Приватне освітнєустанова середньої професійної освіти
Реферат з фізичноїкультурі
на тему:Спортивно-оздоровчий туризм
Виконав:
студент 3курсу, групи 07-ОГХ-2
Усов ОлексійВолодимирович
Усть-Каменогорськ 2009
Зміст
Введення
Глава 1. Характеристика спортивного туризму як виду спорту
Глава 2. Про вплив спортивно-оздоровчого туризму надеякі психофізіологічні показники організму студентськоїмолоді
Висновок
Список використаної літератури
Введення
Спортивно-оздоровчий туризм(Далі СОТ) самостійна і соціально-орієнтована сфера, спосіб життязначного прошарку суспільства; ефективний засіб духовного і фізичногорозвитку особистості, виховання дбайливого ставлення до природи, взаєморозуміння тавзаємоповаги між народами та націями; форма "народної дипломатії" заснованоїна реальному знайомстві з життям, історією, культурою, звичаями народів,найбільш демократичний вид відпочинку, який характеризується специфічною формоюнародної творчості, вільним вибором форми власної активності всіхсоціально-демографічних груп населення, починаючи з дітей дошкільного вікузакінчуючи пенсіонерами.
Завидам, спортивний туризм поділяється на: пішохідний, гірський, водний, лижний,спелеотуризм, велосипедний, вітрильний, авто -, мототуризм, кінний та їхпоєднання.
Завіковою ознакою спортивний туризм включає: дитячий, юнацький,молодіжний, дорослий, серед літніх, сімейний, різновікової.
Спортивно-оздоровчийтуризм по своїх цілях може мати спортивну, пізнавальну, навчальну,дослідницьку, екологічну спрямованість і їх поєднання.
Затипом заходів СОТ реалізує свої цілі при організації та проведенні:подорожей, спортивних походів, змагань, зльотів, експедицій,екстремальних спортивних турів, спортивно-туристських шкіл з підготовки гідів іінструкторів спортивного туризму.
Матеріально-технічноюбазою функціонування СОТ є туристське спорядження, технічні та іншізасоби пересування, туристські полігони, притулки, турбази, станції юнихтуристів і туристські клуби.
Метамого реферату - вивчення спортивно - оздоровчого туризму.
Завдання:1. Проаналізувати спортивно - оздоровчий туризм як вид спорту.
2.Проаналізувати вплив спортивно - оздоровчого туризму на деякіпсихофізіологічні показники організму студентської молоді.
Глава 1. Характеристика спортивноготуризму як виду спорту
Основним змістом спортивноготуризму є подолання природних перешкод природного рельєфумісцевості. Ці перешкоди відрізняються великим різноманіттям: скелі, сніг, лід,водні перешкоди і багато інших типи, види і форми природних перешкодмакро-і мікрорельєфу місцевості.
Різноманітні і умови подоланняперешкод: кліматичні, метеорологічні, високогірні та ін Приподоланні природних перешкод використовуються різна техніка і тактика,різні засоби пересування та забезпечення безпеки.
Подолання природних перешкодвимагає різної за часом і інтенсивності роботи туриста-спортсмена. Туристськаробота в даному випадку - це сукупність фізичних і технічних дійтуриста-спортсмена. Вона має певну схожість з фізичними вправами,прийнятими за першооснову в теорії і методиці фізичного виховання, алезначно ширше за своїм змістом. Туристська робота має певну,відмінну від фізичних вправ структуру. Її структурну основу складаютьдії туриста-спортсмена, спрямовані на подолання природнихперешкод з мінімальними витратами сил і максимальним забезпеченнямбезпеки.
Певні обмеження мінімізаціїзусиль і максимального рівня безпеки пов'язані з характером перешкод іумовами їх подолання, а тому в кожному конкретному випадку вимагаєтьсявирішення задачі оптимізації. Наприклад, при проходженні складного скельногорельєфу потрібно застосовувати досконалу скельну техніку і забезпечуватинадійну страховку. Оптимальне рішення такого завдання можливе при роботіпомірної потужності. Як уповільнене, так і прискорене проходження складногоскельного рельєфу в похідних умовах може призвести до втрати необхідногорівня безпеки.
