Зміст
Введення
I.Загальнівимоги і умови роботи силових трансформаторів
II.Вибірсилових трансформаторів
III. Трансформатори головнихзнижуючих підстанцій
Висновок
Список використовуваноїлітератури
Введення
Дана темає надзвичайно актуальною, оскільки в системах електропостачанняпромислових підприємств головні знижувальні і цехові підстанції використовуютьдля перетворення і розподілу електроенергії, одержуваної звичайно віденергосистем. На всіх підстанціях для зміни напруги змінного струмуслужать силові трансформатори різного конструктивного виконання,випускаються в широкому діапазоні номінальних потужностей і напруг.
Вибіртрансформаторів полягає у визначенні їх необхідного числа, типу,номінальних напруг і потужності, а також групи і схеми з'єднання обмоток.
Цеховітрансформаторні підстанції (ТП) в даний час часто виконуються комплектними(КТП), і у всіх випадках, коли цьому не перешкоджають умови навколишнього середовищаі обслуговування, встановлюються відкрито.
Правильневизначення числа і потужності цехових трансформаторів можливо тільки з урахуваннямнаступних факторів: категорії надійності електропостачання споживачів;компенсації реактивних навантажень на напрузі до 1 кВ; перевантажувальноїздатності трансформаторів в нормальному й аварійному режимах; кроку стандартнихпотужностей; економічних режимів роботи трансформаторів в залежності від графіка.
Метою даноїроботи є необхідність описати силові трансформатори промисловихпідприємств і їх вибір.
Досягненняданої мети передбачає вирішення низки наступних завдань:
1. Описатизагальні вимоги і умови роботи силових трансформаторів.
2. Описатипроцес вибору силових трансформаторів.
3.Охарактеризувати трансформатори головних понижуючих підстанцій.
В процесінаписання даної роботи нами була використана монографічна, навчальна іпубліцистична література.
I. Загальні вимоги та умовироботи силових трансформаторів
Силовітрансформатори є основою системи електропостачання великих підприємств,мають у своєму складі головні знижувальні підстанції - ГПП (5УР), в середніхпідприємствах, що мають розподільні підстанції - РП на 6; 10 кВ (4УР) зрозгалуженими високовольтними мережами і декількома трансформаторнимипідстанціями ТП на 6; 10 кВ (3УР). Виробнича діяльність малихпідприємств, як правило, мають у своєму складі одну - дві ТП на 6; 10/0, 4кВ,багато в чому залежить від надійної роботи силових трансформаторів [щитів і шаф,розподільних пунктів РП на 0,4 кВ (2УР)]. У реальних умовах кожен зшести рівнів системи електропостачання може бути межею поділу підприємство- Енергосистема, рішення по якій юридично узгоджуються міженергопостачальними організаціями і споживачем (абонентом) [1, с. 10].
За розрахунковоюелектричної навантаженні Р р підприємства визначається необхідністьспоруди ГПП (або ПГВ - підстанції глибокого вводу, або ОП - опорної підстанціїелектропостачання підприємства). Найбільш поширене число підстанцій знапругою п'ятого рівня на одному підприємстві одна - дві, але буває до двох ібільше десятків. ГПП приймають електроенергію від трансформаторів енергосистемиабо, наприклад, від блокової ТЕЦ або гідроелектростанції (ГРЕС). Вища напругатрансформаторів ГПП в Россіі35, 110,154,220,330 кВ; харчування підводиться поповітряних і кабельних ліній електропередач (ЛЕП). Відходять від ГППвисоковольтні розподільні мережі, розраховані на 6; 10 кВ (хоча можуть бутиі на 110кВ), називають міжцехових (заводськими). Зазвичай ряд потужностей ГПП:10,16,25,40,63,80,110, 125МВ в€™ А, а в окремих випадках і вище.
