РОСІЙСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙУНІВЕРСИТЕТ МСХА ІМЕНІ К.А. ТІМРЯЗЕВА
АГОРОНОМІЧЕСКІЙ ФАКУЛЬТЕТ
Кафедра фізіології рослин
РЕФЕРАТ
з дисципліни: Теоретичніоснови прогресивних технологій
на тему: Вітчизняні фізики -лауреати Нобелівської премії
Виконав: студент 1-го курсу
факультету ВЗО та ДО
Іванов Я.О.
Перевірив:
Кондратьєв М.Н.
Москва
2009
Зміст
Введення
1. Процес висунення кандидатів наздобуття Нобелівської премії
2. Причини невідповідності внескуросійських вчених у розвиток науки і кількості нобелівських лауреатів серед них
3. Вітчизняні лауреати Нобелівськоїпремії
3.1Нобелівськапремія в галузі фізики 1958
3.1.1 Черенков Павло Олексійович
3.1.2 Франк Ілля Михайлович
3.1.3 Тамм Ігор Євгенович
3.2Нобелівськапремія в галузі фізики 1962
3.2.1 Ландау Лев Давидович
3.3Нобелівськапремія в галузі фізики 1964
3.3.1 Прохоров Олександр Михайлович
3.3.2 Басов Микола Геннадійович
3.4Нобелівськапремія в галузі фізики 1978
3.4.1 Капіца Петро Леонідович
3.5Нобелівська преміяв галузі фізики 2000 року
3.5.1 Алфьоров Жорес Іванович
3.6Нобелівськапремія в галузі фізики 2003
3.6.1 Гінзбург Віталій Лазаревич
3.6.2 Абрикосов Олексій Олексійович
Списоклітератури
Введення
Нобелівськапремія - одна з найпрестижніших міжнародних нагород - заснована 29 червня 1900року згідно із заповітом Альфреда Бернхарда Нобеля, шведського бізнесмена іхіміка-експериментатора, який прославився винаходом динаміту, штучногошовку і газових моторів.
Вгрудні 1896 року в італійському місті Сан-Ремо у мільйонера Альфреда Нобелястався серцевий напад. Він встиг прошепотіти слузі-італійцеві всього кількаслів: В«Терміново викликати родичів і СульманВ». 10 грудня після опівночіНобель помер від крововиливу в мозок. Його племінники Еммануель і Яльмар, атакож особистий секретар Рагнар Сульман приїхали швидко, але було вже пізно.Прийшла через чотири дні, 15 грудня, телеграма зі Стокгольма повідомляла протому, що в шведському банку зберігається заповіт А. Нобеля, виконавцями якоговідповідно до останньої волі покійного призначалися Рагнар Сульман і адвокат зСтокгольма Рудольф Ліллеквіст.
Колирозкрили конверт із заповітом, власноруч складеним Нобелем 27 листопада1895 року, родичі прийшли в жах від того, як Альфред розпорядився своїмстаном. З'ясувалося, що промисловець змінив текст заповіту, написаногодвома роками раніше, і тепер основна частина його капіталів призначалася дляустанови п'яти міжнародних премій, які щорічно повинні присуджуватися тим,хто приніс найбільшу користь людству в галузі хімії, медицини, фізики,літератури та захисту миру. Лауреатами премії могли стати громадяни будь-якої країни.Саме це і виявилося сенсацією: Нобель підготував документ сам, непорадившись з юристами і не запитавши згоди згаданих у заповітіустанов на те, щоб вони взяли на себе обов'язок визначати лауреатівпремій. У разі відмови хоча б однієї з установ від призначалася йомуролі заповіт втрачало силу.
Відразупісля оголошення заповіту розгорілася боротьба між вважали себе обділениминайближчими родичами і виконавцями останнього бажання Альфреда Нобеля -Сульманом і Ліллеквістом. Душоприказники Нобеля зіткнулися з величезнимитруднощами, проте в основному завдяки Рагнару Сульману воля Альфреда Нобелябула виконана, правда на це пішло три з половиною роки. Виконавцям заповітуналежало також вирішити питання про те, де провести його затвердження. Закінчившивсі формальності в Швеції, після підтвердження сили заповіту вони приступили дорозробці статуту майбутнього Нобелівського фонду. Паралельно, виконуючи волюпокійного, без особливого шуму ліквідували підприємства Нобеля і вклалиотримані кошти в цінні папери та акції.
