1. МОЛОДІЖНИЙ ТУРИЗМ В РОСІЇ
1.1Молодіжний туризм в СРСР
Розглядаючи історію розвитку молодіжного туризму, першвсе слід дати визначення даного виду туризму.
Молодіжний туризму - це конкретний вид туристськоїдіяльності юнацтва і підлітків, що реалізовується як в рамках національнихкордонів, так і на регіональному та світових рівнях.
Розглянемо етапи розвитку молодіжного туризму в СРСР.
Туристсько-краєзнавча діяльність за період з 1918 по1928 роки була зосереджена в позашкільних установах і проводилася у формібагатоденних (6-10 днів) екскурсій, подорожей, так званих В«кочівельВ». [1]Головною їх тематикою було вивчення естественноісторіческіх дисциплін,сільськогосподарської праці і кустарних промислів. Примітно, що вже в1918 р. в Наркомосі організується спеціальне бюро шкільних екскурсій. Задорученням наркома А.А Луначарського професор І.І. Полянський організував до травня1919 6 екскурсійних станцій для екскурсійно-дослідної роботи зучнями і вчителями єдиної трудової школи. Організаційно-методичнасторона туризму і краєзнавства визначалася в той час роботами І.М. Гревса,Н.П. Анциферова, Б.Е Райкова, А.А. Яхонтова, Н. К. Крупської. Як писав І.М.Гревс в першому номері журналу В«Екскурсійний вісникВ»: "Зробити екскурсіюнеобхідним чинником в шкільному курсі з'явилося завданням нового часу. Крупськавизначала роль екскурсій так: В«Екскурсія має величезне значення, але тільки втому випадку, якщо вона добре підготовлена.
Треба навчитися спостерігати життя і намагатися з неї черпативсе, що можливо В». [2]
В кінці 20-х років XX століття Товариствомпролетарського туризму і екскурсій був оголошений Всесоюзний дослідницькийпохід В«За сировиною для верстатів п'ятирічкиВ», в якому взяли участь великакількість груп юних туристів. Академік А.Є. Ферсман, відразу оцінившиможливу користь походів, писав, що В«від туризму ми переходимо до цілого рядуетапів нашої роботи в області не тільки наукових відкриттів, але і завоюваньвеликого господарського значення В». [3]
У тридцяті роки XX в практицібагатьох радянських педагогів значне місце займали туристські походи іекскурсії. Цікавий досвід А.С. Макаренко, який широко застосовував колективніпоходи з метою виховання. Видатний педагог використовував походи як стимул,як подарунок колективу за успіхи навчального та трудового року. Аналізуючи досвідтуристської роботи в комуні ім Ф. Е. Дзержинського, Макаренко вважав, що немаєкращого методу освіти та розвитку молоді, ніж літні екскурсії та походи,щорічно влаштовуючи їх для своїх вихованців. [4]
У передвоєнні роки посиленню туристсько-краєзнавчої роботисеред дітей сприяла низка заходів. У 1932 р. колегія Наркомосу РРФСР прийнялапостанову В«Екскурсійно-туристичну роботу серед дітей на вищущабель В», до якому доручалосяВ« крайовим, обласним і районним відділам народногоосвіти спільно з дитячими комуністичними організаціями вжити всіхзаходів до організації в містах, робочих і найважливіших колгоспних районах дитячихекскурсійно-туристичних станцій і баз на них, проводячи через останніметодичну роботу В». У 1937 році був оголошений Всеросійський похід піонерів ішколярів за мінеральним сировиною.
У 1940 році був виданий наказ Наркома освіти РРФСР В«Продитячому туризмі В». У школах були створені клуби юних туристів. В«Дитячий туризм таекскурсії, - заявив нарком освіти Потьомкін на колегії Наркомосу, - цетакий вид навчально-виховної роботи, в який мають бути залучені всіучні В». Туризм та екскурсії переслідують насамперед загальноосвітнізавдання і в самій своїй організації несуть елементи фізичного гарту тапідготовки майбутнього бійця. За 1940 р. до участі в походах була залучена 261Тисячі школярів. На початку 1941 року була оголошені Всесоюзні експедиціїпіонерів і школярів по місцях бойової слави громадянської війни і по вивченнюмалих річок. [5]
У роки Великої Вітчизняної війни туристсько-краєзнавчадіяльність школярів була спрямована на допомогу фронту і тилу. Діти збиралидикорослі корисні рослини, записували біографії героїв ВеликоїВітчизняної війни, допомагали сім'ям фронтовиків та інвалідів.
