Міністерство спорту і туризмуРеспубліки Білорусь
Білоруський державнийуніверситет фізичної культури
ФакультетОздоровчої фізичної культури і туризму
Кафедра адаптивної фізичноїкультури
Заочне відділення
Курсова робота
ВПЛИВ ЗАНЯТЬ ФІЗИЧНИМИВПРАВАМИ У зрілому і літньому віці
Мінськ 2008
ЗМІСТ
Списокскорочень
Введення
Глава 1.Огляд літературних джерел
1.1 Поява фізіології вправ
1.2 Сутність фізіології вправ
1.3 Вікова фізіологія яксамостійна наукова дисципліна
1.3.1 Фізична культура і їївплив на організм людини
1.4 Особливості фізичного розвиткув зрілому і літньому віці
1.4.1 Старіння і старість
1.4.2 Фізіологічні відмінності людейзрілого та похилого віку
1.4.3 Особливості перебігузахворювань, лікування та догляду в похилому і старечому віці
1.5 Фізична культура в зрілому віці
Глава 2.Основи методики занять фізкультурними вправами
2.1 Вплив оздоровчоїфізичної культури на організм
Глава 3.Зміна фізичного розвитку і фізичної підготовленості жінок 35-50 років,займаються в групах оздоровчого плавання
Висновки
Списоклітератури
СПИСОК СКОРОЧЕНЬ
МПК -
ЦНС - центральна нервовасистема
ІХС - ішемічна хвороба
ЧСС - частота серцевихскорочень
ІКС -
ДМПК -
УФС - рівень фізичногостану
НІС -
ЛИП -
АД-артеріальний тиск
ВСТУП
Один з демографічних ознакна планеті Земля-це постаріння її населення (особливо у високорозвинутихкраїнах світу). Воно визначається багатьма факторами, основним з яких євиразна тенденція до скорочення народжуваності в розвинених країнах. Канули в летууявлення про віці 50-60 років як про вік старості. Смертність в цьомувіці сьогодні, на початку XXI століття, впала в порівнянні з кінцем XVIII століття вчотири рази; смертність серед 70-річних останнім часом зменшилася вдвічі.Для сучасної людини після виходу на пенсію реальність прожити в середньомуще 15-20 років стала цілком очевидною.
Що ж може являти собоюжиття людини в цей період? Розпад, згасання, хвороби, неміч, втратупрацездатності і т.п.? Або ж навпаки, можливість вести повноцінне (з урахуваннямзмінилися реальностей), цікаве життя: трудитися в міру своїх сил,намагатися бути потрібним своїм близьким, друзям, взявши власну старість якчерговий етап життя, в якому є свої радості і свої проблеми (як і напопередніх етапах життя)?
Сьогодні два покоління найбільшгостро відчувають на собі наслідки соціально-економічних перетворень: целюди зрілого та похилого віку. Економічні негаразди виступають для них удуже конкретному вигляді царя голоду, про який свого часу писав М. Некрасов.Щоб жити, а не виживати, особливо людям похилого віку, потрібні знання інавички для налагодження соціальних комунікацій, для того, щоб реалізувати тісили життя, які вони в собі ще відчувають. Для цього необхідна глибокаглибинна робота над собою. Зразки надзвичайної працездатності та творчостідемонструють люди дуже похилого віку. Після 70 років успішно працювалибагато відомих учених - П. Ламарк, М. Ейлер, К. Лаплас, Г. Галілей, Їм. Кантта ін А. Гумбольт писав В«КосмосВ» з 76 до 89 років, І.П. Павлов створивВ«Двадцятирічний досвідВ» в 73 роки, а В«Лекції про роботу великих півкульголовного мозку В»- в 77 років (а всього Іван Петрович Павлов прожив 87 років).
Але життя свідчить і про те,що в літньому і старшому віці людина може бути глибоко нещасним,самотнім, бути В«тягаремВ» для близьких, В«досадоюВ» для молодих і навіть відчуватижорстоке до себе звернення як в сім'ї, так і в державному соціальномуустанові.
Як допомогти людині в літньомувіці уникнути всіх цих проблем і постаратися прожити більш спокійно ірадісно - ось питання, які цікавлять мене в даної роботи.
