ПЛАН
ВСТУП
Водний транспорт
РОЗВИТОК ТРАНСПОРТУ
МОРСЬКИЙ ТРАНСПОРТ
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
ВСТУП
Транспорт - це одна знайважливіших галузей економіки будь-якої країни. В епоху науково-технічної революціїзбільшилися швидкості, зросла вантажопідйомність усіх видів транспорту, і світстав як би доступніше. По дну морів простяглися газо-і нафтопроводи, а по днуокеанів - кабельні лінії (засіб доставки інформації). Види шляхів сполучення 1950 1970 1990 Залізниці 1320 1340 1210 Автошляхи 15540 19700 23600 Судноплавні ріки іканали 560 525 544 Нафто-і продуктопроводи 175 395 600 Магістральнігазопроводи 186545900 Повітряні шляхи 3300 5510 7900 Світова транспортна мережа(Тис. км.). Майже 80% перевезень між країнами забезпечує морський транспорт,реалізуючи можливості міжнародного поділу праці. У числі країн - лідерівсвітового торговельного флоту (за тоннажем) - Ліберія, Панама, Японія, Греція, США,Китай, Росія. Багато країн переводять сотні великих суден під "зручні" прапорикраїн, що розвиваються (Панама, Ліберія) у зв'язку з прагненням знизити витрати ізбільшити прибутки (використовують дешеву робочу силу країн, що розвиваються,податкові пільги і т.п.). До найбільших портів світу відносяться: Роттердам(Голландія), Новий Орлеан, Нью-Йорк (США), Нагоя, Йокогама (Японія), Сінгапур,Гонконг та ін. Для багатьох країн світу велику роль відіграє річковий транспорт. Вінобслуговує переважно внутрішні потреби держав, але здійснюєі міжнародні перевезення.
Водний транспорт
Транспорт - цекровоносна система в складному організмі світового господарства. Він є основоюгеографічного поділу праці та допомагає долати територіальний розривміж виробництвом і споживачем товарів і послуг, сприяє спілкуванню людей.Всі шляхи сполучення, транспортні засоби в сукупності утворюють світовутранспортну систему, масштаби якої дуже великі. До відома: на світовомутранспорті зайнято більше 100 млн. чоловік. Загальна довжина транспортної мережі світу(Без морських трас) перевищує 35 млн. км. Щорічно в світі всіма видамитранспорту перевозиться більше 100 млрд. тонн вантажів і більше 1 трлн. пасажирів. Науково-технічнареволюція торкнулася всіх видів транспорту: збільшилися швидкості, зрославантажопідйомність та пропускна спроможність шляхів, збільшився рухомий склад.
Транспорт економічнорозвинених країн відрізняється, як правило, високим технічним рівнем. На цікраїни припадає 75-80% загальної довжини транспортної мережі, світового вантажо - іпасажирообороту. Тут також велика густота доріг.
Водні транспорти:
1) морський: забезпечуємайже 80% перевезень між країнами. Морські судна транспортують, головнимчином, масові вантажі - наливні (нафта, нафтопродукти), насипні танавалочні (вугілля, руда, зерно). Найбільший тоннаж (місткість) морськоготорговельного флоту у Ліберії, Панами, Японії, Греції, США, Кіпру, Китаю, Росії.Причому, наявність великої морського флоту у деяких країн, що розвиваютьсяпояснюється тим, що під прапорами цих держав, насправді, плавають судувеликих держав.
Найбільші морські порти:Роттердам (Нідерланди), Нью-Орлеан (США), Марсель (Франція), Гамбург (ФРН) іін За розмірами перевезень лідирує Атлантичний океан.
2) річковий та озерний:обслуговують, переважно, внутрішні потреби країн, але здійснюють іміжнародні перевезення. Великими водними артеріями є: Рейн, Дунай,Одер, Ельба, Міссісіпі, Великі озера і т.д.
Великі канали:
Береговий (США), Біломоро- Балтійський і Волго-Донський (Росія) і т.д. Транспорт в даний час став,менш залежний від природних умов. Природні перешкоди (водні простору,гори та ін) перестали бути нездоланними. Пробиваються тунелі в скелях,прокладаються підводні тунелі, споруджуються штучні водні шляхи. Разомз тим зростає і негативний вплив транспорту на навколишнє середовище.Головний забруднювач атмосфери - автомобільний (2/3 всіх викидів у повітря),повітряний - забруднює шлейфами тисяч літаків, залізничний - твердимичастками.
