Федеральне агентство з освіти
Державна освітня установа
вищої професійної освіти
"Нижегородський державний університет
ім.Н.І. Лобачевського "
Філологічний факультет
Історія становлення і розвитку ергономіки та її роль у створеннібезпечних умов праці
Нижній Новгород 2008
Зміст
Введення
1. Історія розвитку та становлення ергономіки
2. Роль ергономіки в створенні безпечних умов праці
Висновок
Список літератури
Введення
Для того щоб забезпечитиоптимальні умови роботи, найбільші зручності поводження з машиною абоприладом, були залучені вчені - математики, біологи, лікарі. Вони стализайматися дослідженнями трудової діяльності людини, його нерозкритимипсихофізичними ресурсами і можливостями.
Вже кілька десятиліть тому,в п'ятдесяті роки, стали вимальовуватися контури нової науки ергономіки,основним змістом якої стало вивчення функціональних можливостейлюдини, створення знарядь праці та робочого середовища, найбільш відповідних їм. Стализ'являтися книги та статті з цих питань. Крім дослідженьзагальнотеоретичного порядку, проектувальники стали розташовувати конкретнимиметодичними вказівками.
Ергономіка (від грец. Г©rgon- Робота та nГіmos - закон) - наукова дисципліна, що комплексно вивчаєлюдини (групу людей) у конкретних умовах його (їх) діяльності всучасному виробництві. Ергономіка виникла у зв'язку із значнимускладненням технічних засобів і умов їх функціонування в сучасномувиробництві, істотною зміною трудової діяльності людини,синтезуванням у ній багатьох трудових функцій. [1]Ергономіка сформувалась на стику наук - психології, фізіології та гігієнипраці, соціальної психології, анатомії і ряду технічних наук. В умовахнауково-технічної революції різко зросли вартість технічних засобів та"Ціна" помилки людини при управлінні складними системами. Тому припроектуванні нової і модернізації існуючої техніки особливо важливо заздалегідьі з максимально доступною повнотою враховувати можливості і особливості людей,які будуть нею користуватися. При вирішенні такого роду завдань необхідноузгодити між собою отд. рекомендації психології, фізіології, гігієнипраці, соціальної психології тощо, співвіднести їх і пов'язати в єдину системувимог до того або іншого виду трудової діяльності людини.
До основних цілей ергономікислід віднести:
підвищення ефективності системи"Людина-техніка-середовище" (СЧТС);
підвищення безпеки праці;
забезпечення умов для розвиткуособистості в процесі праці: правильний розподіл функції між людиною ітехнічними засобами; задіяти вищі функції організму (мислення,увагу, пам'ять, свідомість).
Говорячи про завдання ергономіки, необхідновести мову про комплекс завдань, що стоять перед ергономікою і розв'язуваних нею. Однією знайважливіших завдань ергономіки є оптимізація умов праці, для чоговивчаються можливості та особливості різних категорій індивідів з метою облікуотриманих результатів при проектуванні обладнання робочих місць. У томучислі ергономіка набуває все більшого значення і в рішенні комплексноїпроблеми реабілітації осіб, в тій чи іншій мірі втратили працездатність.
Основні завдання ергономічних розробокможна сформулювати наступним чином:
Розробка теоретичних основпроектування діяльності людини-оператора з урахуванням специфіки експлуатаціїтехнічних систем в умовах впливу навколишнього середовища.
Інформаційні процеси: прийом,оцінка і переробка інформації, прийняття та реалізація рішення; формулюванняпринципу створення СЧТС.
Розробка і перевірка гіпотез проперспективах праці людини і пов'язаних з ними технічних систем, впливфакторів зовнішнього середовища.
Наприклад, комп'ютеризація можезмінити процес навчання, що зробить людину раціональніше, агресивніше іможе призвести до переоцінки цінностей. Розвиток комп'ютерної техніки призвело дорозвитку нових симптомокомплексом.
