ЗМІСТ
Введення
1. Мотиваціядосягнень і уникнення невдач у спортивній діяльності
1.1 Теоретичнийаналіз поняття мотивації в спортивній психології
1.2 Впливмотивації досягнення і уникнення невдач на спортивну діяльність
1.3Фактори формування мотиваціїдосягнення успіхів у спортсменів
2. Дослідженнямотивації досягнення успіху і уникнення невдач у спортсменів,займаються командними та індивідуальними видами спорту
2.1Методика дослідження
2.2Інтерпретація отриманих результатів
2.3Практичні рекомендації тренеру іспортивного психолога
Висновок
Список використанихджерел
Введення
Дослідження мотивації досягнень почали проводитисяще в середині минулого століття. Д.С. Мак-Клеланд, в результаті дослідження, вінвиявив, що існують індивідуальні відмінності в мотивації досягнень. Пізнішепитаннями мотивації займалися такі видатні вчені, як Аткінсон Дж., Фізер М.,Х. Хекхаузен та ін У вітчизняній психології проблемами мотивації займалися ізаймаються: Коломейцев Ю.А., Гогун Є.М., Стамбулова, Мельников М. та ін[14, с.15].
Ряд сучасних спортивних психологів відзначають, щов процесі заняття спортом не завжди враховуються інтереси і потребимолоді. А в той же час, знання тренера про особливості мотиваційних станівкожного зі своїх учнів представляє особливу значимість у його професійномузростанні. Блок мотивації є пусковим механізмом діяльності, підтримуєнеобхідний рівень активності в процесі тренувань і змагань, регулюєзміст активності, використання різних засобів для досягнення бажанихрезультатів [14, с. 63].
Особливо важливо формувати мотивацію досягненняуспіху у спортсменів високого класу, т. оскільки в сучасному спорті високихдосягнень, дуже сильно зросла якість і майстерність спортсменів. Якщо ще,років 20 тому, рекорд міг протриматися кілька років і рівень підготовкиспортсменів значно відрізнявся, то тепер, це розходження практичновідсутня. Зараз спортсмени на змаганнях приблизно з однаковимвисоким рівнем фізичної підготовки [9, с.12].
Таким чином, для того, що б спортсмен досягвисоких результатів і перемоги, дуже важливо під час тренувального процесуформувати у нього мотивацію досягнення успіху. А для цього необхідно знати,які саме мотиви є домінуючими для спортсменів, і які фактори сприяютьформуванню мотивації досягнення успіху.
1 МОТИВАЦІЯ ДОСЯГНЕНЬ і уникнення невдач ВСПОРТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
1.1 Теоретичний аналіз поняття мотивації вспортивної психології
По суті, мотивація - широке поняття,охоплює складний процес керування напрямком і інтенсивністю зусиль.Психологи, які працюють в галузі спорту та фізичної культури, розглядаютьмотивацію з різних специфічних позицій, виділяючи внутрішню і зовнішнюмотивацію, мотивацію досягнення і мотивацію у формі змагального стресу.Ці складові форми мотивації є складовими визначення мотивації.
Мотивація - це ключова змінна оволодінняспортивними навиками, умінням їх демонстрації [1, с.45].
Мотивація - це, перш за все прагнення до успіху,високим результатам у своїй діяльності. І якщо людина, прагне досягтиуспіху, високих результатів в діяльності, то у нього достатньо сильна мотиваціядосягнення [1, с.56].
Основною психологічною рисою мотивів, що спонукаютьлюдини займатися спортом, є почуття задоволення, яке викликаєтьсязаняттями даним видом спорту і невіддільне від самої спортивної діяльності.Разом з цим ці мотиви мають складний характер відповідно складності ірізноманіттю самої спортивної діяльності та можуть бути поділені наступнимчином.
