МІНІСТЕРСТВООСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ОДЕСЬКАНАЦІОНАЛЬНА МОРСЬКА АКАДЕМІЯ
КафедраВ«Економічної теорії та підприємництва на морському транспортіВ»
Аналітичнийогляд
Задисципліни В«Агентування судівВ»
ТемаВ«Стівідорні контрактиВ»
Одеса2010
Стівідорні контракти
стивідорних обслуговування- Обслуговування по навантаженню і розвантаженню товару, розміщення та укладання вантажу втранспортний засіб, забезпечення збереження та безпеки перевезення вантажу,перевалка вантажу з одного виду транспорту на інший, зважування вантажу. На цюдіяльність припадають значна частинатранспортних витрат, а також значні витрати загального експлуатаційногочасу будь-якого транспортного засобу.
Документи: стивідорнихконтракт - в ньому визначаються всі комерційні умови угоди (терміни проведення вантажних робіт або норми навантаження івивантаження і їх вартості). Форма оплати обмовляється, буває трьох видів:погодинна, відрядна, відрядно-прогресивна.
У стивідорних контрактахв додатку обумовлюються умови - оплата простоїв вантажника з вини перевізника, оплата робіт бригад в понаднормові години,святкові, обід, вихідні; база тарифу - одне вантажне місце або ж ваговатонна; правила обміру вантажних місць, зміна розміру ставки залежно відрозміру перевізного засобу, підвищення ставки за ваговитість вантажу, крановівитрати, накладні витрати ...
Традиційно підстівідорними роботами маються на увазі операції по навантаженню в трюми судна(Вивантаженні з трюмів), раціональне розміщення та укладання вантажів таким чином,щоб забезпечити їх збереження, безпеку і хороші морехідні якостісудна. Нерідко поняття В«стивідорні роботиВ» застосовують в більш широкому сенсі,охоплюючи, крім вантажних робіт на судні, також і всі операції з вантажами наберезі, включаючи складські операції, розвантаження (завантаження) залізничнихвагонів, контейнерів, трейлерів, зважування вантажу, його сортування і т.п.
У більшості портів світустивідорні компанії виконують увесь комплекс вантажних операцій як на судні,так і на березі, включаючи складські операції. Однак є чимало портів, девантажні роботи розділені на стивідорні і термінальні операції.Відповідно вони виконуються двома контракторами - стивідор і термінальнимоператором. Такий поділ обов'язків набуло поширення наконтейнерних терміналах, де найчастіше в силу перевантаженості причалівконтейнери після вивантаження з судна транспортуються за межі порту вспеціально відведені для їх зберігання і обробки місця - В«контейнерне депоВ».У такому випадку судновласник ставати стороною в двох контрактах: стивідорних(Зі стивідорної компанією) і термінальному (з термінальним оператором). Данасхема роботи менш зручна для судновласника, так як виникають проблеми,пов'язані з переходом відповідальності за збереження контейнерів і вантажу припередачі їх від стивідора до термінального оператору. Виникають складнощі і приподілі витрат між двома операторами.
У цих умовахсудновласник прагне укласти контракт з компанією, що має ліцензію навиконання всього комплексу робіт - стивідорних і термінальних. Тоді вконтракті обумовлюються дві ставки відповідно на стивідорні і термінальніоперації. Іноді обидві ставки бувають інкорпоровані в одну. Така схема роботибільш сприятлива для судновласника, оскільки в цьому випадку він має справу зоднією компанією. Це сприяє зниженню поломок устаткування, скорочення стивідорнихвитрат, комерційного браку, спрощує фінансові розрахунки судновласника.