Створення методів дослідження іпроектування і експлуатації СЧТС, що забезпечують її безпеку,ефективність і задоволеність працею працюючого в ній людини.
Об'єктом дослідження ергономікиє СЧТС, а предметом - трудова діяльність людини в процесівзаємодії з технічними засобами в умовах суттєвого впливуфакторів зовнішнього і соціального середовища.
Подібний аналіз будується наданих науки про функціональні можливості людини, що виявляє можливостіоптимальних умов для праці, як фізичного так і інтелектуального,вивчає проблеми виникають у системі "людина - знаряддя праці - предметпраці - виробниче середовище "і ставить своїми завданнями оптимізаціютрудової діяльності людини - ергономіки.
1. Історія розвитку та становлення ергономіки
Витоки ергономіки сходять дочасів первісного суспільства, яке навчилося свідомо виготовлятизнаряддя, надаючи їм зручну для певної роботи форму і розширюючи тим самимможливості людських органів. У доісторичні часи зручність і точневідповідність знаряддя потребам людини були питанням його життя і смерті. Дж.М.Крістенсен, американський учений, також відносить передумови виникненняпрофесії ергономіста до часів первісної людини: "Спеціальновідібрані камені, кістяні ложки, найпростіші знаряддя та посуд з'явилисярезультатом специфічних усвідомлених реакцій на взаємодії між людиноюі середовищем ... Різниця між первісною епохою і нашим часом полягаєголовним чином у ступені складності. Ця складність, - підкреслює вчений, - єпідставою для існування ергономіки ". [2]
Ергономіку визначають якнаукову дисципліну, що вивчає трудові процеси з метою створення оптимальнихумов праці, що сприяє збільшенню його продуктивності, а такожзабезпечує необхідні зручності і зберігає сили, здоров'я іпрацездатність людини.
Перші дослідження, з якимибезпосередньо пов'язують зародження цієї науки, відносять до 20-м рр.. 20в., Колиу Великобританії, США, Японії та деяких інших країнах фізіологами,психологами, лікарями та інженерами робилися спроби комплексного вивченнялюдини в процесі трудової діяльності з метою максимального використанняйого фізичних і психологічних можливостей і подальшої інтенсифікації праці.
Термін "ергономіка", запропонованийще в 1857р. польським натуралістом В. Ястшембовський, отримав широкепоширення після 1949р., коли група англійських учених на чолі з К. Марелліорганізувала Ергономічне дослідницьке товариство, з яким зазвичайпов'язують формування ергономіки як самостійної наукової дисципліни. Діяльністьанглійського ергономічного дослідницького товариства з самого початкупривернула увагу вчених різних країн світу.
У СРСР в 20-і роки радянськийпсихолог В.Н. Мясищев на першій Всеросійській ініціативної конференції понаукової організації праці та виробництва запропонував термін "ергологія",але в даний час прийнятий його англійський еквівалент. Аналогічну областьзнань в США називають "людськими факторами" (Human Factors (HF) -американська назва європейської Ergonomics), в Німеччині - "антропотехніка".
Розвиток і становленняергономіки в 20-30-х рр.. 20в. в СРСР пов'язане з виникненням науковоїорганізації праці (А.К. Гаст, П.М. Керженцев та ін.) На основі комплексноговивчення окремих видів трудової діяльності людини В.М. Бехтерєв і В.Н. Мясищеврозробили першу змістовну концепцію ергономіки, яку тоді називалиерголог або ергонологія, і сформулювали положення про основні завданняергономіки в соціалістичному суспільстві. У соціалістичному виробництві людинарозглядається не тільки як працівник, але і як творча особистість. Томузадачі ергономіки в соціалістичному суспільстві визначаються не тількинеобхідністю підвищення продуктивності праці і поліпшення якостіпромислової продукції, але, перш за все, суспільною потребою взбереженні здоров'я і розвитку особистості працівника.
Перспективні підходи до вивченняі управлінню трудовою діяльністю розвивав Н.А. Бернштейн, який в 20-і рр...
