Курсоваробота
По темі
ДОГОВІРМеждународ ПЕРЕВЕЗЕНЬ
Зміст:
Введення
Глава1. Поняття міжнародних перевезень вантажів і пасажирів
1.1Поняття міжнародних перевезень
1.2Нормативно - правові засади регулювання організації міжнародних перевезень
Глава2. Договір у різних видах міжнародних перевезень вантажів,пасажирів і багажу
2.1Міжнародні залізничні перевезення
2.2Міжнародні морські перевезення
2.3Міжнародні повітряні перевезення
2.4Міжнародні автомобільні перевезення
Висновок
Література
Введення
Транспорт - одна знайважливіших складових частин матеріальної бази економіко-правової галузі, вінвідіграє винятково важливу роль у розвитку економіки будь-якої держави, такяк, здійснюючи перевезення вантажів і пасажирів у відповідності з потребамивиробництва і забезпечує тим самим нормальне функціонування і розвитоквсіх його галузей, регіонів і підприємств.
Продаж транспортнихпослуг або їх купівля на світовому ринку означає участь транспорту в операціяхневидимого експорту або імпорту. На відміну від продукції інших галузейнародного господарства продукція транспорту не має речової форми, алематеріальна за своїм характером, так як в процесі переміщення затрачаютьсяматеріальні засоби. Останнім часом у зв'язку з розвитком інтеграційнихпроцесів у всьому світі, в зв'язку із зміцненням економічних і торговельнихвідносин все більшого значення набуває і розвиток міжнародних перевезень івідповідно питання їх правового регулювання. Таким чином, актуальністьданої теми є очевидною.
Об'єктом дослідженняє перевезення вантажів, пасажирів і багажу різними видами транспорту.
Предмет дослідження -система міжнародних перевезень.
Метою дослідженняє розгляд на підставі доступного нормативного і теоретичногоматеріалу особливостей перевезення вантажів і пасажирів різними видамитранспорту в міжнародному приватному праві. Для досягнення поставленої метипропонується вирішити наступні завдання:
- вивчити поняття танормативно - правові основи міжнародних перевезень вантажів, пасажирів ібагажу;
- вивчити види договорівміжнародних перевезень вантажів, пасажирів та багажу.
Глава 1. Поняття міжнародних перевезень вантажів і пасажирів
1.1 Поняття міжнародних перевезень
Під міжнародноюперевезенням розуміється перевезення вантажів і пасажирів між двома і більшедержавами, що виконується на умовах, які встановлені укладеними цимидержавами міжнародними угодами.
Особливість міжнароднихтранспортних відносин полягає в наявності іноземного елемента: перевезеннявиконується за кордон, причому іноземний елемент притаманний процесу переміщення,що становить суть транспортної діяльності. [1]
Перевезення вантажів іпасажирів здійснюються залізничним, автомобільним, повітряним та морськимтранспортом.
1.2 Нормативно - правові засади регулювання організаціїміжнародних перевезень
В даний часосновним джерелом правового регулювання міжнародних перевезень вантажів,пасажирів та їх багажу є міжнародні угоди. Багато з нихохоплюють всі або декілька видів транспорту. Наприклад, такою єКонвенція ООН про міжнародні змішані перевезення вантажів 1980
Зазвичай такі угодимістять вимоги до перевізної документації, визначають порядок прийомувантажу до перевезення і видачі його в пункті призначення, умови відповідальності перевізника,процедуру пред'явлення до перевізника претензій.
