План:
Вступ: будова атома.
Атом як ціле
Структура атома
а) Досліди Резерфорда
б) Планетарна модель атомаРезерфорда
в) Квантові постулати Бора
Лазери
а) Історіястворення лазера
б)Пристрій лазера
в)Властивості лазера
В·застосування лазера в ювелірній галузі
В·застосування лазера у військовій справі
В·застосування лазера в медицині
В·лазери як засіб запису й обробки інформації
Висновок.
Список використаної літератури.
Введення
АТОМА БУДОВА
Розділфізики, що вивчає внутрішній устрій атомів. Атоми, спочаткувважалися неподільними, являють собою складні системи. Вони мають масивнеядро, що складається з протонів і нейтронів, навколо якого в порожньому просторірухаються електрони. Щоб скласти уявлення про розміри атома інезаповненості займаного їм простору, розглянемо атоми, складовікраплю води діаметром 1 мм. Якщо подумки збільшити цю краплю до розмірів Землі,то атоми водню і кисню, що входять в молекулу води, будуть мати впоперечнику 1-2 м. Основна ж частина маси кожного атома зосереджена в йогоядрі, поперечник якого при цьому склав всього 0,01 мм. Атоми дуже малі -їх розміри порядку 10 -10 -10 -9 м, а розміри ядра щеприблизно в 100 000 разів менше (10 -15 -10 -14 м). Томуатоми можна В«побачитиВ» тільки непрямим шляхом, на зображенні з дуже великимзбільшенням. Але і в цьому випадку атоми не вдається розглянути в деталях. Нашізнання про їх внутрішній устрій засновані на величезній кількостіекспериментальних даних, які побічно, але переконливо свідчать накористь сказаного вище.
АТОМ ЯК ЦІЛЕ
Історію виникненнянайбільш загальних уявлень про атом зазвичай ведуть з часів грецького філософаДемокріта, багато розмірковує про найменших частинках, на які можна було бподілити будь-яка речовина. Групу грецьких філософів, які дотримувалися тогопогляду, що існують подібні крихітні неподільні частки, називалиатомісти. Грецький філософ Епікур прийняв атомну теорію, і в першому столітті дон.е., один з його послідовників, римський поет і філософ Лукрецій Кар, виклаввчення Епікура в поемі В«Про природу речейВ», завдяки якій воно і збереглосядля наступних поколінь. Аристотель, один з найбільших учених старовини,атомістичну теорію не приймав, і його погляди на філософію і наукупереважали згодом в середньовічному мисленні. Атомістичної теорії як бине існувало до самого кінця епохи Відродження, коли на зміну сутоумоглядним філософським міркуванням прийшов експеримент.
В епоху Відродження почалисясистематичні дослідження в областях, що іменуються нині хімією і фізикою,принесли з собою нові догадки про природу В«неподільних частинокВ». Р.Бойль(1627-1691) та Ісаак Ньютон (1643-1727) виходили у своїх міркуваннях ізуявлення про існування неподільних частинок речовини. Проте ні Бойлю, ніНьютону не знадобилося детальної атомістичної теорії для пояснення интересовавшихїх явищ, і результати проведених ними експериментів не сказали нічого новогопро властивості В«атомівВ». спроби побудувати модель атома на основі уявленькласичної електродинаміки і механіки. У 1904 році з'явилися публікації пробудову атома, одні з яких належали японському фізику Хантаро Нагаока,інші - англійському фізику Д.Д. Томсону.
Нагаока представив будову атомааналогічну будові сонячної системи: роль Сонця грає позитивнозаряджена центральна частина атома, навколо якої по встановленихкільцеподібних орбітах рухаються "планети" - електрони. При незначнихзсувах електрони збуджують електромагнітні хвилі. Він вважав, що атомявляє собою електронейтральності систему кулястої форми радіусомприблизно рівним 10 -10 м. Позитивний заряд атома рівномірнорозподілений по всьому об'єму кулі, а негативно заряджені електрони знаходятьсяусередині нього (рис.1.). Для пояснення лінійчатих спектрів випускання атомівТомсон намагався визначити розташування електронів в атомі і розрахувати частотиїх коливань близько положень рівноваги. Однак ці спроби не увінчалисяуспіхом. Через кілька років в дослідах великого англійського фізикаЕ. Резерфорда було доведено, що модель Томсона невірна.