РОЗВИТОК ТРАНСПОРТУ
Вісторії морського транспорту Європейської Півночі Росії Північне (СМП р.Архангельськ) і Мурманське морські пароплавства (ММП), Архангельський і Мурманськийморські порти - у 1918-1985 роках можна виділити три етапи розвитку. Першийетап - з 1918 по 195 8 роки, коли флот складався з парових судів на вугільномуопаленні. Навіть у перші повоєнні роки суду новій будівлі типу В«ХасанВ» таВ«ДонбасВ» будувалися з паровою машиною на вугільному опаленні, як і судудовоєнній і навіть дореволюційної споруди. Берегове господарство (порти,судноремонтні заводи та ін) також за рівнем технічного оснащення залишалисяна рівні 1920-30-х років. Справа в тому, що в кінці 1940-х років - сталінськекерівництво, захопилося боротьбою з космополізм і перестало вивчати івикористовувати закордонний досвід. Це особливо позначилося на відставаннівітчизняного транспорту: в СРСР продовжували будувати паровози, пароплави,працювали на вугіллі, а за кордоном вже будували тепловози, електровози, а наморському транспорті - теплоходи, а пароплави переводилися на рідке паливо(Мазут).
Положеннязмінилося в другій половині 1950-х років, коли на чолі країни встав новийлідер Н.С. Хрущов, який взяв курс на пом'якшення міжнародної обстановки, розвитокміжнародного співробітництва, а, отже, і зовнішньої торгівлі. А дляцього знадобився новий морський флот. Інтенсивне зростання зовнішньоторговельного оборотувипереджав темпи поповнення транспортного флоту. Нове керівництво країни взялотакож курс на розвиток науково-технічного прогресу, прагнучи подолатисклалося відставання. Був прийнятий ряд документів на рівні партії іуряду по випереджальному розвитку науково-технічного прогресу. Векономіці країни наступні роки (1955-1970 рр..) увійшли як роки зльоту.Істотне розвиток саме в цей період отримав морський транспорт, потоннажу якого СРСР перемістився з 12-го місця на п'яте в світі. Радянськийморський флот до 1970 р. став наймолодшим за віком судів.
Засправедливим зауваженням колишнього в ті роки Міністра морського флоту Гуженко Т.Б.В«М.С.Хрущов був, безсумнівно, видатною особистістю в історії радянськогодержави. В період його керівництва поряд з багатьма іншими галузями народногогосподарства успішно розвивався морський флот За період 1953-1964 рр.. обсягперевезень вантажів морським транспортом збільшився в 2,4 рази, а його вантажообіг в6,2 рази В».
Знадобивсяне тільки кількісний ріст флоту. Перед прийняттям семирічного плану майжеполовину вітчизняних морських суден становили пароплави, що працювали на вугіллі,мали невелику швидкість, третина судів мала граничний вік, тобто 20 років ібільше. Флот північних пароплавств знаходився в ще гіршому стані. Навітчизняних верфях звільнилися від військових замовлень, на верфях братніхтоді країн Польщі та НДР, а також по замовленнях в провідних суднобудівних фірмахза кордоном (Фінляндії, Японії та ін) розгорнулося широке будівництво суденнового типу - теплоходів і дизель - електроходів. Почалася і науково-технічнареволюція з спорудою першого в світі атомного цивільного судна - криголамаВ«ЛенінВ».
Прийнятіурядом заходи дозволили в 1960-70 рр.. за темпами зростання флоту обігнатипровідні морські країни. Тільки за 1961-65 рр.. Морфлот отримав 476 нових судів.Буквально щотижня флот отримував 2-3 нового судна. Разом з усією галуззюріс і змінювався флот північного басейну, отримавши за 10 років (1961-70-ті рр..) 177нових теплоходів і дизель-електроходів. Одночасно було списано 67 судівспоруди 1919-1930 рр.. Це призвело до істотних якісних змін:нові судна мали велику вантажопідйомність, тобто перевозили відразу більше вантажу,володіли більшою швидкістю, великою районом плавання, меншою чисельністюекіпажу, механізовані люкові закриття, високопродуктивні вантажніпристрої, новітнє навігаційне обладнання та засоби зв'язку.
Одночаснопроходила модернізація існуючого парового флоту, ще не відпрацював свійтермін: вони перекладалися з вугільног...
