ВСТУП
ВНині важко уявити, як можна обійтися без лакофарбовихматеріалів при ремонті квартири, житлового будинку або офісу. Кожен з нас хоч разв житті офарблював стіни, стелі, вікна чи двері квартири, упорядковувавпаркан або дах. Багато хто, ймовірно, встигли помітити, яким великим розмаїттямматеріалів і способів їх застосування відрізняються малярні та інші роботи ззастосуванням лаків і фарб. Вони вимагають певних навичок, а такожретельного підбору матеріалів. В першу чергу, при виборі покриттів необійтися без основних понять про призначення, склад, види та сфери застосуваннятих чи інших лакофарбових матеріалів.
Лакофарбовіпокриття, як правило, виконують відразу дві функції - захисну і декоративну.Властивості фарб в значній мірі залежать від їх складу. Фарби міститьзв'язують речовини, пігменти, а також допоміжні речовини: розчинники,сикативи, що прискорюють висихання і багато інших.
Вибірфарб для обробки приміщення залежить від багатьох факторів: від призначенняприміщення, його орієнтації, пропорції, а також кольору меблів, завіс і іншихелементів оздоблення та обладнання інтер'єру. Тому, перш ніж купуватилакофарбові матеріали, необхідно ретельно продумати колірне рішенняінтер'єрів квартири або будинку, яке в значній мірі залежить відіндивідуальних уподобань і смаку мешканців. Призначення приміщенні граєнайважливішу роль при виборі як матеріалу, так і кольору фарбування. Для загальноїкімнати, спальні, дитячої, кабінету найкраще застосовувати клейові й акриловіводно-дисперсійні фарби. У цих приміщеннях проходить значна частина життящо проживають в будинку, тому застосування інших фарб, що утворюютьповітро-непроникні плівки, може призвести до порушення повітряно-вологісногорежиму. Олійними, емалевими і водно-дисперсійними на інших основах фарбами,фактурними покриттями можна фарбувати стіни кухні, ванної, передньої, коморта інших підсобних приміщень. Для зовнішньої обробки слід застосовуватиатмосферостійкі фарби і покриття, спеціально призначені для зовнішніхробіт.
Вбільшості випадків серед фарб розрізняють кілька основних кольорів: червоний,блакитний, чорний, білий, жовтий. Інші кольори одержують шляхом змішування основнихквітів, а зниження інтенсивності - додаванням білої фарби. Вибираючи колерстін, слід пам'ятати, що клейова фарба після висихання стає світліше, амасляні і водо-дисперсійні фарби темніють. Кімнати, пофарбовані в блакитний,світло-зелений, фіолетовий кольори або їх відтінки, будуть здаватися більш просторими,Тому перед остаточним рішенням у виборі колера необхідно зробити пробуна стіні, яка покаже справжній колір приготовленої фарби.
Практичновсі лакофарбові та допоміжні для них матеріали надходять у продаж уготовому вигляді, в банках або який-небудь іншій упаковці, з інструкцією таописом. Тому етикетка є важливою частиною упаковки лакофарбовогоматеріалу. Етикетки виготовляють з літографованої металу або зякісного паперу. Надходять у продаж імпортні та ліцензійнілакофарбові матеріали здебільшого забезпечені паперової етикеткою. Важливо,щоб на ній були чіткий, добре читається текст, необхідні знаки іпопереджувальні позначки. Художнє оформлення етикетки може крімреклами нести додаткову інформацію. Етикетка повинна бути чистою,непошкодженою.
Існуєбезліч лакофарбових матеріалів. Причому, як показує практика,розмежування їх за сферами використання має особливу актуальність. А цеозначає, що покупець, роблячи вибір на користь того чи іншого матеріалу, повиненставити в основу не тільки власні переваги але й технічнівимоги.
РОЗДІЛ1. СКЛАД І КЛАСИФІКАЦІЯ лакофарбових матеріалів
1.1Роль і призначення лакофарбових матеріалів
Випускаютьсяпромисловістю ЛФМ підрозділяються на основні, проміжні та інші.
Доосновними видами ЛКМ відносяться лаки, фарби, емалі, грунтовки, шпаклівки.
Допроміжним матеріалів, використовуваних переважно в якостінапівфабрикатів і напівпродуктів, відносяться оліфи, сикативи, смоли, розчинисмол, розріджувачі та розчинники.
