Міністерство освіти і науки України
Відкритий міжнародний університет розвитку людини "Україна"
Горлівська філія
Кафедра фізичної реабілітації
РЕФЕРАТ
з дисципліни:
Організація і методика масової фізичної культури
ТЕМА: "Характеристика засобів, методик, систем оздоровчоїфізкультурно-масової спрямованості
(фітнес, аеробіка, бодібілдінг та ін) "
Виконав: студент2-го курсу групи ФР-04
денноговідділення
факультету"Фізична реабілітація"
МалінецкійАртур Сергійович
Керівник:Кирилов О.М.
2006
ЗМІСТ
1. Засоби оздоровчої фізкультурно-масовоїспрямованості. 3
1.1. Фітнес-програми та їх класифікація. 3
1.2. Структура та зміст фітнес-програм. 5
2. Фітнес-програми, засновані на видах руховоїактивності аеробної спрямованості (аеробіка) 8
3. Фітнес-програми, засновані на оздоровчих видахгімнастики 11
3.1. Види аеробіки I категорії. 12
3.2. Види аеробіки II категорії. 14
3.3. Види аеробіки III категорії. 16
3.4. Види аеробіки IV категорії. 18
4. Фітнес-програми, засновані на видах руховоїактивності силової спрямованості (бодібілдинг) 20
5. Шейпінг. 23
6. Аквафітнес. 25
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ .. 28
1. Засоби оздоровчоїфізкультурно-масової спрямованості
Принцип оздоровчої спрямованості фізичного вихованнянаселення конкретизується в фізкультурно-оздоровчих технологіях, яків даний час інтенсивно розвиваються. Поняття фізкультурно-оздоровчатехнологія поєднує процес використання засобів фізичного виховання воздоровчих цілях і наукову дисципліну, розробляє та вдосконалюєоснови методики побудови фізкультурно-оздоровчого процесу.
Практичним виявом фізкультурно-оздоровчихтехнологій у фізичному вихованні є різні фітнес-програми, якіскладають основний зміст діяльності фізкультурно-оздоровчих груп(Фог), створюваних на базі фізкультурно-спортивних організацій, а такожперсональних фітнес-занять.
1.1. Фітнес-програми та їх класифікація
Фітнес-програми як форми рухової активності,спеціально організованої в рамках групових чи індивідуальних (персональних) занять,можуть мати як оздоровчо-кондиційну спрямованість (зниження ризикурозвитку захворювань, досягнення та підтримання належного рівня фізичногостану), так і переслідувати цілі, пов'язані з розвитком здібностей дорішенням рухових і спортивних завдань на досить високому рівні.
Класифікація фітнес-програм грунтується:
а) на одному виді рухової активності (наприклад,аеробіка, оздоровчий біг, плавання і т.п.);
б) на поєднанні декількох видів рухової активності(Наприклад, аеробіка і бодібілдинг; аеробіка і стретчинг; оздоровчеплавання та біг і т.п.);
в) на поєднанні одного або декількох видів руховоїактивності і різних чинників здорового способу життя (наприклад, аеробіка ізагартовування; бодібілдинг і масаж; оздоровче плавання та комплексводолікувальних відновних процедур і т.п.).
У свою чергу, фітнес-програми, засновані на одному видірухової активності, можуть бути розділені на програми, в основу якихпокладені:
В·види рухової активності аеробноїспрямованості;
В·оздоровчі види гімнастики;
В·види рухової активності силової спрямованості;
В·види рухової активності у воді;
В·рекреативні види рухової активності;
В·засоби психоемоційної регуляції.
Крім того, виділяють інтегративні, узагальненіфітнес-програми, орієнтовані на спеціальні групи населення: а) длядітей, б) для літніх людей; в) для жінок в до - та післяпологовому періоді; г) дляосіб з високим ризиком захворювань або мають захворювання; д) програмикорекції маси тіла.