У післявоєнні і початку 50-х років дитячий туризм ставмасовим. Багато вчителів - колишні фронтовики - організовували походи по місцяхбитв, долучали дітей до слави і подвигу нашого народу. Саме в цей час багатовчителі стали використовувати туризм як ефективний засіб виховання інавчання. В. О. Сухомлинський писав: В«Справжнє моральне виховання неможливебез емоційного спілкування з природою В». [6] Йогочисленні прогулянки з дітьми в ліс, до річки, в полі носили пізнавальнийхарактер, були уроками гуманізму. В кінці 40-х початку 50-х років входять впрактику щорічні зльоти юних туристів міст, областей, а пізніше -Всеросійські і Всесоюзні. [7]
24 грудня 1958 Верховна Рада СРСР прийняла закон В«Прозміцнення зв'язку школи з життям В». Були затверджені нові навчальні плани,програми, в яких підкреслювалася особлива роль краєзнавчого підходу довикладання шкільних предметів значення екскурсій, спостережень у природі. [8]
У середині 60-х років бере свій початок Всесоюзний похідВ«Дорогий слави батьківВ». Перший Всесоюзний зліт учасників походу по місцяхреволюційної, трудової та бойової слави відбувся 19 вересня 1965 року вфортеці-герої Бресті. У поході взяли участь більше трьох мільйонів чоловік.Під час походів споруджувалися пам'ятники загиблим, наводилися в порядок місцяпоховань, встановлювалися імена тих, хто похований в братських могилах. Булопроведено 11 етапів походу. Всесоюзні зльоти проводилися в Москві, Ленінграді,Києві, Ульяновську, Волгограді, Іванові, Мінську, Єревані, 12-й (і останній)зліт проходив вже під іншою назвою. [9]
У 70-ті роки отримала продовження практика проведенняВсесоюзних експедицій піонерів і школярів. Була оголошена Всесоюзнаекспедиція В«Моя Батьківщина - СРСРВ». [10]
Експедиція була присвячена 50-річчю утворення РадянськогоСоюзу та 50-річчю присвоєння комсомолу і піонерії імені В.І. Леніна. Основнийметою було виховання учнів на революційних, бойових і трудовихтрадиціях радянського народу, на прикладах дружби і братерства народів нашоїбагатонаціональної країни. У школах в кожному класі передбачалося створитиекспедиційний загін. Як згодом показали звіти з місць, такі загонивдалося створити більш ніж в 20% класів. Проводилися зльоти кращихекспедиційних загонів, конференції, виставки краєзнавчих матеріалів,створювалися музеї, велася шефська робота з ветеранами.
Для більш активної участі туристсько-екскурсійнихорганізацій профспілок у проведенні туристської експедиції радянської молоді"Моя Батьківщина - СРСР" Президія Центральної ради з туризму іекскурсіям постановив запропонувати республіканським, крайовим і обласним радампо туризму та екскурсіях: ширше залучати працюючу і учнівську молодь впоходи, подорожі та екскурсії по рідному краю з відвіданням, всебічнимознайомленням і глибоким вивченням об'єктів Всесоюзної туристської експедиції "МояБатьківщина - СРСР ", звернувши при цьому особливу увагу на активну участь векспедиції молоді призовного і допризовного віку; більш ефективновикористовувати туристські маршрути експедиції для здачі нормативів на значок"Турист СРСР" і Всесоюзного фізкультурного комплексу "Готовий допраці й оборони СРСР "; за участю комісій Федерації туризму розробитинові туристські маршрути по рідному краю, походів вихідного дня і багатоденнихподорожей з обов'язковим включенням до них програми об'єктів експедиції; визначитиперелік тем екскурсій, організованих екскурсійними установами для учасниківтуристської експедиції; включити в навчальні плани та програми навчальних семінарів ізборів з підготовки громадських туристських кадрів всіх категорій і ланокрозділи, пов'язані з організацією та проведенням експедиції; ширше практикуватипроведення вечорів та зустрічей учасників експедиції "Моя Батьківщина - СРСР"зі знатними трудівниками, передовиками та героями п'ятирічок, учасниками ВеликоїВітчизняно...
