ДИПЛОМНАРОБОТА
ДОСЛІДЖЕННЯ ФУНКЦІОНАЛЬНИХХАРАКТЕРИСТИК нервово-м'язового апарату ВЕРХНІХ КІНЦІВОК У ЮНАКІВСПОРТСМЕНІВ-єдиноборців та важкоатлети РІЗНОЮ КВАЛІФІКАЦІЇ
2010р.
Введення
ВОстанніми роками було зроблено значний крок у розвитку електронногоустаткування, що дозволяє отримувати більш повну інформацію про стан нервово-м'язовогоапарату. У зв'язку з цим значно зріс інтерес вітчизняних і зарубіжнихдослідників до більш глибокого вивчення даного питання (Миколаїв С.Г., 2001;Вахтанова Г.М., 2002; Kirshblum S., Cai P., Johnston MV, Shah V., O'ConnorK., 1998; Finnerup NB, Johnsen В., Fuglsang-Frederiksen A., de CarvalhoM.,) [20].
Цедиктується запитами практики, які вимагають рішення ряду завдань, пов'язаних здіагностикою функціонального стану, яка, в свою чергу, знайдезастосування в різних сферах діяльності людини, зокрема таких, якфізіологія праці, медицина, спорт та ін
Вдослідженнях особливе значення надається вивченню функціональних характеристик нервово-м'язовогоапарату з урахуванням статі і вікових особливостей. Однак, питання стану нервово-м'язовогоапарату верхніх кінцівок з урахуванням роду діяльності, зокремаспортивної, залишається маловивченим.
Появасучасних електроміографія, що передбачають комп'ютерну обробкурезультатів, забезпечує принципово нові можливості дослідженнязакономірностей функціонування скелетних м'язів і управління їх сегментарним ісупраспінальних структурами, а також вирішення прикладних спортивних завдань.Результати дослідження дають можливість визначити характер змінифункціонального стану нервово-м'язового апарату верхніх кінцівок підвпливом занять різними видами спорту. Це дозволяє встановитивимоги, того чи іншого виду спорту, до функціонального станурухової системи. Гіпотеза дослідження полягає у припущенні того,що характеристики нервово-м'язового апарату верхніх кінцівок залежать відособливостей роду діяльності, зокрема спортивної спеціалізації.
Мета:дослідити функціональні характеристики нервово м'язового апарату верхніхкінцівок у юнаків спортсменів-єдиноборців та важкоатлетів різноїкваліфікації
Завдання:
1.Визначити характер біоелектричного відповіді скелетних м'язів у спортсменівважкоатлетів різної кваліфікації.
2.Визначити характер біоелектричного відповіді скелетних м'язів у спортсменівкаратистів різної кваліфікації.
3.Встановити особливості біоелектричного відповіді скелетних м'язів залежно відвиду силового тренування.
Глава 1. Оглядлітератури
1.1 Характеристика силових здібностей у спорті
Сила- Це здатність людини долати зовнішній опір або протистоятийому за рахунок м'язових зусиль (напруг).
Силовіздібності - це комплекс різних проявів людини у певнійрухової діяльності, в основі яких лежить поняття В«силаВ».
Силовіздібності виявляються не самі по собі, а через якусь руховудіяльність. При цьому вплив на прояв силових здібностей надаютьрізні фактори, внесок яких у кожному конкретному випадку змінюється в залежностівід конкретних рухових дій та умов їх здійснення, види силових здібностей,вікових, статевих ііндівідуальних особливостей людини.Серед них виділяють: 1) власне м'язові; 2) центрально-нервові; 3) особистіснопсихічні; 4) біомеханічні; 5) біохімічні; 6) фізіологічні чинники,а також різні умови зовнішнього середовища, в яких здійснюється руховадіяльність.
Довласне м'язовим чинників відносять: скоротливі властивості м'язів, якізалежать від співвідношення білих (відносно швидко скорочуються) і червоних(Відносно повільно скорочуються) м'язових волокон; активність ферментівм'язового скорочення; потужність механізмів анаеробного енергозабезпеченням'язової роботи; фізіологічний поперечник і масу м'язів; якість міжм'язовоїкоординації.
