Широко поширенапомилкове уявлення про розумовому працю як праці легкому. Такеуявлення базується на тому, що при розумовому праці енергетичні витрати(А це один з головних критеріїв оцінки важкості праці) значно нижче, ніжпри фізичному.
Якщо при важкомунемеханізованому праці вони можуть досягати 350-400 і більше ккал/год, то прирозумовому зазвичай не перевищують 150-200 ккал/ч. Це, однак, не дає підставвважати розумову працю легким навіть в плані можливих несприятливихнаслідків заняття їм для здоров'я. Нехтування вимогами раціональноїорганізації та гігієни при цій праці створюють серйозні передумови порушеньздоров'я і працездатності.
В умовахнауково-технічного прогресу, коли наука стає безпосередньоюпродуктивною силою суспільства, роль і значення розумової праці істотнозростають. Ще в недавньому минулому був заняттям порівнянообмеженого кола осіб, розумова праця в сучасних умовах ставорганічним елементом практично всіх видів професійної діяльності. Заміру ускладнення техніки і технологій зростає соціальна значимість особистоївідповідальності кожного працівника, його рішень і дій у забезпеченнінормального і безпечного функціонування промислових об'єктів,паливно-енергетичних підприємств, транспорту та інших об'єктів. Одне знайважливіших умов цього - добрий стан здоров'я, постійний високий рівеньрозумової працездатності та психологічної стійкості в процесі трудовоїдіяльності.
У фізіологічномувідношенні головною особливістю розумової праці є те, що при ньому мозоквиконує функції не тільки координуючого, але основного працюючого органу.При цьому значно активізуються аналітичні та синтетичні функціїцентральної нервової системи, ускладнюються прийом і переробка інформації,утворюються нові функціональні зв'язки, нові комплекси умовних рефлексів,зростають роль функцій уваги, пам'яті, напруження зорового та слуховогоаналізаторів і навантаження на них.
Незважаючи на істотніфізіологічні відмінності, поділ трудової діяльності на фізичну тарозумову кілька умовно. У міру розвитку науки і техніки кордону міжними все більш згладжуються.
Проте ряд видівтрудової діяльності може бути віднесений до переважно розумової:управлінський працю, творчий (праця науковців, письменників,художників, композиторів, артистів, архітекторів, конструкторів і ін), працюоператорів і працюють за дисплеями ЕОМ, праця вчителів та викладачів,медичних працівників. Одну з найбільш численних груп працівниківрозумової праці становлять учні та студенти. Для їх трудової діяльностіхарактерні напруження пам'яті, уваги, сприйняття, часті стресові ситуації(Контрольні заняття, заліки, іспити), у великій мірі малорухливий спосібжиття.
Про гігієну розумової праці
Науково-технічний прогрес і прискорення темпу життянеминуче призводить до необхідності опановувати великим обсягом наукових та іншихзнань і умінь. У зв'язку з цим у всьому світі щорічно збільшується числолюдей, що займаються розумовою діяльністю у всіх сферах виробництва. Внаступні роки ця тенденція буде зберігатися. Тому питання гігієнирозумової праці стають все більш актуальними.
Історія вітчизняної та світової науки і культуридає безліч прикладів того, як правильно організований творчу працюдозволив людям похилого віку зробити великі відкриття і створити шедевримистецтва, В той же час відомо, що при неправильній організації розумовоїроботи, зневазі до відпочинку розумова діяльність ускладнюється, знижуютьсяпродуктивність праці, творча активність, створюються умови длявиникнення порушень у стані здоров'я.
Розумова праця має ряд особливостей. Найчастішевін пов'язаний з тривалою роботою в закритому приміщенні і сидячим способом життя.Посилена робота мозку вимагає великого припливу крові до нього, що в своючергу пов'язано з підвищенням тонусу судин мозку. Це фізіологічне підвищеннятонусу судин при неправильній організації праці може перейти впатологічне, що може призвести до стійкого підвищення артеріального тиску.Робота сидячи, найчастіше в напівзігнутому положенні приводить до тривалого здавленнягрудної клітки, що погіршує вентиляційну здатність легень і веде дорозвитку хронічної кисневої недостатності. При тривалій роботі сидячистворюються також умови для застою крові в органах черевної порожнини і тазу,знижується моторна діяльність кишечника, що може призвести до порушення їхфункції.