ПроектСтатуту Нобелівського фонду було винесено на розгляд шведського риксдагу(Парламенту). Голосування пройшло успішно, Статут був прийнятий. 29 червня 1900король Оскар Другий затвердив Положення про Нобелівському фонді, організації,якій доручалося відповідати за спадок Альфреда Нобеля, а воно після продажумайна склало більше 33 млн шведських крон, або 9 млн доларів. Затвердженобули також спеціальні правила, що регламентують діяльність шведськихкомітетів з присудження премій. Після виплати компенсації спадкоємцям уНобелівський фонд перейшов 31 млн. шведських крон. З них була виділена сума в 28млн крон, відсотки від якої, у відповідності з волею засновника, з тих пірспрямовуються на виплату премій: щорічно 1/10 частина доходів відраховується назбільшення основного фонду, а залишок ділиться на п'ять частин і надаєтьсяв розпорядження установ, що визначають лауреатів. З кожної частини утримуєтьсясума на покриття витрат, пов'язаних з діяльністю Нобелівського фонду таНобелівських комітетів з присудження премій, а також на фінансування іншихнобелівських установ.
Першацеремонія вручення премій відбулася в п'яту річницю смерті Нобеля, 10грудня 1901 року. Лауреатом Нобелівської премії в області фізики став німецькийдослідник Вільгельм Конрад Рентген за відкриття випромінювання, що отримав йогоім'я; за внесок у хімічну науку - голландський учений Якоб Хендрік Вант-Гофф зарозробку законів хімічної динаміки; в області медицини - бактеріологи ЕмільБерінг (Німеччина) і Еміль П'єр Поль Ру (Франція) за створення сироватки протидифтериту. Премії вручав сам король Оскар Другий. Розмір першої Нобелівськоїпремії в 1901 році становив 150 тис. крон, або 42 тис. доларів, - суму, в 70раз перевищувала грошову винагороду (у той час одне з найбільших вгалузі науки), покладатися при врученні медалі Рутфорда, що присуджуєтьсяЛондонським королівським товариством.
Премії,відповідно до заповіту Альфреда Нобеля, присуджуються в п'яти номінаціях: задосягнення в галузі фізики і хімії їх присуджує Королівська академія наукШвеції; по фізіології і медицині - Королівський Каролінський медико-хірургічнийінститут Стокгольма; лауреатів з числа літераторів обирає Шведська академіямовознавства; долю премії за найбільший внесок у справу миру вирішує комітет зп'яти чоловік, що збирається норвезьким парламентом. Премії в галузі науки ілітератури вручає король Швеції в столиці країни - Стокгольмі, а премію миру -парламент Норвегії в Осло у присутності короля. У 1968 році до Нобелівськоїпремії була додана ще одна номінація: за досягнення в економіці. Їївстановив Шведський банк (Sveriges Riksbank) в пам'ять Альфреда Нобеля.Присудженням цієї премії займається Шведська академія наук - на умовах,визначених Статутом Нобелівського фонду.
Процедуранагородження Нобелівською премією регулюється Статутом Нобелівського фонду (theStatutes of the Nobel Foundation) і з 1968 року не допускає отримання премії однимлюдиною більше трьох разів.
Нобелівськийфонд знаходиться у Стокгольмі і займає невелике, нічим не примітнебудівля, тільки на фасаді - табличка і портрет Альфреда Бернхарда Нобеля. Всерединіприміщення дуже нагадує музей: старовинні меблі, інтер'єри, оздоблення. Саметут лауреати отримують свої дипломи, тут відбувається передача грошей -буденно, по-діловому, без публіки і репортерів. Пізніше король Швеції вручає лауреатаммедалі вже в більш урочистій обстановці.
1.Процес висунення кандидатів на отримання Нобелівської премії
ЗгідноСтатуту Нобелівського фонду премії присуджуються за видатні досягненняостанніх років або за відкриття, важливість яких оцінена нещодавно. Лауреатомпремії може бути один учений або група, що має в складі не більше трьохчоловік. Кандидати на Нобелівську премію відбираються відповідно до Статутуфонду. При устано...