У теорії спортивного тренування(Матвєєв Л.П., 1991) першоосновою виступають власне змагальнівправи (часто тотожні поняттю В«вид спортуВ») і тренувальні формизмагальних вправ. Змагальні вправи розглядаються якцілісні дії (в тому числі і складні сукупності дій), якіслужать засобом ведення спортивної боротьби і виконуються у тому ж складі, щоі в умовах змагань з обраного виду спорту. У цьому сенсі основніелементи туристської роботи можна вважати змагальними вправами,враховуючи особливості тренувальних форм таких вправ і особливості їхвикористання в підготовці туристів-спортсменів. У спортивному туризмі цівправи різноманітні. Вони можуть бути і швидкісно-силовими, і власнесиловими, і складно-координованими. Вони можуть мати відносно стабільні ізмінні форми залежно від ситуаційних умов. При цьому складно-координованівправи складають основу техніки туризму в умовах подоланняприродних перешкод.
Спортивний туризм належить до видівспорту, для яких характерна активна рухова діяльність з проявомфізичних і вольових якостей. Його можна віднести до комплексних (змішаним) видівспорту типу багатоборстві. Спортсмен-турист повинен володіти специфічноюмногоборной спеціальної туристської витривалістю.
У туристських походах єбагатогодинна робота циклічного характеру, пов'язана, наприклад, з тривалимипересуваннями по стежці з рюкзаками. Ця робота, як правило, помірноїпотужності. Є в туризмі та ациклічні робота при подоланні різнихприродних перешкод. В основному ця робота також помірної потужності, хочаокремі частини її знаходяться в зонах великих, субмаксимальних і максимальнихпотужностей.
Характеристикою підготовленостіспортсменів до навантажень можуть служити дані по ЧСС при велоергометрії у 18майстрів спорту з альпінізму у віці від 28 до 48 років, наведені в табл. 1(Газенко О.Г., 1987).
У таблиці представлені індивідуальніі среднегрупповие величини досліджуваних показників при різних фізичнихнавантаженнях субмаксимального рівня. Переносимість фізичного навантаженнярозцінювалася як хороша, тобто реакція всіх ЕКГ-показників була адекватноювиконаній роботі, а нормалізація їх практично завершилася до кінця10-хвилинного періоду відновлення за всіма показниками, крім ЧСС, яказалишалася вище вихідного рівня приблизно на 30%.
Середній обсяг виконаної роботи налюдини в групі при частоті пульсу близько 150 уд./хв склав 17458 + 920(11250-25050) кгм, обсяг роботи в розрахунку на 1 кг ваги обстежуваного - 244,0 +11,0 (156,3-321,2) кгм/кг, хвилинне споживання кисню в цей період всередньому по групі склало 3096 В± 54 (2750-3568) мл/хв, споживання киснюв хвилину на 1 кг ваги -43,5 + 1,04 (36,8-51,7) мл/кг, а витрати кисню навиконання 1 кгм роботи -2,33 В± 0,04 (2,00 - 2,62) мл/кгм.
Результати цього обстеження виявилинаявність високого рівня працездатності в даній групі спортсменів,підготовлюваних до Гімалайської експедиції.
З досвіду гірськолижних походів вищихкатегорій складності і сходжень в рамках чемпіонатів СРСР (Федотов Ю.М.,1985) можна зробити висновок про те, що модельні характеристики фізичнихнавантажень, в спортивному туризмі (гірський вид) і альпінізмі практично однакові.Тому і підготовка, і підготовленість спортсменів в цих формально різнихвидах спорту практично ідентичні.
Дані, наведені в табл. 1, можутьслужити в якості модельних при підготовці туристів-спортсменів до складнихтуристським походам в будь-яких видах спортивного туризму, хоча найбільш адекватновони відбивають специфіку гірського туризму.
Ці дані дозволяють такожорієнтовно оцінити середню величину максимального споживання кисню(МПК) туристів-спортсменів як модельну характеристику. Величина МПК (в мл вхв на 1 кг ваги) надійно характеризує фізичну працездатність людини іє основою для визначення максимальної аеробної потужності. Оцінки МПКіснують у різних видах спорту і к...