Розподіл стивідорнихвитрат між учасниками договору перевезення вантажів залежить насамперед відумов контрактів купівлі-продажу або від звичаїв порту. Багаторічна практикаміжнародної торгівлі виробила близько дюжини типових умов договорукупівлі-продажу. Найбільш поширені договори, укладені на умовах,відомих під скороченими назвами СІФ, КАФ, ФОБ, ФАС. Відрізняються вони одинвід одного розподілом обов'язків між продавцем і покупцем поперевезення, страхування і перевалці вантажу в портах відправлення і призначення. Відцих умов насамперед залежить, хто із сторін у договорі купівлі-продажу будевиступати стороною в договорі морського перевезення вантажу та договорі страхування.
Розподіл видатків застивідорним роботам - навантаження та вивантаження вантажу між сторонами в договоріморського перевезення також визначається типовими загальноприйнятими умовамиостаннього, які узгоджуються між фрахтувальником та судновласником.
Найбільшпоширеними з цих типових умов по відношенню судновласника достивідорним операціям є наступні:
Free in - судно уникло витрат завантаженні;
Free out - судно уникло витрат завивантаженню;
Fio - судно уникло витрат занавантаження і вивантаження;
Fiot , fios - судно уникло витрат за навантаження, розвантаження і штивки (укладанні втрюмі);
Liner terms - витрати по вантажних операційнесе судно;
Gross terms - витрати по вантажних операційнесе судно, але визначені норми вантажних робіт.
Слід зазначити, що вряді країн є відхилення від загальноприйнятих міжнародних тлумаченьзгаданих вище умов договорів купівлі-продажу та морського перевезення. Це, вЗокрема, відноситься до договорів морського перевезення на лінійних умовах.Буває, що місцеві комерційні звичаї і правила тлумачення умов перевезеннявантажів суперечать транспортним умовам запродажню контактів і умовамчартеру. Хоча останні превалюють над першими, це ускладнює розподілвитрат за вантажним операціям в деталях між судновласниками і відправниками(Одержувачами). Багато що тут залежить від сумлінності і кваліфікації агентасудновласника.
Право вибору стивідора,як правило, належить стороні, яка оплачує вантажні операції. У трамповомсудноплавстві в залежності від умов купівлі-продажу такою стороною може бутифрахтувальник або судновласник. У лінійному судноплавстві незалежно від умовзапродажі товару стивідорні роботи, як правило, оплачує судновласник. Йомуі належить право вибору і призначення стивідора. Це пояснюється особливимхарактером лінійних перевезень, де є безліч відправників і одержувачівдрібних партій вантажу. Тому всі турботи з навантаження, розвантаження, а такожорганізації допоміжних операцій бере на себе судновласник, який виступає вяк лінійного оператора. Відповідно прийняття ним на себе всіх витратз навантаження і вивантаження знаходить відображення в рівні фрахтових ставок.
Проформи стивідорнихконтракту. У портах,де функціонують не одна, а багато приватних стивідорних компаній, судновласникза своїм вибором укладає стивідорних контракт з однією з них. Так самополягають стивідорні контракти з напівдержавними або державнимистівідорними компаніями.
стивідорних контрактє основним документом, що регулює правовідносини між судновласникомі стивідорної компанією. У ньому визначені всі комерційні умови угоди,основними з яких є терміни проведення вантажних робіт або норминавантаження (вивантаження) і їх вартість. В контакті по стивідорних обслуговуваннялінійних суден може бути обумовлено і право судновласника на позачерговупостановку його суден до причалу. Однак Стівідори неохоче йдуть на включеннятакої умови в контракт.
У більшості великихпортів світу маються типові проформи стивідорних контрактів або загальні умовироботи стивідорів, розроблені асоціаціями портових стивидоров.
Для загального уявленняпро основні правила та умови роботи стивидоров нижче наводяться витяги зправил, розроблені асоціацією стивидоров порту Роттердам:
- всі стивідорнітарифні ставки застосовуються для вантажів (мають хорошу для морського перевезенняупаковку), з якими працюють бригади звичайної чисельності і протягом звичайнихробочих годин; при невиконанні цих умов стивідор має право збільшититарифні ставки;
- судновласник зобов'язанийоплатити стивідору вартість з...