Як всяка інтенсивна робота, розумова працянеминуче пов'язаний зі втомою, яке призводить до того, що людині доводитьсязатрачати на звичайний обсяг роботи більше енергії. Незважаючи на це, віндопускає помилки, і, нарешті, стомлення приводить до неможливості продовжуватироботу. При невмінні правильно організувати розумову працю настає станхронічного стомлення, яке може закінчитися виснаженням нервової системиабо розвитком судинного захворювання.
Першими ознаками хронічного стомлення єшвидко наступає втома, зниження уваги, ослаблення пам'яті, погіршенняапетиту, дратівливість або апатія, періодичні головні болі,розлади сну, які в одних випадках проявляються сонливістю, в інших -безсонням. Безсоння зазвичай важче переноситься людиною. Вранці післябезсонної ночі з'являються загальна слабкість, відчуття "розбитості",дратівливість, знижується працездатність. Крім того, турбує страхперед черговою безсонною ніччю.
Для того щоб попередити захворювання, пов'язані з хронічним втомою,перш за все необхідно врегулювати сон. Для цього рекомендується лягатиспати завжди в один і той же час. За 1 год до настання сну слід припинитинапружену роботу і по можливості присвятити цей час прогулянці на свіжомуповітрі. Корисно перед сном прийняти теплу ванну або зробити 10-хвилинну теплуножну ванну. Спати треба в добре провітреному кімнаті. Дорослій людинінеобхідно спати не менше 7-8 годин на добу. Вранці рекомендується зробитигімнастичну зарядку, по закінченні якої бажано прийняти прохолодний душабо розтертися вологим рушником. Комплекс вправ, що передаються по радіо,можуть виконувати люди будь-якого віку. Можна робити індивідуальний комплексвправ, розроблений стосовно до своєї фізичної підготовки.
Для найбільш інтенсивної і важкою розумової роботикраще відводити ранкові години. Приступаючи до роботи, необхідно подбати протому, щоб кімната, в якій належить працювати, достатньою міроювентилювалася. Бажано, щоб температура повітря в приміщенні була вмежах 18 - 20 ° С. Джерело освітлення робочого місця повинен знаходитисязліва і не бути занадто яскравим, щоб не викликати стомлення очей. Шум заважаєроботі, тому його по можливості потрібно виключити.
Час від часу потрібно знімати напругу м'язів, длячого необхідно міняти положення тіла. Кожні 1-2 год рекомендується робитиперерви 10-15 хв, під час яких випливає, відкинувшись на спинку стільця,зробити кілька глибоких вдихів і видихів або виконати те ж саме,походжаючи по кімнаті, потім, сидячи в кріслі, на кілька хвилин розслабитим'язи тулуба і кінцівок. Після цього рекомендується проробити кількагімнастичних вправ, розім'ятися. Досвід показує, що в тих установах,де впроваджена виробнича гімнастика, програма якої передається по радіов 11 год, продуктивність праці вище.
Розумова діяльність часто пов'язана з великоюнавантаженням на зоровий аналізатор (читання, письмо). Для того щоб не викликатистомлення очей, потрібно періодично під час роботи на кілька секундзакривати очі і прикривати їх долонями. За цей короткий час розслабляються івідпочивають м'язи очей. Абсолютно неприпустимо куріння під час роботи.
Велику роль у профілактиці розумового стомленнявідіграють позитивні емоції. Праця, що протікає в сприятливій психологічнійатмосфері, дає значно більший економічний ефект, ніж праця внесприятливій обстановці. Позитивні емоції викликають перебудову ворганізмі, що сприяє поліпшенню кровопостачання мозку, підвищенню тонусу коримозку, активації діяльності вегетативної нервової системи. В результаті цьогозбільшуються резерви сприйняття, поліпшується пам'ять і зростають творчіможливості мозку...
