Зміст
Введення. 3
1.Даймлер і Бенц - основоположники автомобілебудування. 5
2.Технічна ініціатива - в руках Франції. 7
3.Британія: від В«LanchesterВ» до В«Rolls-RoyceВ». 10
4.Історія вітчизняного автомобілебудування. 13
Списоквикористаної літератури .. 25
Введення
З появоюперших цивілізацій у людей відразу ж виникла потреба в більш швидкому ікомфортному переміщенні по землі.
Першимвинаходом у сфері автомобілебудування, безсумнівно, є колесо. Ніхто незнає, коли воно з'явилося. Більшість учених припускає, що колесо (абоколо) вперше застосували близько 3500 р. до н.е. Гончарі в Месопотамії або вЦентральної або Східної Європі. Перший датований документ про використанняколеса для перевезення - Месопотамська мозаїка (3200 р. до н.е.). На нійзображена візок на цільних колесах, з'єднаних металевими скобами.
В Америціколісні візки взагалі не були відомі до появи там в кінці 15 в.європейських мореплавців. Частково це пояснюють тим, що в Америці не булодомашніх тварин, яких можна було б запрягти у візок. Дерев'яні возивикористовувалися людьми до 17 в.
Дуже важливуроль у розвитку автомобілебудування зіграв винахід парового двигуна.Винайшли їх близько 300 років, і дія їх грунтувалося на В«зовнішньомуВ» згорянні.Поза двигуна згорав вугілля або дерево, і при цьому закипала вода, утворюючи пар.Оскільки пар може зайняти обсяг в 2000 разів більший, ніж вода, то його силуможна використовувати для штовхання поршнів.
Такимчином, ідея створення прототипу автомобіля витала в повітрі ще з середніхстоліть. Перші відомі креслення В«саморушноїВ» візка належать відомомуіталійському вченому Леонардо да Вінчі. В той час рідко можна було зустрітиподібні машини. Вони використовувалися лише для участі в різноманітних святкуваннях імаскарадах. Поступово з'являлися тягачі, що використовують пар та інші машини, алевсі вони в силу своєї маленької швидкості, великої ваги і дорогий експлуатаціїширокого розповсюдження не отримали.
В кінці XIX століття розвитокавтомобілебудування рухалося повільно та неповоротко: з сучасним його ріднивхіба що двигун внутрішнього згорання. Однак в 1914 році, з початком першоїсвітової війни, - через всього 29 років з моменту появи першої невигадливоїмоделі Бенца - фактично вже були закладені основоположні принциписучасного автомобіля.
Це воістинувеликі автомобілі, бо без їх надихаючого прикладу нинішній прогрес був бинеможливий. А починалося все в 1885 р. з триколісного автомобіля КарлаБенца.
1. Даймлер і Бенц - основоположники автомобілебудування
Галузьавтомобілебудування була закладена в Німеччині, де в 1885 році Карл Бенц (Karl Benz) (1848-1929)сконструював свою триколісну В«віз з бензиновим двигуномВ». Тоді жГотліб Даймлер (Gottlieb Daimler) (1834-1900) побудував велосипед з мотором, а рікпотому - В«візВ» на моторному тязі.
Задовго доних вже були створені механізми, приводившиеся в рух двигуном внутрішньогозгоряння, але Бенц був першим, хто запропонував покупцеві придатний для експлуатаціїпрообраз сучасного автомобіля, а Даймлер першим запустив у виробництвофункціональний автомобільний двигун.
Задовго доних вже були створені механізми, приводившиеся в рух двигуном внутрішньогозгоряння, але Бенц був першим, хто запропонував покупцеві придатний для експлуатаціїпрообраз сучасного автомобіля, а Даймлер першим запустив у виробництвофункціональний автомобільний двигун.
Втриколісному автомобілі Бенца (1885 рік) використовувався двигун з водянимохолодженням. Він розташовувався горизонтально разом з величезним горизонтальниммаховиком і відкритим коленвалом. Двигун приводив у рух задні колеса, здопомогою ременя і ланцюгів за допомогою простого диференціала. Найбільшимдосягненням конструкторської думки можна було вважати наявність електричногозапалювання і впускного клапана з механічним приводом. У початковому варіантіробочий об'єм двигуна становив 985 куб. см, величина недостатня навіть длярозгону машини. Тому, коли машина була запущена у виробництво, на нійвстановили більш потужний мотор робочим об'ємом 1,7 літра, а такождвоступеневу коробку передач. Потужність двигуна рік від року зростала: від0,75 л.с. до 2,5 к.с. Цього було достатньо для їзди (доситьнебезпечної) з максимальною швидкістю 19 км/год. Однак Бенц продовжував пошук,і скоро його дітище успішно виступило у відомих тоді гонках London-to-Brighton Run, володіючи середньою швидкістю13 км/год. Промислове (у сучасному розумінні цього слова) виробництвоавтомобіля почалося в 1890 році.
