Реферат
з дисципліни: Легка атлетика з методикою викладання
тема:
Засоби та методи спортивноїтренування легкоатлета
2009
Засоби та методи спортивного тренування легкоатлета
Засіб - це конкретний зміст дії спортсмена, а метод - цеспосіб дій, шлях їх застосування. Основними засобами тренування спортсменає фізичні вправи, які умовно можна розділити на тригрупи: общеподготовительного, спеціально-підготовчі та змагальні.
До общеподготовительного вправам належать ті,які за формою руху не мають схожості з змагальним вправою, задопомогою них вирішується завдання всебічного функціонального розвитку організмуспортсмена, підвищується загальний рівень працездатності і координації рухів.
Спеціально-підготовчі вправи за зовнішньою формою і внутрішнімзмістом проявляються якостей і діяльності функціональних систем організмуспортсмена дуже близькі до обраного виду легкої атлетики. Вони займаютьцентральне місце iB системітренувань легкоатлетів і охоплюють коло засобів, що включають елементизмагальної діяльності, сприяють спрямованого впливу на ті чиінші системи організму і, вирішуючи завдання розвитку фізичних здібностей,удосконалюють технічна майстерність.
Спеціально-підготовчі вправи по силі впливуповинні бути ідентичними змагальному вправі або ж кількаперевершувати його. Тільки за цієї умови можливий позитивний переностренованості. Чим менше спеціально-підготовчі вправи відрізняютьсявід змагального, тим вони більш ефективні.
Спеціально-підготовчі вправи можуть вибіркововпливати на окремі ланки тіла спортсмена - це вправи локальноговпливу; можуть також впливати на весь організм в цілому, тобтоповторюють в тих чи інших (полегшених, обважнених) умовах тренувальногопроцесу змагальні вправи в цілому - це вправи глобальноговпливу. Наприклад, у метанні молота до вправ локальної діїможна віднести вправи, що повторюють окремі елементи кидка, а довправам глобального впливу - метання полегшених або обважненихснарядів з одного, двох і більше поворотів.
Змагальні вправи - це комплекс рухових Дій,є предметом спортивної спеціалізації та Виконуваних відповідно доіснуючими правилами змагань. До цих вправ відносяться обранийвид легкої атлетики та його варіанти. Для спринтерів - це біг на короткіДистанції, естафетний біг, біг з ходу і зі старту, біг з гандикапом і т.п.
Засоби спортивного тренування розділяються по спрямованостівпливу на дві групи:
- переважно пов'язані з удосконаленнямрізних сторін підготовленості - технічної, тактичної і т. п.;
- переважно пов'язані з розвитком руховихякостей. Методи спортивного тренування в практичних цілях прийнято
Умовно ділити на три групи: словесні, наочні та практичні.При підборі методів слід стежити за тим, щоб вони суворо відповідалипоставленим завданням, общедідактіческім принципам, а також спеціальнимпринципам спортивного тренування, віковим і статевим особливостям спортсмена,їх класифікації та рівню підготовленості.
До словесним методам ставляться розповідь, пояснення,лекція, бесіда, аналіз, обговорення, команда, підказка та ін Ці методи повиннівикористовуватися в лаконічній, образною і доступною формою, особливо припідготовці кваліфікованих спортсменів, чому значною мірою сприяютьспеціальна термінологія і поєднання словесних методів із наочними.
Наочні методи різноманітні і значною мірою зумовлюютьдієвість процесу тренування. До них, насамперед, слід віднестиправильний в методичному відношенні, безпосередній показ вправ і їхелементів тренером або кваліфікованим спортсменом. Крім цього слідшироко використовувати наочні посібники:
-навчальнікіно-відеофільми, кинокольцовки, кинограмм, макети спортмайданчиків;
-найпростішіорієнтири, які обмежують напрямок рухів;
-складніорієнтири, які шляхом світлових, звукових сигналів і механічних лідируючихпристроїв, в тому числі і з програмним керуванням, забезпечують зворотнийзв'язок.
Методи практичних вправ умовно можна розділити на двіосновні підгрупи:
-методи,переважно спрямовані на освоєння спортивної техніки, тобто наформування рухових умінь і навичок, характерних для обраного видуспорту;
-методи,переважно спрямовані на розвиток рухових якостей.
Обидві підгрупи методів тісно взаємозв'язані, застосовуються внерозривній єдності, забезпечують ефективне вирішення завдань спортивноїтренування.
Серед методів, переважно спрямованих на освоєнняспортивної техніки, виділяють методи розучування рухів в цілому і почастинам. Розучування рухів в цілому здійснюється при освоєннівідносно простих вправ, а також складних рухів, поділ якихна частини неможливо. Однак у цьому випадку увага займаються послідовноакцентується на раціональному виконанні окремих елементів цілісногорухового акту. При розучуванні більш-менш складних рухів, якіможна розділити на відносно самостійні елементи, освоєння спортивноїтехніки здійснюється по частинах. Надалі цілісне виконаннярухових дій призводить до з'єднання в єдине ціле раніше освоєнихскладових складного вправи.
При використанні методів розучування рухів, як в цілому,так і по частинах велика роль відводиться подводящим і імітаційним вправам. Підвіднівправи застосовуються для полегшення задач оволодіння спортивною технікоюшляхом планомірного освоєння більш простих рухових дій. Наприклад, втренуванні бігуна як підвідних вправ використовується біг з високимпідніманням стегна, біг стрибками і т.д. Кожна з цих вправ єподводящим до бігу і сприяє більш ефективному становленню його окремихелементів: відштовхування, високого виносу стегна, підвищення темпу рухів,координації в діяльності м'язів антагоністів і т.д.
У імітаційних вправах зберігається загальна структураосновних вправ і забезпечуються умови, що полегшують освоєння руховихдій. Імітаційні вправи дуже широко використовуються привдосконаленні технічної майстерності як новачків, так і спортсменіввисокої кваліфікації. Вони не тільки дозволяють створити уявлення про технікуспортивного вправи, полегшити процес його засвоєння, але й забезпечуютьефективну координацію між руховими і вегетативними функціями.Наприклад, в тренуванні метальника в якості імітаційного вправивикористовується виконання цілісного дії перед дзеркалом без випуску снаряда,акцентуючи увагу на окремі елементи руху, контролюючи їх точність.
Структуру методів, переважно спрямованих на розвитокрухових якостей, визначають характер вправи в процесі однократноговикористання даного методу (безперервний або з інтервалами відпочинку) і режимвиконання вправ (рівномірний, стандартний або змінний, варіююча). Безперервнийметод характеризується одноразовим безперервним виконанням тренувальногороботи. Інтервальний метод передбачає виконання вправ зРегламентованими паузами відпочинку. При використанні обох методів вправиможуть виконуватися як в рівномірному, так і в змінному режимі. В залежностівід підбору вправ і особливостей їх застосування тренування може носитиузагальнений (інтервальний) Або виборчий (переважний) характер. Приузагальненому впливі здійснюється паралельне (комплексне)вдосконалення різних якостей, що обумовлюють рівень підготовленостіспортсмена, а при виборчому - переважний розвиток окремихякостей. При рівномірному режимі інтенсивність роботи є постійною,при змінному - варьирующей.
В якості інших самостійних методів слід виділитиІгровий і змагальний. Ігровий метод передбачає виконаннярухових дій в умовах гри, в межах характерних для неї правил,арсеналу техніко-тактичних прийомів і ситуацій. Його застосування забезпечуєвисоку емоційність занять і пов'язане з рішенням на постійно змінюютьсяситуаціях різноманітних завдань. Ці особливості ігрової діяльності...