Дляелектропостачання споживачів напругою до 1 кВ (220,380,500,600 В) споруджуютьтрансформаторні підстанції з вищою напругою найчастіше на 6; 10 кВ (алеіснують підстанції, напругою 3,20 кВ), які зазвичай називають цеховими,а з урахуванням комплексної поставки (з транформаторамі, щитом низької напруги іоцинкуванням, вступним високовольтним відключаючим пристроєм) їх позначають КТП.Ряд застосовуваних потужностей ТП: 100, 160,250,400, 630, 1000, 1600,2500 кВ в€™ А.Із - за великих струмів короткого замикання (КЗ) на стороні 0,4 кВ, що викликаютьскладності комутації та передачі електроенергії приймачам, трансформатори на2500кВ в€™ А застосовуються тільки в спеціальних випадках [1, с. 11].
Крімтрансформаторів, що встановлюються на 5 УР для приєднання підприємства доенергосистемі, і трансформаторів, що встановлюються на 3УР, що забезпечуютьспоживачів низьким (до 1кВ) напругою трифазного змінного струму,існують спеціальні підстанції зі своїми силовими трансформаторами: пічними,випрямними (для створення мережі постійного струму до 1,5 кВ),перетворювальними, зварювальними та іншими, які можуть використовуватися і якГПП, і як цехові ТП.
Рішення пробудівництві трансформаторної підстанції приймається у складі рішення пробудівництві заводу (цеху). Особливістю рішення про будівництвотрансформаторної підстанції є те, що вона не виділяється, а розглядаєтьсяі затверджується як частина підприємства, споруди - об'єкта, що підлягає новомубудівництва, реконструкції, модернізації, розширенню переозброєнню. Звичайно,для електриків підстанції та мережі є самостійними об'єктами,узгодження параметрів яких з суб'єктами електропостачання, а також їхподальше проектування, будівництво та прийняття в експлуатаціюздійснюється за окремими термінами і графіками, що не залежать від основноговиробництва [3, с. 23].
Прийняттятехнологічного рішення починається з твердження технологічного завдання набудівництво заводу певного складу. За технологічними даними оцінюютьпараметри енергоспоживання, визначають навантаження по цехах (для вибору потужності цеховихтрансформаторів та виявлення високовольтних двигунів) і заводу в цілому (длявибору ГПП, їх числа і одиничної потужності трансформаторів на кожнійпідстанції).
Готовірішення служать матеріалом для отримання технічних умов віденергозберігаючої організації (енергосистеми). Одночасно збирають наступнівідомості: особливості енергосистеми та ймовірних місць приєднанняспоживачів; дані по об'єктах - аналогам і місця будівництва.Визначальними даними на початковому етапі є:
- значеннярозрахункового максимуму навантаження і число годин використання цього максимуму,пов'язаних з електроспоживанням;
- схемапримикає районної енергосистеми з характеристиками джерел живлення, імереж зовнішнього електропостачання, що дозволяє вирішувати питання вибору потужностітрансформатора і схеми його приєднання (розміщення трансформатора слідпов'язувати із заходами ЛЕП) [1, с. 12].
Пропозиціїабо проектні опрацювання по вибору трансформатора 3УР (в діапазоні потужності100 ..... 2500кВ в€™ А), визначаються умовами споживача, а для середніх івеликих підприємств - особливостями енергосистеми, до мереж якої вонипідключені.
Основнимипараметрами, що визначають конструктивне виконання і побудова мережіє:
- для лінійелектропередачі - номінальна напруга, напрямок (звідки і куди),протяжність, число ланцюгів, перетин дроту;
- дляпідстанцій - поєднання номінальних напруг, число і потужністьтрансформаторів, схема приєднання до мережі та компенсація реактивної потужності[1, с. 12].
У Росіїсклалися дві системи електричних мереж на номінальну напругу 110 кВ івище (110, 200, 500кВ), прийнята на сході країни, і 110 (154), 330, 750 кВ,прийнята в західній частині країни.
Дляелектроенергетики країни це означає:
- збільшеннявтрат електроенергії з - за підвищення числа її трансформацій, необхідністьстворення складних комутаційних вузлів і обмеження пропускної здатностіміжсистемних зв'язків;
-додаткове навантаження підприємств електропромисловості, тобто номенклатуривипускаються видів продукції;
-фінансування додаткового будівництва підстанцій і лін...