Сутьцентрально-нервових чинників полягає в інтенсивності (частоті) ефекторнихімпульсів, що посилаються до м'язів, у координації їх скорочень і розслаблень,трофічному впливі центральної нервової системи на їх функції.
Відособистісно-психічних факторів залежить готовність людини до прояву м'язовихзусиль. Вони включають в себе мотиваційні і вольові компоненти, а такожемоційні процеси, що сприяють прояву максимальних або інтенсивнихі тривалих м'язових напрузі.
Певневплив на прояв силових здібностей надають біомеханічні(Розташування тіла і його частин у просторі, міцність ланокопорно-рухового апарату, величина переміщуваних мас і ін), біохімічні(Гормональні) і фізіологічні (особливості функціонування периферичногоі центрального кровообігу, дихання та ін) чинники.
Розрізняютьвласне силові здібності і їх з'єднання з іншими фізичнимиздібностями (швидкісно-силові, силова спритність, силова витривалість).
Власнесилові здібності проявляються: 1) при відносно повільних скороченняхм'язів, у вправах, виконуваних з околопредельним, граничними обтяженнями(Наприклад, при присіданнях зі штангою досить великого ваги); 2) прим'язових напругах ізометричного (статичного) типу (без зміни довжиним'язи). У відповідності з цим розрізняють повільну силу і статичну силу.
Власнесилові здібності характеризуються великою м'язовою напругою і проявляютьсяв преодолевающем, уступающем і статичному режимах роботи м'язів. Вонивизначаються фізіологічним поперечником м'язи і функціональними можливостяминервово-м'язового апарат.
Статичнасила характеризується двома її особливостями прояви:
1)при напрузі м'язів за рахунок активних вольових зусиль людини (активнастатична сила); 2) при спробі зовнішніх сил або під впливом власноїваги людини насильно розтягнути напружену м'яз (пасивна статичнасила) [40].
Вихованнявласне силових здібностей може бути спрямоване на розвиток максимальноїсили (важка атлетика, гирьовий спорт, силова акробатика, легкоатлетичніметання та ін); загальне зміцнення опорно-рухового апарату займаються,необхідне у всіх видах спорту (загальна сила) і будівництва тіла(Бодібілдинг).
Швидкісно-силовіздібності характеризуються неграничні напругами м'язів, що їх виявляють знеобхідної, часто максимальною потужністю у вправах, виконуваних зізначною швидкістю, але не досягає, як правило, граничної величини.Вони проявляються в рухових діях, в яких поряд зі значноюсилою м'язів потрібне і швидкість рухів (наприклад, відштовхування в стрибках удовжину і у висоту з місця та з розбігу, фінальне зусилля при метанні спортивнихснарядів і т.п.) [57]. При цьому чим значніше зовнішнє обтяження,подолане спортсменом (наприклад, при підйомі штанги на груди), тим більшуроль відіграє силовий компонент, а при меншому отягощении (наприклад, при метаннісписи) зростає значимість швидкісного компонента.
Дошвидкісно-силових здібностей відносять: 1) швидку силу; 2) вибухову силу.Швидка сила характеризується ненасичених напругою м'язів, що проявляється ввправах, які виконуються зі значною швидкістю, не сягаючоїграничної величини [62]. Вибухова сила відбиває здатність людини по ходувиконання рухової дії досягати максимальних показників сили вможливо короткий час (наприклад, при низькому старті в бігу на короткідистанції, в легкоатлетичних стрибках і метаннях і т.д.). Вибухова силахарактеризується двома компонентами: стартовою силою і прискорювальній силою.
Стартовасила - це характеристика здатності м'язів до швидкого розвитку робочого зусилляв початковий момент їх напруги. Прискорювальна сила - здатність м'язів до швидкостінарощування робочого зусилля в умовах їх почалося скорочення.
Доспецифічним видам силових здібностей відносять силову витривалість і силовуспритність.
Силовавитривалість - це здатність протистояти стомленню, викликуваномущодо тривалими м'язовими напругами значної величини. ВЗалежно від режиму роботи м'язів виділяють статичну і динамічну силовувитривалість. Динамічна силова витривалість характерна для циклічної іациклической діяльності, а статична силова витривалість типова длядіяльності, пов'язаної з утриманням робочої напруги...