Таке різноманіття фітнес-програм визначається прагненнямзадовольнити різні фізкультурно-спортивні та оздоровчі інтересишироких верств населення. Враховуючи, що в зміст поняття фітнес входятьбагатофакторні компоненти (фізична підготовленість, раціональне харчування,профілактика захворювань, соціальна активність, у тому числі боротьба зістресами та інші фактори здорового способу життя), кількість створюванихфітнес-програм практично не обмежена.
1.2. Структура та зміст фітнес-програм
Різноманіття фітнес-програм не означає довільність їхпобудови - використання різних видів рухової активності маєвідповідати основним принципам фізичного виховання.
Якою б оригінальною не була та чи інша фітнес-програма,в її структурі виділяють наступні частини (компоненти):
В·розминка;
В·аеробна частина;
В·кардіореспіраторний компонент (частина програми,орієнтована на розвиток еробной продуктивності);
В·силова частина;
В·компонент розвитку гнучкості (стретчинг);
В·заключна (відновна) частину.
Наведена узагальнена структура фітнес-програми можепіддаватися змінам в залежності від цільової спрямованості занять, рівняфізичного стану займаються і інших чинників. Наприклад, вфітнес-програмах, заснованих на оздоровчих видах гімнастики, розрізняють 8цільових компонентів або блоків:
В·подводящий (підготовка організму що займається дозаняттю);
В·аеробний (розвиток серцево-судинної тадихальної систем організму);
В·танцювально-хореографічний (реалізація естетичнихмотивів і установок, розвиток координаційних здібностей);
В·коригувальний (корекція фігури тіла і вправисилового характеру);
В·профілактичний (профілактика різнихзахворювань);
В·додатковий (розвиток спритності, гнучкості, вестибулярноїстійкості);
В·довільний (розвиток музично-ритмічнихздібностей);
В·релаксаційний (відновлення після занять,зняття напруги і на розслаблення).
Важливим компонентом сучасних фітнес-програм є стретчинг- Система спеціально фіксуються положень певних частин тіла з метоюполіпшення еластичності м'язів і розвитку рухливості в суглобах. Організованіпісля основної розминки, після закінчення аеробної або силової частини тренування, атакож у вигляді самостійного заняття вправи стретчингом знижують надмірненервово-психічне напруження, ліквідують синдром відстроченої болю в м'язахпісля навантажень, служать профілактикою травматизму.
Фізіологічна основа стретчинга - міотоніческім рефлекс,викликає активне скорочення волокон в примусово розтягнутій м'язі іпосилення в ній обмінних процесів. У результаті систематичних занятьзначно збільшується еластичність м'язової тканини, зв'язок, зростаєамплітуда рухів в суглобовому комплексі.
Раціональний варіант стретчинга припускає використаннядвох типів тренувальних комплексів. Перший тип (виборчої спрямованості) характеризуєтьсязастосуванням ряду вправ (як правило, 5-7) за участю одних і тих жем'язових груп, що викликає локальний, але значний по впливу ефект. Другийтип комплексу формується з вправ, кожне з яких направлено напевну м'язову групу. Доцільно займатися стретчингом по 15-30 хвщодня, чергуючи різні за спрямованістю варіанти.
Основні процедури тонічного стретчинга виконуються вположенні стоячи, з випадами і нахилами тіла, сидячи і лежачи. Тривалість утриманняпозицій (від 5 до 30 с) залежить від рівня підготовленості що займаються.
Невід'ємний компонент фітнес-програм - оцінка фізичногостану займаються. Оцінюються основні складові: антропометричніпоказники, функціональний стан серцево-судинної системи, сила івитривалість м'язів, гнучкість.
2. Фітнес-програми, засновані на видах руховоїактивності аеробної спрямованості (аеробіка)
Найбільшого поширення набули фітнес-програми,засновані на використанні видів рухової активності аеробноїспрямованості.
Термін аеробіка має подвійне тлумачення. У широкомуподанні, аеробіка - система вправ, спрямованих на розвиток аеробнихможливостей енергозабезпечення рухової активності. В якості засобіввпливу застосовуються ходьба, біг, п...