Мета даної роботи - розгляд фізіологічних особливостейлюдей зрілого та похилого віку.
Завдання роботи :
1. Розглянути фізіологію вправ.
2. Скласти фізіологічнийпортрет зрілого та похилого людини.
3. Позначити коло віковихзмін в організмі зрілого та похилого людини.
4. Розписати приблизну профілактикустаріння.
ГЛАВА 1.ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ
1.1 Поява фізіологіївправ
Фізіологія вправ -відносний новачок в світі науки. До кінця XIX ст. головна мета фізіологівполягала в отриманні інформації, яка має клінічне значення. Проблемареакції організму на фізичні навантаження практично не вивчалася. Незважаючи назагальновизнану значимість регулярної м'язової діяльності уже в середині XIXст., до кінця сторіччя на фізіологію м'язової діяльності увага майже незвертали.
Перший підручник з фізіологіївправ "Физиология фізичної вправи" був написаний в 1889 р.Фернандо Ла Гранж. Беручи до уваги невелику кількість досліджень вобласті фізичних навантажень в той час, вельми цікаво познайомитися з тим,як автор висвітлює такі теми, як "М'язова робота", "Втома","Звикання до роботи", "Функція мозку при навантаженні". Цярання спроба пояснити реакції організму на фізичні навантаження була підчому обмежена вельми суперечливими теоретичними аспектами танезначною кількістю фактичного матеріалу. Незважаючи на появу в точас деяких основних понять біохімії фізичних навантажень, Ла Гранж, тим неПроте, відзначав, що багато деталей цієї проблеми все ще знаходяться в стадіїстановлення і вивчення [24; 15].
Першим опублікованим підручником зфізіології фізичних навантажень була робота Ф.Ла Гранжа "Фізіологіяфізичного навантаження "(1889 р.). В кінці 1800 р. з'явилося безлічтеорій, що пояснюють джерело енергії, що забезпечує м'язове скорочення. Яквідомо, під час фізичного навантаження м'язи виробляють багато тепла, тому,відповідно до деяких теорій, це тепло використовується побічно абобезпосередньо, щоб примусити скорочуватись м'язові волокна. У наступномусторіччі Уолтер Флетчер і Фредерік Гоуленд Хопкінс встановили тіснувзаємозв'язок між м'язовим скороченням і утворенням лактату. Стало ясно, щоенергія для виконання м'язового скорочення утворюється внаслідок розпадум'язового глікогену з утворенням молочної кислоти, хоча деталі цієї реакціїзалишалися нез'ясованими.
Оскільки для м'язового скороченняпотрібно досить багато енергії, м'язова тканина послужила ідеальною моделлюдля розкриття таємниць клітинного метаболізму. У 1921 р. Арчибальд А.В. Хіллотримав Нобелівську премію за дослідження енергетичного метаболізму. В тойперіод часу біохімія знаходилась у колисці свого розвитку, однак вонашвидко завойовувала визнання завдяки зусиллям таких вчених - лауреатівНобелівської премії, - як Альберт Сенф-Дьордь, Отто Мейергофа, Август Крог іХанс Кребс, активно вивчали проблему вироблення енергії живими клітинами.
Більшість своїх досліджень Хіллпровів на ізольованих м'язах жаби, проте він був одним з перших, хтопровів фізіологічні дослідження на людині. Ці дослідження сталиможливі завдяки технічній допомозі Джона (Дж.С.) Холдена, який розробивметод і прилад для вимірювання споживання кисню під час фізичногонавантаження. Цими та іншими вченими була закладена основа сучасного розумінняпроцесу утворення енергії, що опинився в центрі пильної вивчення всередині нашого століття, який в даний час досліджується в лабораторіяхфізіологічних навантажень з використанням комп'ютерних систем для вимірюванняспоживання кисню [25; 21].
1.2 Сутність фізіологіївправ
В основі фізіології вправлежать анатомія і фізіологія. Анатомія вивчає структуру і форму, абоморфологію, організму. Вона дає уявлення про будову різних частин тілаі їх взаємодії. Фізіологія вивчає функції організму: як працюють системиорганів, тканин, клітин, а також як інтегруються їх функції з тим, щобрегулювати середовище організму. Оскільки фізіологія характеризує функціїструктур, недоц...