Три рокичерез В«BenzВ» випустив перші чотириколісні автомобілі. Створені на основітриколісній конструкції, до того часу вони здавалися відверто старомодними. Однак,незважаючи на тихий хід і примітивність, вони відрізнялися простотою, доступністю втехнічному обслуговуванні та ремонті і довговічністю. Пізніше з'явиласяДвоциліндрова модифікація, але, за наполяганням Бенца, первинні технічнірішення в основному залишалися незмінними.
У 1909 роціфірма зіткнулася з труднощами. Незважаючи на волю Бенца, була набрана групафранцузьких інженерів, спроектований більш досконалу модель автомобіля. Їїспробували впровадити у виробництво в 1903 році, але все скінчилося невдачею, щозмусило Карла Бенца забути про свої амбіції: він запропонував сучаснийчотирициліндровий рядний двигун, що відповідає вимогам нового шасі. Післязапуску у виробництво В«гібридноїВ» моделі справи компанії повільно пішли в гору.
На відміну відБенца, Даймлер не рвався вперед. Виявляючи великий інтерес до стаціонарнихдвигунам, він разом зі своїм соратником Вільгельмом Майбахом (Wilhelm Maybach) (1846-1929) в 1889 роцістворив свій перший функціональний автомобіль В«DaimlerВ», запустивши його ввиробництво в 1895 році. Одночасно компанія широко ліцензувала своїдвигуни, тим самим закладаючи фундамент для випуску таких небачених ранішемоделей, як французькі В«PanhardВ» і В«PeugeotВ». Через рік (у 1889-му) з'явився гоночнийавтомобіль потужністю 24 к.с., який, завдяки закладеним в ньоготехнічних новинок, зокрема чотирициліндрового двигуна, розвивавшвидкість більш 80,5 км/год. В«Daimler-BenzВ» був громіздким і таїв у собі певнінебезпеки. Згодом співвласник фірми, австрійський банкір Еміль Еллінек (Emil Ellinek), заявив про необхідністьвиробництва більш легкого по вазі і слухняного в управлінні автомобіля. Вінзайнявся ретельним вивченням ринку, і незабаром знайшлося багато охочих мати такийавтомобіль.
У підсумкународилася широко відома нині модель, названа на честь його дочки, Мерседес.Вона вийшла у світ в самому кінці 1900 року і стала, на думку істориків,прототипом сучасного автомобіля.
Модель В«MercedesВ» 35 к.с. з'єдналав собі: перемикання передач, стільниковий радіатор і запалення від магніту низькоїнапруги - від колишніх моделей Даймлера - і технічні нововведення - низькорозташовану легку штамповану раму і механічний привід впускних клапанів(Хоча від цієї новинки згодом довелося відмовитися). Комбінація цих технічнихрішень дала життя автомобілю, який відрізнявся від своїх попередниківбільш надійною експлуатацією і був незвичайно слухняний волі водія. Різкопідвищилася ефективність гальм, і надійність управління новою моделлю незабаромувійшла в приказку.
З тогочасу всі моделі В«DaimlerВ» стали називатися В«МеrcedesВ».
2. Технічна ініціатива - в руках Франції
Поки вНімеччини Бенц переживав кризу, а Даймлер, незважаючи ні на що, прагнув довдосконалення своїх моделей, Франція прийняла естафету технічноїініціативи. Найсильнішою була фірма В«Panhard et LevassorВ», яка спочаткуспеціалізувалася на випуску стрічкових пилок і деревообробних верстатів. В1890 вона приступила до виробництва двоциліндрового V-образногодвигуна В«DaimlerВ» і тоді ж представила публіці два екіпажі, в кожному з якихзамість гужовий тяги використовувався двигун В»DaimlerВ», встановлений всередині кузова.
На наступнийрік з'явився ще один автомобіл...
