ЗМІСТ
ВСТУП. 3
1.ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ штовханні ядра .. 4
2.ТЕХНІКА штовханні ядра .. 8
2.1Техніка штовхання ядра з початкового положення В«бокомВ» до напрямку штовхання 9
2.2 Техніка штовхання ядра з початкового положенняВ«ПолубокомВ» до напрямку штовхання. 11
2.3 Техніка штовхання ядра з початкового положення В«спиноюВ» донапрямку штовхання 14
3.НАВЧАННЯ ТЕХНІЦІ штовханні ядра .. 17
4.ТРЕНУВАННЯ штовханні ядра .. 21
4.1 Якість сили .. 23
4.2Якість швидкості .. 25
4.3 Витривалість. 25
ВИСНОВКИ .. 28
СПИСОКВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ .. 29
ВСТУП
Легка атлетика - один з основних і найбільш масових видівспорту, об'єднуючий ходьбу і біг на різні дистанції, стрибки в довжину івисоту, метання диска, списа, молота, гранати (штовхання ядра), а такожлегкоатлетичного багатоборства - десятиборстві, п'ятиборстві і ін У сучаснійспортивної класифікації налічується понад 60 різновидівлегкоатлетичних вправ.
У програмі сучасних Олімпійських ігор легка атлетикапредставлена ​​24 номерами для чоловіків і 14 - для жінок. Легкоатлетичнізмагання входять в програми найбільших континентальних спортивних змагань:чемпіонатів Європи, Африканських, Азіатських, Балканських, Британських,Панамериканських ігор і ін
Основою легкої атлетикиє природні рухи людини. Заняття легкою атлетикою сприяютьвсебічному фізичному розвитку, зміцненню здоров'я людей. Популярність імасовість легкої атлетики пояснюються загальнодоступністю і великою різноманітністюлегкоатлетичних вправ, простотою техніки виконання, можливістюваріювати навантаження і проводити заняття в будь-який час року не тільки на спортивнихмайданчиках, але і в природних умовах.
Легка атлетика - частинадержавної системи фізичного виховання. Легкоатлетичні вправивходять в програми фізичного виховання школярів, учнів усіх типівнавчальних закладів, в плани тренувальної роботи у всіх видах спорту, в заняттяфізичною культурою трудящих старших віків. Легкоатлетичні секціїзаймають провідне місце в діяльності колективів фізкультури, спортивнихклубів, добровільних спортивних товариств.
1. ІСТОРІЯ РОЗВИТКУШтовханні ядра
Штовханняядра має більше ніж столітню історію. За цей час світовий рекорд бувполіпшений більш ніж в два рази. Значно змінилися уявлення про технікуметальника. Від найпростіших прийомів до складних поступально-обертальних рухів,виконуваних на великій швидкості, - такий шлях пройшла техніка штовхання ядра за сторіччя.Становлення методичних засад її йшло від вивчення емпіричного досвіду тренеріві спортсменів до використання законів біомеханіки, фізіології та інших наук.
Еволюціятехніки простежується при аналізі техніки кращих штовхачів (Doherty, 1963;Кр'стев, 1971). Так, уявлення про техніку штовхання ядра початку двадцятогостоліття пов'язані з аналізом техніки рекордсмена світу Роуза (15,54 м), 20-хроків Гіршфельда (16,04 м), 30-х-Торренса (17,40 м), 40-х-Фонвілла (17,68 м) іФукса (17,95 м), 50-х-О'Брайена (19,30 м), 60-х-Лонга (20,68 м) і Матсон (21,78м), 70-х - Фейєрбаха (21,82 м), А. Баришнікова (22,0 м) і Байєра (22,15 м). Прианалізі дослідники визначали ті якісні зміни, які відрізняютьтехніку одного спортсмена від техніки іншого, попередній етап розвитку штовханняядра від подальшого. Якщо залишити осторонь імена рекордсменів, час і спосібштовхання, то в принципі техніку штовхання ядра можна звести до чотирьох основнихприйомам, які використовувалися спортсменами різних поколінь. Це штовханняядра з місця, штовхання ядра після стрибка з стартових положень боком і спиноюдо напрямку польоту снаряда і штовхання ядра обертальним способом.
Схематичноеволюцію техніки штовхання можна представити таким чином: на першому етапіпоштовх відбувався переважно рукою; на другому - з використанням сили рукиі тулуба, але майже без участі ніг; на третьому - з використанням силових можливостейвсього тіла, зокрема ніг. Останній етап характеризується також зрослоїшвидкістю руху спортсмена через коло.
