Спортивне орієнтування як засіб оздоровлення фізичноїкультури школярів
ЗМІСТ
Введення
1. Спортивнеорієнтування як засіб оздоровлення фізичної культури школярів
1.1 Оздоровчезначення спортивного орієнтування
1.2 Історія розвиткуспортивного орієнтування
1.3 Види спортивногоорієнтуванні
1.4 Система іправила проведення змагань
2. Методиказанять спортивним орієнтуванням середнього і старшого шкільного віку
2.1 Методиказастосування фізичного навантаження для молодих спортсменів
2.2 Техніка ітактика шкільного спортивного орієнтування
2.3 Змістзанять з фізичної підготовки школярів в секції зі спортивногоорієнтуванню. Самоконтроль орієнтувальників і ведення щоденника
Висновок
Список використаних джерел
Введення
Спортивне орієнтування- Один з небагатьох видів спорту, в якому учасники змагань діютьсуто індивідуально, поза увагою тренерів, суддів, глядачів і навітьсуперників. Тому для досягнення мети необхідні висока психологічнапідготовленість, прояв наполегливості, рішучості, сміливості ісамовладання. Встановлено, що під впливом занять орієнтування значнорозвиваються обсяг і переключення уваги, наочно-образна пам'ять.Особливості спортивного орієнтування - це найбільш органічне поєднання вньому фізичного та розумового початку, виняткова ефективність його якспособу зняття нервових навантажень з організму людини, а такожфізкультурно-оздоровчого засобу для людей різного віку. За данимимедичних досліджень спортивне орієнтування займає одне з перших місцьсеред всіх видів спорту за кількістю споживаного кисню на 1 кг. ваги спортсмена, а по розумовим навантаженням поступається тільки шахів. Ні в якому іншомувідомому виді спорту не виробляються настільки швидко, як в орієнтуванні,такі необхідні людині якості, як самостійність, рішучість,самодисципліна, наполегливість в. досягненні мети, вміння володіти собою,ефективно мислити в умовах великих фізіологічних навантажень, організуватисвій побут в польових умовах.
Не випадково у більшостішколярів, що регулярно займаються орієнтуванням, помітно поліпшуєтьсяуспішність, вони стають зібраніше, дисциплінований. Однак для тогощоб підтримати інтерес у займаються до спортивного орієнтування необхіднояк можна частіше брати участь у змаганнях, добиватися результатів, підвищуватисвою спортивну майстерність, а для цього потрібні добре організованізмагання. Успіх їх в значній мірі вирішує ретельна, грамотнапідготовка: вибір цікавого ділянки місцевості, незнайомого спортсменам,підготовка якісного спортивного карти, планування цікавих,відповідають віковим здібностям і кваліфікації спортсменів дистанцій, атакож робота суддівських бригад при проведенні змагань.
1.Спортивне орієнтування як засіб оздоровлення фізичної культури школярів
1.1Оздоровче значення спортивного орієнтування
Різноманітність формтуризму, його позитивний вплив на організм людини дозволяють використовуватийого як засіб фізичного виховання, починаючи з молодшого шкільного віку.Екскурсії, походи вихідного дня, статечні і категорійні походи - один зметодів позакласної роботи.
У програмахзагальноосвітніх шкіл у загальношкільних фізкультурно-масових і спортивнихзаходах, щомісячних днях здоров'я та спорту, внутрішньошкільних змаганнях великемісце приділяється туризму. Туристські злети різного рангу стали традицією.
Багато класнікерівники закінчують навчальний рік походами вихідного дня, залучаючи до їхпроведенню батьків, колишніх своїх учнів. Походи стають для дітейсвятами природи і здоров'я.
Існує системаорганізації роботи з туризму з дітьми. Він випускає велику кількістьнавчально-методичної літератури з туризму, організовує республіканськізмагання не тільки школярів, а й учителів.
