Санкт-петербурзькаакадемія управління та економіки
Мурманський інститут економіки
Заочна форма навчання
Факультетекономіки та фінансів
Спеціальність Фінанси і кредит
Контрольнаробота
з дисципліниЕкономічні основитехнологічного розвитку
на тему: Ресурсозберігаючі технології таресурси
Мурманськ 2010
Зміст
Введення
1. Основні поняття ресурсів,ресурсозберігаючих технологій
2. Енергозбереження
3. Теплозбереження
4. Ресурсозбереження у побуті
Висновок
Список використаних джерел
Введення
У процесі господарськоїдіяльності ресурси підприємства займають одне з центральних місць, томупитання ресурсозбереження та визначення оптимального співвідношення ресурсів напідприємства дуже актуальне в даний час. Фінансова політика в областіресурсів спрямоване впливає на довгострокове стан підприємства, а такж визначає його поточний стан. Вона диктує тенденції економічногорозвитку, перспективний рівень науково-технічного прогресу, стан виробничихпотужностей підприємства.
Науково-технічнийпрогрес - це безперервний процес відкриття нових знань і застосування їх у суспільномувиробництві, що дозволяє по-новому з'єднувати і комбінувати наявні ресурсив інтересах збільшення випуску високоякісних кінцевих продуктів принайменших витратах.
Вширокому сенсі на будь-якому рівні - від фірми до національної економіки - під науково-технічнимпрогресом мається на увазі створення і впровадження нової техніки, технології, матеріалів,використання нових видів енергії, а також поява раніше невідомих методіворганізації та управління виробництвом.
Впровадженнянової техніки і технології - це досить складний і суперечливий процес. Прийнятовважати, що вдосконалення технічних засобів знижує трудовитрати, часткупраці у вартості одиниці продукції. Проте в даний час технічнийпрогрес "дорожчає", так як вимагає створення і застосування все більшдорогих верстатів, ліній, роботів, засобів комп'ютерного управління; підвищенихвитрат на екологічний захист. Все це відображає на збільшенні частки витрат наамортизацію і обслуговування застосовуваних основних фондів у собівартостіпродукції.
ТимПроте конкурентоспроможність фірми чи підприємства, їх здатність утриматисяна ринку товарів і послуг залежить, в першу чергу, від сприйнятливостівиробників товарів до новинок техніки і технології, що дозволяє забезпечитивипуск і реалізацію високоякісних товарів при найбільш ефективному використанніматеріальних ресурсів.
Томупри виборі варіантів техніки і технології фірма чи підприємство повинні чітко розуміти,для вирішення яких завдань-стратегічних або тактичних - призначаєтьсякупувати і впроваджувати техніка.
Рольнауки в розвитку сучасного суспільного виробництва настільки зростає, щоїї все частіше вважають продуктивною силою. Це відбувається тоді, коли наукавідокремлюється в самостійну сферу діяльності з особливим професійнимскладом працівників, зі своєю специфічною матеріально-технічною базою такінцевою продукцією.
Віднауково-технічного потенціалу країни багато в чому залежить інауково-виробничий потенціал її національних фірм і підприємств, їхздатність забезпечувати високий рівень і темпи НТП, їх"Виживаність" в умовах конкурентної боротьби. Науково-технічнийпотенціал країни створюється як зусиллями національних науково-технічних організацій,так і використанням світових досягнень науки і техніки.
1. Основні поняття ресурсів,ресурсозберігаючих технологій
Ресурси - це природні абостворені людиною цінності, які призначені для задоволеннявиробничих і невиробничих потреб.
Ресурсозбереження -сукупність заходів щодо ощадливого та ефективного використання фактіввиробництва (капіталу, землі, праці). Забезпечується за допомогою використанняресурсозберігаючих і енергозберігаючих технологій; зниження фондомісткості таматеріаломісткості продукції; підвищення продуктивності праці; скороченнявитрат живої і матеріалізованої праці; підвищення якості продукції;раціонального застосування праці менеджерів і маркетологів; використання вигодміжнародного поділу праці та ін Сприяє зростанню ефективностіекономіки, підвищення її конкурентоспроможності.