Першимважливим нововведенням після штовхання ядра з місця стало переміщення атлетачерез коло (стрибок) з подальшим виштовхуванням снарядів. Безліч варіантівпереміщення через коло, запропонованих різними спортсменами, призвели до способуштовхання ядра боком до напрямку польоту снаряда (мал. 1.1) з енергійниммаховим рухом прямий або незначно зігнутою ногою. Цей спосіб і йогомодифікації використовувалися протягом декількох десятиліть, аж до 1950 р.Основними показниками кращого виконання цього способу є: підтримкашвидкості руху через коло, майже одночасна постановка ніг після стрибка,значне згинання в тазостегнових суглобах на початку фінального розжени,повне розгинання тіла в кінці поштовху.
Рис.1.1 - Штовхання ядра зі стартового положення боком до напрямку метання
ВНаприкінці 40-х років спосіб штовхання ядра боком до напрямку польоту снаряда бувзначно змінений з метою зменшити втрати швидкості після стрибка і створитибільш сприятливі умови для використання сили ніг і тулуба, додаткиїї до ядра на максимально довгому шляху. Стали більше згинати ноги перед початкомстрибка, більше нахиляти тулуб до правої ноги, ядро ​​розташовувати не у шиї, ана деякій відстані від неї (рис. 1.2).
Рис.1.2 - Техніка штовхання ядра Фукса
Подальшезначна зміна техніки штовхання ядра відбулося в 50-х роках. В основунового способу лягла техніка американського спортсмена О'Брайена. Він штовхав ядро ​​з вихідного положення спиною донапрямку польоту снаряда, збільшив нахил тулуба, ввів обертальнийрух у фазі виштовхування снаряда (мал. 1.3).
Рис.1.3 - Техніка штовхання ядра О'Брайена
Цінововведення є найважливішими на останньому етапі розвитку технікиштовхання ядра. Нове початкове положення має ряд переваг. Знизилася висотаядра над землею, створилися умови для безперервного, спрямованого вгору-впередрозгону ядра. Обертальні рухи дозволили збільшити шлях розгону ядра зарахунок викривлення його траєкторії в проекції на горизонтальну площину (рис.1.4), що за інших рівних умов збільшує швидкість вильоту снаряда.
Рис.1.4 - Траєкторія ядра (вид зверху)
Техніка,запропонована О'брайеном, безперервно розвивалася і вдосконалювалася іншимиспортсменами. Більш простими стали підготовчі рухи, довгий активнийшлях впливу на снаряд став поєднуватися з прискореним ритмом руху. Кращихштовхачів відрізняє В«закритеВ» становище перед фінальним зусиллям - максимальнийповорот тулуба вправо в низькому вихідному положенні.
Пошукикращої техніки тривають. Тренерами НДР запропонований спосіб штовхання ядра з такзваним В«коротко-довгим ритмомВ», що дає можливість збільшити шляхвпливу на снаряд і виконати його розгін по більш прямолінійній траєкторії.На початку 60-х років вперше був описаний спосіб штовхання ядра круговим махом,більш відомий як В«спосіб А. БаришніковаВ», вдосконалений його тренеромВ. І. Алексєєвим і названий так на честь спортсмена, що встановив в 1976 р.рекорд світу - 22,00 м.
2. ТЕХНІКА штовханніЯДРА
ВНині в спортивній практиці легкоатлетів склалося три способиштовхання ядра: з вихідного положення В«бокомВ», В«полубокомВ» і В«спиноюВ» донапрямку штовхання.
Дляотримання чіткого уявлення про особливості зазначених способів короткопроаналізуємо кожен з них окремо.
Способитримання ядра залежать від сили пальців кисті і від підготовленостізаймається. Ядро може розташовуватися: а) на долоні, б) на підставівказівного, середнього та безіменного пальців і на перших фалангахвказівного, середнього та безіменного пальців. Великий палець і мізинецьпідтримують ядро ​​збоку (рис. 2.1).
Рис.2.1 - Способи тримання ядра
Узятев руку одним з цих способів ядро ​​вкладається до бокової поверхні шиї, вобласті надключичній ямки. Враховуючи досліджуваний спосіб штовхання, а такожанатомічна будова руки, місце ядра може бути або ...