Доіншим видам ставляться допоміжні та підсобні матеріали - змивки, пасти,мастики, отверджувачі, прискорювачі, і т.п.
Водорозчинніфарби - крім головного недоліку - легкоїразмиваємость водою, покриття клейовими фарбами малостійкі до тертя і більшніж інші, схильні до дії цвілі і мікроорганізмів. Їх застосовують в тихвипадках, коли не пред'являються високі вимоги до декоративних покриттів абоколи при необхідності їх без зусиль можна подновлять.
Вапняніфарби дають пухкі повітропроникні покриття,стійкі до впливу води та зміні температур. Кухню, ванну, туалет можнапобілити вапняним молоком. Для того щоб вапно не В«отмеліваласьВ» (небруднила руки і одяг), в неї треба додати поварену сіль або оліфу.
Вапнозастосовують у вигляді вапняного тесту або кипілки. На 10 л вапняного складуберуть 1,5 кг вапна-кіпелкі або 3 кг вапняного тесту, 100 г кухонної соліабо оліфи. Кухонну сіль розчиняють в окремому посуді і потім вводять ввапняний склад. Склад ретельно перемішують. Для додання складом білизнидодають трохи синьки (ультрамарину), яку попередньо замочують уводі, перемішують і проціджують.
Клейові фарби утворюють пористі покриття з невисокою водостійкістю, тому їх застосовуютьтільки для декоративної обробки усередині приміщень. Покриття не перешкоджаютьвипаровуванню вологи, що знаходиться в будівельних матеріалах, у зв'язку з цим роботуклейовими фарбами можна починати раніше, ніж олійними фарбами і різнимиемалями, не чекаючи повного висихання поверхні. Основною перевагоюклейових фарб є дешевизна і доступність вихідних матеріалів.
Клейовіфарби випускаються в дуже малих обсягах - їм все важче змагатися зводно-дисперсійними фарбами і емалями, яким вони поступаються за декоративним іексплуатаційним властивостям.
Клейові склади застосовують при фарбуванні стін і стелі в якості сполучного засобу. Їх готуютьтаким чином. Мел розводять у воді до сметаноподібної консистенції.Отриману пасту витримують протягом доби, потім перемішують і перевіряютьгустоту. Якщо занурена в склад палиця покривається суцільним шаром і складстікає з неї безперервним струменем, отже, він дає нормальний розлив(Розтікання) на поверхні в процесі фарбування.
Вприготований крейдяний склад вводять пігменти. Для цього пігменти розводять вводі до консистенції молока, проціджують через сито і при ретельномуперемішуванні додають невеликими порціями в крейдяний склад. Деякіінтенсивні пігменти (залізна лазур та ін) замочують у гарячій воді здодаванням мила, так як в одній воді замочити ці пігменти неможливо.
Припідборі колера слід враховувати, що при висиханні водні склади значносвітлішають. Тому для перевірки кольори роблять пробні викраски. На шматок склаабо жерсті кистю наносять склад і висушують його. Для одержання необхідногоколера до складу додають крейду або пігмент.
Щобприготований колер НЕ отмелівал, його В«заклеюютьВ» - вливають при ретельномуперемішуванні проціджений клейовий розчин, для приготування якоговикористовують тварини рослинні (крохмальний клейстер) та інші клеї.
Водно-дисперсійніфарби (водоемульсійні, латексні) фарбиявляють собою суспензію пігментів і наповнювачів у водних емульсіяхсинтетичних полімерів з додаванням різних допоміжних речовин(Емульгатори, стабілізатори та ін) Промисловістю випускаютьсяводно-дисперсійні фарби: поливинилацетатні (ВА), на основі полівініловогоспирту (НД), акрилатні (АК), бутадіенстірольние (КЧ).
Водно-дисперсійніфарби давно вже замінили собою клейові фарби, які зараз практично невипускаються. Синтетичні водно-дисперсійні фарби складаються з найдрібнішихчастинок пластичної маси, рівномірно розподілених у воді. При її випаровуваннічастинки утворюють еластичну і дуже міцну плівку. Такі фарби на відміну відінших не містять токсичних дорогих органічних розчинників. Стеляі стіни пофарбова...