Крім міжнароднихугод в процесі регулювання міжнародних перевезень велика рольналежить внутрішньодержавним актам. У Російській Федерації це Цивільнийкодекс, Повітряний кодекс 1997 р., Кодекс торговельного мореплавства 1999 р.,Транспортний статут залізниць Російської Федерації 1998 р., Кодексвнутрішнього водного транспорту Російської Федерації 2001 р. Найбільшпоширеними колізійними прив'язками в області транспортних перевезеньє:
1) закон місця відправкитовару. У відповідності зі ст. 285 Конвенції про міжнародне приватне право(Кодекс Бустаманте 1928 р.) порядок фрахтування морського і повітряного суднарегулюється законом місця відправки товару;
2) закон місця заподіяннязбитку. Так, Закон Румунії стосовно до регулювання відносинміжнародного приватного права 1992 визначає, що збиток, заподіянийповітряним судном на поверхні, регулюється законом тієї держави, натериторії якого такий збиток був заподіяний (ст. 144);
3) особистий законперевізника. Згідно з польським Закону про міжнародне приватне право 1965 р.,якщо сторони не мають місця знаходження або місця проживання в одному і тому ждержаві і не справили вибору права, то застосовується до зобов'язань здоговору перевезення право держави, в якому в момент укладання договорумав місце знаходження перевізник.
Правова регламентаціяміжнародних перевезень тісно пов'язана з діяльністю міжнароднихорганізацій.
Міжнароднітранспортні організації виникли в кінці XIX ст. Вони розробляють проектиконвенцій, уніфікованих правил і технічних регламентів. Для розгляду таприйняття конвенцій міжнародні організації скликають дипломатичні чи іншіконференції.
Міжнароднітранспортні організації створюються за видами транспорту. Найбільшчисленними є організації в галузі водного транспорту (їхналічується більше 100). З числа міжурядових організацій,безумовно, найавторитетнішою є Міжнародна морська організації(ІМО), створена в 1949 р. Одна з її основних цілей - заохочення усуненнядискримінаційних заходів і зайвих обмежень з боку урядів,стосуються міжнародного торговельного законодавства, з тим щоб світова торгівлямогла без дискримінації користуватися послугами судноплавства. В рамках даноїорганізації розроблені і прийняті Афінська конвенція про перевезення пасажирів іїх багажу морем 1974 р. (. доповнена в листопаді 1976 р.), Міжнародна конвенціяпо полегшенню міжнародного морського судноплавства 1965 р. (надалінеодноразово доповнена) та ін,
У 1905 р. утворенаБалтійська і міжнародна морська організація (БІМКО). Основне завдання цієїнеурядової організації полягає в підготовці та перегляді проформпартерів та іншої транспортної документації; видання типових форм перевізнихдокументів для використання судновласниками, а також типових форм перевізнихдокументів, рекомендованих спорідненим організаціям або согласоаанних зпредставниками зацікавлених сторін.
Корисну роботу поуніфікації транспортної документації здійснюють Міжнародний морський комітет(ММК), Міжнародна палата судноплавства (МГТС), Асоціація латиноамериканських.судновласників (Аламар), Міжнародна асоціація незалежних власниківтанкерів (ІНТЕРТАНКО) та ін
Міжнародні організаціїпо залізничному транспорту мають статус неурядових організацій.Багато з них є регіональними і займаються вузьким колом проблем.Наприклад, в 1969 р. заснована Східно-Африканська залізнична корпорація.Вона займається координацією перевезень вантажів і пасажирів залізничнимтранспортом. У 1975 р. створена Європейська конференція з пасажирських тарифів (ЄПК).Метою організації є визначення практичних заходів щодо проведення єдиноїтарифної політики, що має сприяти подальшому розвитку міжнароднихпасажирських перевезень. ЄПК виконує функції тарифного союзу в рамкахокремих залізничних сполучень.
У 1950 р. створеноЄвропейський союз по залізничних перевезеннях західноєвропейських країн.Основна мета Союзу - представлення та захист в міжнародних організаціяхінтересів європейських залізничних адміністрацій у взаєминах з іншимиміжнародними транспортними спілками та з національними транспортними таекономічними адміністраціями, пов'язаними з перевезеннями в міжнародномуповідомленні вантажів і пасажирів, а також організація та здійсненняміжнародних залізничних перевезень в межах транспортної мережі країн -членів Союзу.
Серед міжнароднихорганізацій по повітряному транспорту найбільш авторитетно...
