МІНІТЕРСТВООСВІТИ І НАУКИ РФ
ГОУВПО "Кемеровський державний університет" ФАКУЛЬТЕТ ФІЗИЧНОЇКУЛЬТУРИ І СПОРТУ
ВПЛИВАеробних і анаеробних ФІЗИЧНИХ ВПРАВ НА морфофункціональні особливості
Випускнакваліфікаційна робота
поспеціальності 032101 - Фізична культура і спорт
Вагіна Олена Вікторівна
Кваліфікація - фахівецьпо фізичній культурі та спорту
Науковий керівник:
к.б.н., доцент А.В.Сапего
Зав.кафедритеоретичних Основ фізичної культури Р.С.Жуков
к.п.н., доцентГолова ДАК
Кемерово2010
ЗМІСТ
ВСТУП
ГЛАВА 1. ЛІТЕРАТУРНИЙ ОГЛЯД
1.1 Характеристика аеробних фізичних навантажень
1.2 Характеристика анаеробних фізичних навантажень
1.3 Вплив аеробних і анаеробних фізичнихнавантажень на морфофункціональні показники
ВИСНОВОК До ЧОЛІ 1
РОЗДІЛ 2. ЗАВДАННЯ, МЕТОДИ І ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1 Завдання дослідження
2.2 Методи дослідження
2.3 Організація дослідження
РОЗДІЛ 3 РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
ВСТУП
Вже тривалий час учені різнихкраїн і народів намагаються знайти нові шляхи і рекомендації для вирішення завданьуправління перебудовними процесами як окремих органів і систем, так іорганізму в цілому за допомогою самих природних і природних засобів - фізичнихнавантажень. Думки виникають у вчених і дослідників самі різні - від повногонеприйняття м'язової діяльності в якості повноцінного натурального "ліки"до мрії про вседозволеність фізичних навантажень, не зважаючи на підготовленістьдо них людини, що притаманне більшості наукових досліджень і робіт.
Зважаючи на вищесказане набуваєактуальність питання розгляду обмежень при призначенні навантажень приаеробних і анаеробних тренуваннях у відповідності з оцінкою адаптації організмуспортсмена. [35,149]
Морфофункціональні зміни надзвичайноважливі для життєдіяльності організму, а м'язова діяльність є дужетонким інструментом, яким слід вміло користуватися, щоб в першу чергу"Не нашкодити". Про це нагадував ще творець функціональноїморфології П.Ф. Лесгафт.
Збільшення м'язової маси - першочергове завдання, якедоводиться вирішувати фітнес - тренеру в рамках своєї роботи, незалежно відтого, чи ставить клієнт своїм завданням збільшити обсяги свого тіла за рахунок неїабо зменшити за рахунок жирової тканини. Слід особливо відзначити, що останнімчас роль силових високоінтенсивних тренувань в програмі зниження ваги зарахунок жирової маси кардинальним чином переглянута. Виявлено величезназначимість і необхідність використання даного виду навантаження разом з іншимикомпонентами, використовуваними в програмі зниження ваги. Процеси, що призводять дозбільшення м'язової маси і режим навантажень для її досягнення досі небули предметом серйозних наукових досліджень. У спорті гіпертрофіяскелетної мускулатури була лише ефектом, супутнім розвитку якостей іфункцій, що забезпечують результативність у конкретному виді спорту. [13,5]
Виходячи з вищевикладеного, ми поставили перед собою наступнумета: вивчити динаміку морфофункціональних показників у займаються потренувальних програмах анаеробної і аеробної спрямованості. Для досягненняпоставленої мети необхідно було вирішити наступні завдання:
1) провести аналіз літературних джерел по досліджуваному питанню;
2) оцінити морфофункціональні показники учасників групрізної тренувальної спрямованості на початковому етапі;
3) визначити вплив аеробних і анаеробних фізичнихвправ на морфофункціональні можливості займаються;
4) провести порівняльний аналіз показників учасників групв тренувальному процесі, досліджуваному в динаміці.