Малюнок1.
Модель атома Дж. Томсона .
В атомі Томсона позитивнуелектрику "розподілено" по сфері, у яку вкраплені електрони. Внайпростішому атомі водню електрон знаходиться в центрі позитивно зарядженоїсфери. У багатоелектронних атомах електрони розташовуються по стійкихконфігураціям, розрахованим Томсоном. Томсон вважав кожну таку конфігураціювизначальною для хімічної властивості атомів. Він зробив спробу теоретичнопояснити періодичну систему елементів Д.І. Менделєєва. Наукові основиатомно-молекулярного вчення були закладені пізніше в роботах російського вченогоМ.В. Ломоносова, французьких хіміків Л. Лавуазьє і Ж. Пруста, англійського хімікаД. Дальтона, італійського фізика А. Авогадро й інших дослідників.
Періодичнийзакон Д.І. Менделєєва показує існування закономірного зв'язку між усімахімічними елементами. Це говорить про те, що в основі всіх атомів лежить щосьзагальне. До кінця XIX століття в хімії панувало переконання, щоатом є найменша неподільна частка простої речовини. Вважалося, що привсіх хімічних перетвореннях руйнуються і створюються тільки молекули, атоми жзалишаються незмінними і не можуть дробитися на частини. І, нарешті, в кінці XIX століття були зроблені відкриття, що показали складність будовиатома і можливість перетворення одних атомів в інші.
Це послужилопоштовхом до утворення і розвитку нового розділу хімії В«Будова атомаВ». Першимзазначенням на складну структуру атома - були досліди по вивченню катодних променів,виникають при електричному розряді в сильно розріджених газах. Дляспостереження цих променів зі скляної трубки, в яку упаяні два металевихелектрода, викачується по можливості все повітря і потім пропускаєтьсякрізь неї струм високої напруги. За таких умов від катода трубкиперпендикулярно до його поверхні поширюються "невидимі"катодні промені, що викликають яскраве зелене свічення в тому місці, куди вонипотрапляють. Катодні промені володіють здатністю приводити в рух. На їх шляхулегко рухомі тіла відкланявся від свого початкового шляху вмагнітному та електричному полі (в останньому у бік позитивно зарядженоїпластини). Дія катодних променів виявляється тільки усередині трубки, такяк скло для них непроникно. Вивчення властивостей катодних променів привело довисновку, що вони складаються з найдрібніших часток, що несуть негативний заряд ілетять зі швидкістю, що досягає половини швидкості світла. Також вдалося визначитимасу і величину їх заряду. Маса кожної частки дорівнювала 0,00055 вуглецевоїчастинки. Заряд дорівнює 1,602 на 10 в мінус 19 ступеня. Особливо чудово,що маса частинок і величина їх заряду не залежить ні від природи газу,що залишається в трубці, ні від речовини з якого зроблені електроди, ні відінших умов досвіду. Крім того, катодні частки відомі тільки взарядженому стані і не можуть існувати без своїх зарядів, не можуть бутиперетворені в електронейтральні частинки: електричний заряд становить,саму сутність їхньої природи. Ці частинки одержали назву електронів. У катоднихтрубках електрони відокремлюються від катода під впливом електричного заряду. Алевони можуть виникати і поза всяким зв'язком з електричним зарядом. Так, наприклад,при електронній емісії метали випускають електрони; при фотоефекті багаторечовини також викидають електрони. Виділення електронів самимирізноманітними речовинами вказує на те, що ці частинки входять до складу всіхатомів; отже, атоми є складними утвореннями, побудованими збільш дрібних В«складових частинВ». Уподібнення атома планетної системі робилосяще в кінці 19 століття...
