так званої соціалістичної культури в державі, до здійснення культурної революції, результатом якої повиненбув стати людина нової соціалістичної формації. Велике значення вздійсненні культурної революції відводилося планом монументальної пропаганди -системі заходів Радянського уряду по здійсненню пропаганди ідеймарксизму в мистецтві та увічнення подій революційної боротьби, пам'ятіборців за свободу, великих учених, письменників, художників.
12 квітня 1918р. голова Радянськогоуряду В.І. Ленін підписав декрет Ради Народних Комісарів РРФСР В«Прозняття пам'ятників, споруджених на честь царів і їх слуг, і вироблення проектівпам'ятників Російської Соціалістичної революції В». В результаті перетворенняцього декрету в життя в містах країни почали з'являтися нові пам'ятники. В.І.Ленін надавав великого значення монументальній пропаганді і підкреслювавнеобхідність організації екскурсій по пам'ятним історико-революційним місцям.Він вказував, що слід в першу чергу зобразити революціонерів старихчасів, щоб робітники і школярі на екскурсіях, які повинні проводитисяпостійно, могли отримувати відомості з історії революційної боротьби, слухаючирозповідь про революціонерів біля підніжжя пам'ятників. В.І. Ленін також високо оцінювавзначення екскурсій на промислові та сільськогосподарські підприємства в системінавчання і виховання школярів і рекомендував проводити екскурсії наелектричні станції, в В«кожен стерпно поставлений радгоспВ», на В«кожен стерпнопоставлений завод В», мобілізовувати для лекцій всіх інженерів, агрономів, всіхкончивших університет по фізико-математичному факультету.
Такимчином, екскурсії як засіб пропагандистської роботи, освіти івиховання громадян соціалістичної країни були використані більшовиками зперших місяців їхнього правління Росією з метою формування нової людини. Відразуж після створення Народного комісаріату освіти РРФСР нарком А.В.Луначарський запросив до комісаріату професора І.І. Полянського і запропонував йомуорганізувати для вчителів Північної області курси з природознавства з великимчислом практичних занять та екскурсій, подібні тим, які І.І. Полянськийпроводив раніше.
Комісаріат просвітництва вирішив використати досвідкороткостроковій екскурсійної підготовки вчителів, накопичений в російській школі дореволюції. І вже влітку 1918р. подібні курси були організовані для вчителівПівнічної області, їх програму прослухало два потоки вчителів.
Подальші зусилля по привнесення екскурсійногометоду в шкільне навчання вилилися в створення в лютому 1919р. екскурсійноїсекції при Відділі трудової школи Наркомосу. Нею насамперед були розпочатіроботи по створенню заміських природно-історичних станцій, якіпризначалися для прийому школярів та проведення для них екскурсій під керівництвомдосвідчених педагогів.
Для вибору місць розміщення станцій приекскурсійної секції була утворена тимчасова комісія, що визначила найбільшвідповідні пункти. Вже влітку 1919р. перші шість станцій в Павловську, Дитячому(Царському) селі, на Лахті, в Сестрорецьку, Петергофі і при Каменноостровскомусільськогосподарському інституті взяли групи школярів.
Всі ці станції мали головним завданням організаціюприродно-історичних (природознавчих) екскурсій. При станціях булистворені кабінети і лабораторії, що призначалися для обробки збираного наекскурсіях матеріалу. Мережа екскурсійних станцій спланували таким чином,що кожна відрізнялася від інших природою навколишньої місцевості. Так, поблизуПавлівській екскурсійної станції знаходився значний за площею лісовиймасив, що зберіг природний вигляд. Винятковий інтерес представлялигеологічні оголення кембрійської, силурійської і девонської систем, а такожчетвертинні утворення. Крім того, екскурсії гідрологічного ігідробіологічного характеру відбувалися на стави Павловського парку, багатіводної флорою і фауною.
Основу дляекскурсійного вивчення природи іншої станції - Сестрорецький - складали дюниі морський берег з численними дрібними затоки, де зустрічалися своєрідніпредставники тваринного і рослинного світу приморської смуги.
Робота на природно-історичних станціяхпроходила наступним чином:
Вранці приїхали школярі після легкогосніданку, наданого станцією, відправлялися до обіду на екскурсії, наяких вони збирали колекції. Після обіду екскурсанти, познайомившись зметодами вивчення зібраного матеріалу, працювали зі своїми колекціями, а такожоглядали експонати станції. Увечері учні поверталися до Петрограда. Надеяких станціях - Лахтинська, Павлівської та Сестрорецьку - учні моглизалишатися на нічліг та на наступний день здійснювати нову екскурсію. Необхідновідзначити, що, незважаючи на вкрай важке економічне становище в країні,харчування для екскурсантів на станціях було безкоштовним. Крім того, вонидобиралися до станцій по залізниці за спеціальними проїзними документами,видаваним екскурсійної станцією. Поряд з природно-історичними,екскурсійна секція почала організацію гуманітарних станцій, у завдання якихвходило естетичне та гуманітарне виховання дітей. Ці станції повинні булипроводити екскурсії в музеї гуманітарного характеру, до архітектурнихпам'ятників, знайомити з іншими пам'ятками.
Всього до 1921р. екскурсійної секцією Колегіїєдиної трудової школи, перейменованої у зв'язку з реорганізацією центральногооргану в екскурсійну секцію сектора соціального виховання Петроградськогогубернського відділу народної освіти, було відкрито 15 екскурсійнихстанцій. У 1920 р. їх співробітники провели 46 тис. екскурсій, в яких взялоучасть 138 тис. осіб, а в 1921р. - 53 тис. екскурсій зі 161 тис. чоловік.
Надалі з цілого ряду причин, серед якихосновними були економічні, екскурсійна секція і екскурсійні станціїприпинили своє існування.
Діяльність екскурсійної секції отр...