При вирішенні поставлених у дипломній роботі завдань буливикористані:
- аналіз літературних джерел, як методу отриманняретроспективної інформації;
- експериментальний метод, як метод організації навчально - виховноїроботи в дослідних групах;
- контрольні випробування (тести) з їх педагогічним аналізомі оцінкою, як метод збору поточної інформації;
Об'єктом кваліфікаційної роботи є вивчення впливуаеробних і анаеробних фізичних вправ на морфофункціональні особливості.
Предмет - динаміка змін морфофункціональних показників,в залежності від різного тренувального режиму.
ГІПОТЕЗА
Гіпотезою даного дослідження буде припущення протому, що якщо аеробні навантаження, що використовують в якості енергетичногосубстрату жири для жінок більш прийнятні, ніж анаеробні, що використовуютьглікоген, то аеробні навантаження, сприяють підтримці оптимальногофізичного і функціонального стану організму жінки.
Теоретична значущість роботи полягає в тому, що були систематизованітеоретичні дані щодо впливу аеробних і анаеробних навантажень,які можуть використовуватися в тренерській практиці з точки зору оптимізаціїморфологічного і функціонального статусу займаються фізичною культурою іспортом. Практичне значення роботи в тому, що були використані Проба С.П.Летунова і Індекс Функціональних Змін (ІФІ) В.Б.Рубановіч для аналізуморфофункцінальних результатів діяльності спортивних груп зі Step (аеробна) і ABS (силова) навантаженнями.
ГЛАВА 1. СТАН ПРОБЛЕМИ (ЛІТЕРАТУРНИЙ ОГЛЯД)
Аеробіка включає вправи, що виконуються (переважно) ваеробній зоні енергозабезпечення. Розглянемо енергетичне забезпечення м'язовоїдіяльності з точки зору біохімії.
Безпосереднім джерелом енергії при м'язовій діяльностіє АТФ (аденозинтрифосфорная кислота).
Запаси АТФ в м'язових волокнах можуть забезпечити виконанняінтенсивної роботи тільки протягом дуже короткого часу - 0,5-1,5 с, прицьому, чим більша зовнішній опір долається, тим швидше витрачаєтьсяАТФ. Далі м'язова робота здійснюється завдяки швидкому відновленню(Ресинтезу) АТФ за рахунок різних механізмів.
Існують чотири механізму відновлення АТФ, три зяких протікають без участі кисню, і тому, називаються анаеробними, іодин за участю кисню - аеробний.
До анаеробним механізмів відносяться:
1. креатінфосфокіназний ( фосфогенний або алактатного )механізм забезпечує ресинтез АТФ за рахунок перефосфорілірованія (перенесенняфосфату) між креатинфосфату і АДФ (аденозіндіфосфорная кислота):
2. гликолитический ( лактатний ) механізм,забезпечує ресинтез АТФ в процесі ферментативного анаеробного розщепленняглікогену м'язів або глюкози крові, що закінчується утворенням молочноїкислоти, яка у водному розчині "розпадається", утворюючи іониводню і лактати (солі молочної кислоти), тому і називається лактатним;
3. міокіназний механізм, що здійснює ресинтез АТФза рахунок реакції перефосфорілірованія між двома молекулами АДФ за участюферменту міокіназа (аденілаткінази). Цей механізм - аварійний, тобтовикористовується організмом при умовах, коли інші анаеробні шляху ресинтезунеможливі. При підключенні даного механізму активується гликолитический іаеробний механізми, що усувають дефіцит енергії.
Аеробний механізм ресинтезу АТФ включає в основному реакціїокисного фосфорилювання, що протікають в мітохондріях. Енергетичнимсубстратом (продуктом) аеробного окислення служать глюкоза, жирні кислоти,частково амінокислоти, а також проміжні метаболіти (результати реакцій)гліколізу - молочна кислота, окислення жирних кислот - кетонові тіла.
Креатінфосфокіназний і гликолитический механізми мають великумаксимальну потужність та ефективність освіти АТФ, але короткий часутримання максимальної потужності (креатінфосфокіназний - 6-12 с;гликолитический - 30-60 с) і невелику ємність через малих запасівенергетичних субстратів. Аеробний механізм має в порівнянні зкреатінфосфокіназним майже в три рази меншу максимальну мощнос ть, але підтримує її відносно тривалий ...