Ресурсозберігаючітехнології - технології, що забезпечують виробництво продукції з мінімальноможливим споживанням палива і інших джерел енергії, а також сировини,матеріалів, повітря, води та інших ресурсів для технологічних цілей.
Ресурсозберігаючітехнології включають в себе використання вторинних ресурсів, утилізаціювідходів, а також рекуперацію енергії, замкнуту систему водозабезпечення тат. п. Дозволяють економити природні ресурси і уникати забрудненнянавколишнього середовища.
2. Енергозбереження
Загальнавартість основних фондів в енергетичних галузях (включаючи трубопровіднісистеми) перевищує 25% фондів загальносвітової економіки. До прикладу, на нафтитримається третя частина потужностей всієї енергетики та четверта - всією сировинноїбази хімічної індустрії.
Міжтим багаторічна В«енергетична гонкаВ» привела до реальних загроз природі іклімату. Про глобальне потепління, викликаному, як вважають експерти, в першучергу екологічними наслідками видобутку, переробки і використанняенергосировини, останнім часом сказано чимало.
Великіобсяги спалювання нафти, газу, вугілля і сланців при їх видобутку та переробці,постійно зростаючі масштаби використання продуктів переробки первинногоенергосировини наносять комплексний шкоди навколишньому середовищу і провокують глобальніі незворотні природно-кліматичні зміни. І тому питання розробки ішвидкого впровадження природо-і ресурсозберігаючих енерготехнологій в наш часяк ніколи актуальні.
Загальносвітовеспоживання енергоресурсів з 1980 по 2008 рік включно, за оцінкамиІнституту енергетичних досліджень РАН і Міжнародного енергетичногоагентства, збільшилася майже наполовину. За прогнозами, до 2030 року вонозросте ще на 65-70%. Причому країни з ринковою економікою(Перш за все Китай, Індія, Росія, Бразилія і Мексика) найбільш швидкимитемпами нарощують енергоспоживання. Але вже не перше десятиліття йогокомплексна ефективність, тобто сукупні обсяги втрат енергопродуктів привидобутку, використання і забруднення біосфери в розрахунку на одиницю споживаногоенергосировини, - мінімальна саме в цих країнах. У всякому разі, комплекснаефективність енергоспоживання в індустріально розвинених країнах (Південна Корея,Тайвань, Малайзія, Сінгапур, Бруней) - втричі більше, ніж в Росії, Індії таКитаї. Вдобавок ті ж три країни за темпами впровадження природо-іресурсозберігаючих технологій в енергетиці та суміжних галузях істотно відстаютьне тільки від індустріально розвинених, але і від багатьох держав, що розвиваються. Втому числі від Бразилії, яка ще в середині 1970-х налагодила промисловевиробництво альтернативних видів палива з рослинної сировини.
Зауважимо,що Росія займає одне з перших місць у світі за запасами, видобутку та експортуенергоресурсів, насамперед нафти й газу. А в ситуації, коли зберігаєтьсянизька ефективність енерговикористання-енергоспоживання, чим більше рівеньвидобутку і споживання цих ресурсів, тим більші наносяться обсяги збитківбіосфері. Принаймні російської. Є перекоси і в самій структурівиробництва-споживання енергопродуктів. За даними Міненергетики та МінприродиРФ (травень 2009 р.), в паливно-енергетичному балансі (ПЕБ) країни частка газу(Понад 50%) набагато перевищує частку нафти (21%) і вугілля (близько 15%). Цеобумовлено географією розміщення запасів викопного енергосировини ітрубопровідної системи країни. Але така ситуація являє собою серйозніризики для енергетичної безпеки держави, оскільки орієнтація ТЕБаголовним чином на газ (поряд з небезпеками зривів у газопостачанні внаслідок,наприклад, наддалекої протяжності трубопроводів) фактично к...