1) Безпосередні мотиви спортивноїдіяльності:
а) випробовуване спортсменом своєрідне почуттязадоволення від прояву м'язової активності,
б) естетичну насолоду красою, точністю, спритністюсвоїх рухів,
в) прагнення проявити себе сміливим і рішучим привиконанні важких і небезпечних вправ,
г) задоволення, що викликається участю взмаганні, що є найважливішою і обов'язковою стороною спорту,
д) прагнення досягти рекордних результатів,довести свою спортивну майстерність, добитися перемоги, як би важка вона не булата ін
2) Опосередковані мотиви спортивної діяльності:
а) прагнення стати сильним, міцним, здоровим("Займаюся спортом, тому що він зміцнює здоров'я і робить людинубадьорим і енергійним ");
б) прагнення через спорт підготувати себе допрактичної діяльності ("займаюся спортом, так як хочу бути більшсильним фізично ");
в) усвідомлення суспільної важливості спортивноїдіяльності ("хочу завойовувати світові рекорди, захищати спортивне прапорсвоєї країни ") [1, с.14-20].
В даний час існує три теорії,пояснюють, що мотивує (спонукає) людини до дії:
1) теоріяпотреби досягнення,
2) теоріяатрибуції,
3) теоріядосягнення мети.
Розберемо кожну теорію мотивації досягнення.
1) теорія потреби досягнення: являє собоюкомбіновану модель, що враховує як особистісні, так і ситуативні фактори вЯк найважливіших показників поведінки. Цю теорію утворюють п'ять компонентів:
а) особистісні чинники або мотиви. Для кожного з насхарактерні два основні мотиви досягнення: досягнення успіху та уникненняневдачі. Мотив до досягнення успіху визначається, як можливість випробувати гордістьабо задоволення від виконання, тоді як мотив до уникнення невдачі - якздатність випробувати сором чи приниження внаслідок невдачі. Згідно даноїтеорії, наша поведінка визначається рівновагою цих мотивів. Зокрема, длялюдей, що досягають більших успіхів, характерна висока мотивація до досягнення успіхуі незначна мотивація до уникнення невдач. Їм подобається оцінювати своїздібності, їх не відвідують думки про невдачу. А для людей, що не досягаютьвеликих успіхів, характерна низька мотивація до досягнення успіху і висока - доуникнення невдач. Вони бояться невдачі, постійно думають про неї.
б) ситуаційні впливи. На підставі одних лишехарактерних особливостей особистості неможливо точно прогнозувати поведінку.Необхідно брати до уваги ситуацію. Теорія потреби досягненнявключає два моменти: вірогідність успіху в ситуації і спонукальну значимістьуспіху. Імовірність успіху залежить від того, з ким ви будите змагатися, і відтруднощі завдання.
в) результуючі тенденції. Третімкомпонентом теорії потреби досягнення є результуюча, або Біхевіористичні,тенденція, обумовлена ​​при розгляді рівнів мотивів досягнення людини взв'язку з певною ситуацією. Теорія найбільш ефективна для прогнозуванняситуацій з імовірністю успіху 50 на 50. Люди, що досягають більших успіхів, знаходятьвиклик в такій ситуації, так як їм подобається змагатися з рівними суперникамиабо виконувати завдання, які не відрізняються великою легкістю. Люди, недосягають великих успіхів, уникають таких ситуацій, віддаючи перевагулегким завданням, де успіх гарантований. Іноді вони прагнуть до дуже важкимзавданням, так як ніхто не очікує від них успіху. У ситуації, коли ймовірністьуспіху 50:50, вони відчувають надмірне хвилювання і занепокоєння, що підвищуєймовірність слабкого виступу. Якщо вони не можуть уникнути такої ситуації, вонизнаходяться у стані сум'яття внаслідок високої потреби уникнути невдачі.
г) емоційні реакції (гордість і ганьба). Якдосягають, так і не досягають великих успіхів люди, природно,воліють відчувати гордість, однак їхні особистісні особливості по-різномувзаємодіють з ситуаційними чинниками, змушуючи більшою міроюконцентруватися або на гордості, або на ганьбу. Перші в більшій міріконцентруються на гордості, тоді як другі - на ганьбу.
д) поведінка досягнення. П'ятий компонент теорії потребидосягнення показує, як взаємодія попередніх чотирьох компонентів впливаєна поведінку. Люди, що досягають більших успіхів, шукають більш змагальні завдання,воліють проміжний ризик і краще виступають в оцінюваних ситуаціях. Люди,не досягають великих успіхів, уникають змагальних ситуацій [11, с.47-49].
2)...