У кожній області єобласний центр дитячого та юнацького туризму. У сільських та міських районахпрацюють центри творчості учнів, туристські центри. туристські клуби.Педагоги додаткової освіти проводять з дітьми роботу по багатьох видахтуризму. [2, стор.24-27]
1.2Історія розвитку спортивного орієнтування
Любов людини домандрам зародилася в далекій давнині. Стародавні греки і римляниподорожували з метою ознайомлення з природою і культурою. Видатні філософиАристотель, Демокріт та ін у своїх трактатах про виховання вказували нанеобхідність В«відвідин природиВ», пізнання її у безпосередньому спілкуванні.Поїздки греків у VI ст. до н.е. в Давній Єгипет з його багатою історією,пишністю архітектурних споруд були нерідким явищем. Прямуючи в Олімпіюна Олімпійські ігри, греки спостерігали життя своєї країни.
У Середні століття, під часрозквіту християнства і мусульманства, з'явилася ще одна численнакатегорія мандрівників - пілігрими, мандрівники по святих місцях.
Представники епохиВідродження М. Монтель, Т. Мор, Ф. Рабле бачили в подорожах засібфізичного виховання молоді. Педагоги Західної Європи XVIII ст.розглядали подорожі як спосіб розвитку необходимейших умінь і навичок.Ж.-Ж. Руссо бачив у походах засіб патріотичного виховання та зміцненняздоров'я.
В кінці XVII - початкуXVIII в. в європейських країнах при вивченні окремих предметів вчителі сталивикористовувати в роботі з учнями пішохідні прогулянки та поїздки в місця,багаті різними визначними пам'ятками. Така найпростіша форма подорожейотримала назву екскурсій. [2, стор 12-14]
Сучасна ситуація всфері туризму
До 1990 р. самодіяльнийтуризм як суспільний рух реалізувався через систему туристських клубівпри радах по туризму та екскурсіях на рівні союзних республік, країв,областей, адміністративних районів, туристських секцій великих підприємств,установ і навчальних закладів.
Робота з дітьмипроводилася в системі центрів (секцій) дитячо-юнацького туризму, якихналічувалося тоді 120. Фінансування їх здійснювалося органами народногоосвіти.
В даний час колишніструктури управління спортивним туризмом в основному припинили своєіснування. Держбюджет, бюджет профспілок та спортивних організаційзначно зменшені, а подекуди й зовсім не передбачають ніякої допомогиоздоровчого та спортивного туризму.
Число туристських клубівзменшилося. Причому значна кількість клубів позбулося своїх приміщень іпрацює на громадських засадах. На базі клубів як громадські організаціїпродовжують діяти територіальні федерації спортивного туризму. Вінінформаційно і методично пов'язаний з системою дитячо-юнацького туризму.Рух тісно взаємодіє на місцях з іншими спортивними та юнацькимирухами: альпіністським, скаутським, військово-патріотичним та ін [2,стор.30-32]
Незважаючи на всіекономічні труднощі в країні, спортивно-оздоровчий туризм пройшовкритичну точку свого падіння і в його розвитку намітилася позитивнатенденція. Це стало можливим завдяки організаційній, методологічній іфінансової підтримки з боку держкомітетів по фізичній культурі та туризмуусіх рівнів, а також ініціативи лідерів федерацій і клубів спортивноготуризму. Найголовніша причина почався підйому туристської галузі - бажаннясоціально незахищених верств населення дешевим і ефективним способом вирішитипроблему свого відпочинку та здорового способу життя. У територіальних держкомітетахйде стійкий процес створення штатних підрозділів, що займаються розвиткомспортивно-оздоровчого туризму.
До туристського рухуяк до джерела кадрів і сфері застосування новітнього спорядження для дій векстремальних ситуаціях проявляє велику зацікавленість МНС. Багато йогоштатні співробітники - майстри спорту та інструктори спортивного туризму. [4,стор.35-36]
1.3 Видиспортивного орієнтування
Спортивне орієнтування- Вид спорту, в якому учасники за допомогою карти і компаса повинні пройтиконтрольні пункти, розташовані на місцевості. Результати, як правило,визначаються по часу проходження дистанції (у конкретних випа...
